ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 р.
№ 2/221
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Першикова Є.В.
суддів :
Савенко Г.В.
Ходаківської I.П.
перевіривши матеріали касаційної скарги
Виробничого торгово-побутового товариства з обмеженою
відповідальністю "Сапсан-Iндсервіс"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006
року
у справі
№ 2/221 господарського суду міста Києва
за позовом
Виробничого торгово-побутового товариства з обмеженою
відповідальністю "Сапсан-Iндсервіс"
до
3-тя особа
про
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
м.Києву
Національний технічний університет України "КПI"
зобов'язання продовжити договір оренди
за участю представників сторін:
позивача: Капітанова I.С. дов. від 26.06.06р.
відповідача 1:Чепурда П.I. дв. від 26.10.06р. № 110
третьої особи: Бабенко А.I. дов. від 21.11.05р.
Бежевець А.М. дов.від 07.06.06р.
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 09.11.06 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Виробниче торгово-побутове товариство з обмеженою
відповідальністю "Сапсан -Iндсервіс" звернулось з позовом до
Регіонального відділення Фонду державного майна України в м.
Києві, третя особа Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут", про зобов'язання продовжити до
трьох років дію договору оренди № 1891 від 30 червня 2005 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2006р. у
справі № 2/221 позовні вимоги Виробничого торгово-побутового
товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан -Iндсервіс"
задоволено.
Рішення суду мотивоване тими обставинами, що ВТП ТОВ
"Сапсан - Iндсервіс" має право на укладення договору оренди
терміном дії не менше ніж на три роки відповідно до встановленого
Указом Президента України "Про лібералізацію підприємницької
діяльності та державну підтримку підприємства" від 12.05.2005р. №
779 ( 779/2005 ) (779/2005)
та п. 1 Наказу Фонду державного майна України від
29.06.2005р. № 1821 ( v1821224-05 ) (v1821224-05)
мінімального терміну дії
договорів оренди державного майна не менше трьох років.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.09.2006р. рішення суду скасовано та прийнято нове рішення, яким
ВТП ТОВ "Сапсан - Iндсервіс" в позові відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення
господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скаргу
мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті
оскаржуваної постанови не розглянуто прав позивача на укладення
договору оренди на строк не менше ніж на три роки, чим порушено
норми процесуального та матеріального права, які регулюють спірні
правовідносини, а саме: ст.ст. 43,99,101,105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Апеляційним судом безпідставно не застосовано Указ Президента
України "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну
підтримку підприємства" від 12.05.2005р. № 779 ( 779/2005 ) (779/2005)
та п.
1 Наказу Фонду державного майна України від 29.06.2005р. № 1821
( v1821224-05 ) (v1821224-05)
виданого у відповідності до Указу Президента
України № 779 ( 779/2005 ) (779/2005)
, якими встановлений мінімальний термін
дії договорів оренди державного майна не менше ніж три роки, а
також ст. 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
згідно якої укази
Президента України є обов'язковими до виконання на всій території
України, а вирішення питання про відповідність чи невідповідність
цих нормативних актів є виключною компетенцією Конституційного
суду України.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги,
вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в
судовому засіданні, правильність застосування попередніми судовими
інстанціями норм матеріального та процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про необхідність
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 30.06.2005
р. між ВТП ТОВ "Сапсан-Iндсервіс" та Регіональним відділенням
Фонду державного майна України по м. Києву укладено договір оренди
№ 1891 державного нерухомого майна, що належить до державної
власності та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська,
144-а.
Пунктом 21.1 спірного договору Регіональним відділенням ФДМ
України по м. Києву встановлено для ВТП ТОВ "Сапсан-Iндсервіс"
термін оренди два місяці з 30.06.2005р. до 31.08.2005 р.
Відповідно до Указу Президента України "Про лібералізацію
підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства " за
№ 779 ( 779/2005 ) (779/2005)
від 12.05.2005р. зобов'язано запровадити
мінімальний термін дії договорів оренди для орендарів державного
майна не менше ніж три роки.
Пунктом 1 Наказу ФДМ України №1821 ( v1821224-05 ) (v1821224-05)
від 29
червня 2005р. встановлено для Фонду держмайна України та
регіональних відділень ФДМ України, у тому числі Регіонального
відділення ФДМ в м. Києві, обов'язок укладати з орендарями
державного майна договори оренди не менше трьох років.
До закінчення терміну дії спірного договору оренди ВТП ТОВ
"Сапсан-Iндсервіс", з метою захисту своїх порушених прав,
звернувся до відповідача з письмовим проханням продовжити термін
договору оренди (лист № 21 від 27.07.2005р.). Відповідач
вмотивованої відповіді по суті прохання не надав.
12.04.2006р. Позивач звернувся до Господарського суду м.
Києва з позовною завою до Регіонального відділення ФДМ України в
м. Києві про зобов'язання продовжити до трьох років дію договору
оренди № 1891 від 30.06.2005р.
Господарський суд міста Києва позов задовольнив, виходячи з
того, що встановлення двомісячного терміну дії спірного договору
оренди є незаконним, оскільки порушує вимоги актів цивільного
законодавства, обов'язкових для виконання на всій території
України, а саме: Указу Президента України "Про лібералізацію
підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства" №
779 ( 779/2005 ) (779/2005)
від 12.05.2005р. та п. 1 Наказу ФДМ України №1821
( v1821224-05 ) (v1821224-05)
від 29 червня 2005р.
Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції
скасував, виходячи з того, що відповідно до Указу Президента
України від 12.05.2005р. № 779 ( 779/2005 ) (779/2005)
та п.1 Наказу ФДМ
України № 1821 ( v1821224-05 ) (v1821224-05)
від 29.06.2005р. запроваджено
мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше
трьох років, за умови, якщо орендар не пропонує менший термін.
Апеляційний суд виходив з того, що позивач звернувся до
Регіонального відділення Фонду державного майна України в місті
Києві з пропозицією продовжити дію договору оренди № 1891 від
30.06.2005р., а не з пропозицією укласти новий договір. Оскільки
продовження договору, виходячи з положень п. 12.6. спірного
договору, передбачає продовження його на той самий строк і на тих
самих умовах, то позовні вимоги позивача про зобов'язання
Регіонального відділення ФДМ України у м. Києві продовжити до
трьох років дію договору оренди № 1891 від 30.06.2005р. не
підлягають задоволенню.
Однак, погодитись з таким висновком суду апеляційної
інстанції неможливо, оскільки він суперечить фактичним обставинам
справи, чинному процесуальному та матеріальному законодавству,
практиці Вищого арбітражного суду України.
Зокрема, апеляційною інстанцією розглянуто та дано оцінку
договірним правовідносинам викладеним в п. 12.6 спірного договору,
які не були, а ні предметом позову, а ні предметом розгляду в суді
першої інстанції, оскільки не порушують права Позивача та
відношення до спору не мають.
Предметом позову та розгляду судом першої інстанції було
порушення прав позивача при встановленні відповідачем двомісячного
терміну дії спірного договору, всупереч чинного законодавства,
зокрема Указу Президента України № 779 від 12.05.2005р
( 779/2005 ) (779/2005)
. та п. 1 Наказу Фонду державного майна України № 1821
від 29.06.2005р., які встановлюють мінімальний термін дії
договорів оренди державного майна не менше трьох років.
Ці обставини враховувались господарським судом першої
інстанції при задоволені позову.
Касаційна інстанція враховує, що Указу Президента України
"Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну
підтримку підприємства" № 779 ( 779/2005 ) (779/2005)
від 12.05.2005р. та п.
1 Наказу Фонду державного майна України № 1821 ( v1821224-05 ) (v1821224-05)
від 29.06.2005р. є обов'язковими до виконання актами цивільного
законодавства, прийнятими до укладання спірного договору оренди №
1891 від 30.06.2005р.
До того ж, суд в порушення п. 7 ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не зазначає доводи, через які він не приймає до уваги
запровадження Указом Президента України № 779 від 12.05.2005р
( 779/2005 ) (779/2005)
. та Наказом №1821 ( v1821224-05 ) (v1821224-05)
Фонду державного
майна України від 29.06.2005р. зобов'язання укладати договори
оренди державного майна на строк не менше трьох років, а також
доводи, за яких він не дає оцінки порушенню Регіональним
відділенням ФДМ України в м. Києві приписів вищезазначених
нормативних актів при встановленні двомісячного строку дії
договору оренди № 1891 та підстави відхилення доказів
правомірності вимог позивача.
Таким чином, апеляційний суд в своїй постанові від
26.09.2006р. не розглянув порушених прав ВТП ТОВ
"Сапсан-Iндсервіс" на укладання договору оренди не менше ніж на
трирічний термін, передбачені Указом Президента України № 779
( 779/2005 ) (779/2005)
та Наказ № 1821 ( v1821224-05 ) (v1821224-05)
Фонду державного
майна України від 29.06.2005р чим порушив право на захист майнових
прав ВТП ТОВ "Сапсан-Iндсервіс" передбачене ст. 16 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
За таких обставин апеляційним господарським судом
необгрунтовано відмовлено в розгляді позовних вимог позивача,
безпідставно не застосовані норми спеціального законодавства, які
безпосередньо регулюють спірні відносини.
Касаційна інстанція констатує, що згідно ст. 106 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
укази Президента України є обов'язковими до
виконання на всій території України, а вирішення питання про
відповідність чи невідповідність цих нормативних актів є виключною
компетенцією Конституційного суду України. Отже незастосування
апеляційним судом Указу Президента України № 779 ( 779/2005 ) (779/2005)
"Про
лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку
підприємства" від 12.05.2005р. при вирішенні спору щодо
правовідносин між Регіональним
відділенням ФДМ України в м. Києві з ВТП ТОВ
"Сапсан-Iндсервіс", є незаконним, оскільки порушує ст. ст. 106,
147 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
З огляду на наведені приписи чинного законодавства та
досліджені фактичні обставини справи, колегія судів Вищого
господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд
дійшов правильного висновку про необхідність задоволення вимог
позивача, а апеляційний господарський суд безпідставно скасував
законне рішення суду.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-10,111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
постановила:
Касаційну скаргу Виробничого торгово-побутового товариства з
обмеженою відповідальністю "Сапсан - Iндсервіс" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.09.2006р. у справі № 2/221 скасувати, а рішення Господарського
суду міста Києва від 25.07.2006р. у даній справі залишити без
змін.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Г.Савенко
I.Ходаківська