420/499/20 Про відмову відкрити апеляційне провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, та неподання клопотання про поновлення пропущеного строку - 20.05.2021 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №420/499/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалайф" до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року (головуючий суддя -Шевчук О.А., судді: Бойко А.В., Федусик А.Г.),-

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 7 грудня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалайф" до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнив.

Копія судового рішення була направлена на електронну адресу ГУ ДПС 18 грудня 2020 року (том 6 а.с.253).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС 11 січня 2021 року подало апеляційну скаргу (том 6 а.с.257).

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 січня 2021 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин його пропуску та сплати судового збору.

Указане рішення вмотивоване тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні по суті в режимі відеоконференції в системі "Easycon" 7 грудня 2020 року, проте, апеляційну скаргу разом з додатками подано до суду апеляційної інстанції лише 11 січня 2021 року. Водночас, особа, яка подала апеляційну скаргу, не порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до розписки про отримання судового рішення копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була отримана уповноваженою особою ГУ ДПС 26 січня 2021 року (том 7 а.с.7).

8 лютого 2021 року ГУ ДПС на електронну адресу апеляційного суду направило клопотання про продовження процесуального строку, в якому повідомило, що не встигає у строк, встановлений ухвалою від 21 січня 2021 року надати платіжне доручення про сплату судового збору. До вказаного клопотання було долучено виписку з Державної казначейської служби України за 29 січня 2021 року, яка підтверджує факт відсутності бюджетних асигнувань на рахунках ГУ ДПС. При цьому апелянт повідомив про вчинення ним усіх відповідних дій для сплати судового збору (том 7 а.с.9-12).

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 лютого 2021 року відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що в ухвалі від 21 січня 2021 року було зазначено дві підстави для залишення апеляційної скарги без руху: неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору. Разом з тим, клопотання про продовження строку на усунення недоліків обґрунтовано лише неможливістю подати платіжне доручення про сплату судового збору у строк, визначений судом. Водночас, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надано та не обґрунтовано причини пропуску строку.

Оцінюючи клопотання про продовження строку на усунення недоліків, суд апеляційної інстанції вказав, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України (2747-15) певних процесуальних дій.

Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначило про те, що при оголошенні вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення у режимі відеоконференції був відсутній звук та зображення, у зв`язку з чим скаржник не був обізнаний про рішення суду саме 7 грудня 2020 року. При цьому повний текст судового рішення був направлений на електронну адресу ГУ ДПС лише 18 грудня 2020 року і цього ж дня оскаржуване судове рішення було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, апеляційний суд не врахував, що згідно з розпорядженням КМУ від 30 вересня 2020 року № 1191-р "Про перенесення робочих днів у 2021 році" (1191-2020-р) 7 та 8 січня 2021 року встановлені вихідним днем. Враховуючи викладене, ГУ ДПС направило апеляційну скаргу 11 січня 2021 року, тобто з дотриманням встановлених законом строків. Окремо скаржник звертає увагу на неналежне вручення повного тексту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року, оскільки частиною п`ятою статті 251 КАС України чітко визначений порядок надсилання учасникам справи судових рішень. При цьому в листі від 19 листопада 2020 року №15-21163/20 ДСА України вказала про можливість надсилання процесуальних документів в електронному вигляді на адресу електронної пошти за умови попереднього узгодження можливості такого надсилання.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін як законну та обґрунтовану. Наголошено на тому, що скаржник у касаційній скарзі не наводить жодних аргументів в частині відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав несплати податковим органом судового збору. Довід скаржника про існування технічних незручностей під час оголошення судом першої інстанції вступної та резолютивної частини судового рішення не відповідає дійсності. При цьому пункт 5 Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарських процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом ДСА України від 23 квітня 2020 року №196, покладає ризики, зокрема переривання зв`язку саме на учасника справи, що подав відповідну заяву. Обставини перенесення робочих днів у 2021 році, а саме 7 і 8 січня 2021 року, не впливають на сплив строку апеляційного оскарження у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 7 квітня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 299 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, законодавством визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року (справа №280/5079/19) вказав, що частина друга статті 295 КАС України чітко встановлює момент початку відліку строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, повний текст якого був складений поза межами судового засідання, а саме - день складення повного судового рішення. Момент фактичного отримання сторонами повного тексту рішення суду першої інстанції є обставиною, що наділяє таких осіб правом на поновлення строку апеляційного оскарження такого рішення у разі звернення до апеляційного суду поза межами тридцяти днів з дня складання його повного тексту. При цьому, реалізація передбаченого частиною 2 статті 295 КАС України права на поновлення строку на звернення до суду апеляційної інстанції не можлива без подання апелянтом відповідної заяви про поновлення пропущеного строку.

У цій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що заява про поновлення строку при поданні апеляційної скарги відповідачем не подавалась.

Разом з тим, як уже зазначалось вище, законодавець пов`язує відлік строку на апеляційне оскарження, зокрема, з днем складення повного тексту судового рішення. Вирішуючи питання про дотримання апелянтом строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції послався лише на той факт, що представник ГУ ДПС був присутній при оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення Одеським окружним адміністративним судом 7 грудня 2020 року. Втім, апеляційний суд не з`ясував, коли саме було складено повний текст оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів враховує, що повний текст рішення Окружного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року не містить дати його складення. Разом з тим, під час оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення суд вказав, що повний текст судового рішення буде виготовлено протягом п`яти днів, про що свідчить технічний запис судового засідання. Водночас, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень до реєстру повний текст рішення Окружного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року було направлено 16 грудня 2020 року.

За правилами пункту 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

З огляду на наведене, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що повний текст рішення Окружного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року було складено у цей же день.

При цьому суд апеляційної інстанції також залишив поза увагою, що згідно з розпорядженням КМУ від 30 вересня 2020 року № 1191-р "Про перенесення робочих днів у 2021 році" (1191-2020-р) 7 та 8 січня 2021 року встановлені вихідним днем. Відтак, подання апеляційної скарги ГУ ДПС було здійснено у перший робочий день - 11 січня 2021 року.

За таких обставин, викладена в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху вимога суду апеляційної інстанції про необхідність подання відповідачем заяви про поновлення строку не відповідала приписам частини першої статті 295 КАС України, оскільки не вважається пропущеним строк на апеляційне оскарження у разі подання відповідної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного тексту судового рішення.

Довід позивача про відсутність у касаційній скарзі аргументів в частині відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав несплати податковим органом судового збору колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору є підставою для повернення апеляційної скарги, але не для відмови у відкритті апеляційного провадження.

У рішенні від 27 червня 2000 року у справі "Ілхан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.