2040/6054/18 Про накладення арешту на кошти платника податків шляхом зупинення видаткових операцій - 20.05.2021 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 у складі судді Бідонька А. В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у складі колегії суддів: Старосуда М. І., Лях О. П., Яковенка М. М. у справі № 2040/6054/18 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕК" про накладення арешту на кошти платника податків шляхом зупинення видаткових операцій,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕК", в якому просило накласти арешт на кошти платника податків шляхом зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСТЕК".

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.1. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. На підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 08.05.2018 № 3324 та направлення від 11.05.2018 № 4359 позивачем здійснено вихід за податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕК" з метою проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром - юг Трейд" за лютий 2017 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рендал" за вересень 2017 року, з Приватним підприємством "Телец - Юг" за вересень, жовтень 2017 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів - постачальників, відображення здійснених фінансово господарських операцій у податковій звітності.

3.2. У зв`язку з відсутністю на робочому місці 11.05.2018 посадових осіб товариства, вручити їм під розписку направлення від 11.05.2018 № 4359 та копію наказу від 08.05.2018 № 3324 не надалось можливим, про що складено відповідний акт від 11.05.2018 № 3441/20-40-11-11/37754274.

3.3. Представником підприємства за довіреністю Кутовим Г. І. 14.05.2018 відмовлено фахівцям позивача в допуску до проведення перевірки, про що складено відповідний акт від 14.05.2018 № 3449/20-40-14-11-11/37754274.

3.4. Податковим органом винесено рішення від 27.07.2018 № 31513/10/20-40-14-11-18, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна та коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕК".

3.5. Позивач звернувся до суду із указаним позовом з метою накладення арешту на кошти платника податків шляхом зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках відкритих в банківських установах.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки з моменту застосування рішення позивача від 27.07.2018 умовного адміністративного арешту майна вже минуло 96 годин, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, а необхідність зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських рахунках з підстав, вказаних позивачем, не підтверджується матеріалами справи.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

5.1. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В обґрунтування вимог скаржник посилається на те, що у разі недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, такий захід примусу як арешт коштів на рахунку платника податків може бути застосований незалежно від наявності/відсутності у нього податкового боргу, а зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, є способом, у який реалізується арешт безготівкових коштів суб`єкта.

5.2. Позивач також звернувся до суду із клопотанням про заміну сторони в порядку правонаступництва та просив замінити позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області на Головне управління Державної податкової служби у Харківській області.

6. Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

8. Розглянувши клопотання позивача та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, допускає заміну відповідача - Головне управління ДФС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області.

9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України (2755-17) ) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

11. При цьому, пунктом 94.3 статті 94 ПК України визначено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

12. Пунктом 94.2 статті 94 ПК України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

13. Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

14. За правилами пункту 94.19.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

15. Зміст наведених норм свідчить про те, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

16. Разом з тим, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий підпункту 94.6.2 пункту 94.6 ПК України (2755-17) ).

17. Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі № 820/1929/17, арешт на кошти платника податків може бути накладений за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

18. При цьому положення статті 94 ПК України не визначають послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

19. Системне тлумачення норм цієї статті свідчить, що адміністративний арешт коштів платника податків не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і не може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

20. Положення статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті, а її норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

21. Відповідно до підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

22. При цьому, встановлюючи наявність у податкового органу повноважень на звернення до суду із позовом про застосування арешту на кошти відповідача у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено обставини недопуску працівників контролюючого органу до проведення перевірки.

23. Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення справи по суті, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу застосування адміністративного арешту активів відповідача у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - недопуск працівників контролюючого органу до проведення перевірки.

24. Відтак, з метою правильного вирішення спору, що є предметом у цій справі, необхідно встановити обставини щодо наявності або відсутності підстав для зупинення видаткових операцій на банківських рахунках Товариства.

25. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаржник посилається на те, що Товариство не допустило його посадових осіб до проведення документальної перевірки при наявності законних підстав для її проведення.

26. Натомість суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин, на які посилається позивач як на підставу позову, тоді як ці обставини відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) є предметом доказування. Зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків як захід примусу можливе у разі, коли відмова платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не була обумовлена відсутністю законних підстав для її проведення та/або обставинами, передбаченими абзацом п`ятим пункту 81.1 статті 81 ПК України.

27. Невстановлення обставин щодо підстав недопуску Товариством посадових осіб позивача до проведення документальної перевірки унеможливлює зробити висновок щодо правильності вирішення спору.

28. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

29. За приписами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

30. Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

31. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

32. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

33. Замінити Головне управління ДФС у Харківській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

34. Касаційну скаргу Головного управлінням ДПС у Харківській області задовольнити частково.

35. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 2040/6054/18 - скасувати, справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.