807/666/18 Про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації об`єктів, у зв'язку із порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей - 22.04.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ22 квітня 2021 року м. Київсправа №807/666/18адміністративне провадження №К/9901/8999/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Данилевич Н.А.,суддів: Смоковича М.І., Мацедонської В.Е., розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення робіт, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року (головуючий суддя - Большакова О.О., судді - Макарик В.Я., Глушко І.В.) у справі №807/666/18, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - позивач, Управління ДСУ НС) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будівлі РЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованої за адресою: АДРЕСА_1, - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у розважальному центрі "ІНФОРМАЦІЯ_1" наявні суттєві порушення норм пожежної безпеки, які на момент вирішення судом спору усунуті у належний спосіб не були. Такі порушення загрожують безпеці дітей, які є основними відвідувачами закладу. Так, зокрема, на об`єкті відсутній погоджений з органами пожежного нагляду план евакуації людей на випадок пожежі. Приміщення не забезпечено вказівними знаками згідно ДСТУ ISO 630962007. Засоби протипожежного захисту не пройшли технічне обслуговування. Дерев`яні конструкції в будівлі не піддані вогнезахисному оброблянню. Наявний пожежний щит не доукомплектований, переносні вогнегасники не розміщені в легкодоступних місцях, відсутній захист будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів. Також позивач зазначав, що відповідачем частково усунуто порушення, встановлені в первісному акті перевірки. Разом з тим, порушення, що становлять небезпеку заподіяння шкоди життю чи здоров`ю відвідувачів, - не усунуто.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 38629032) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі відмовлено.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції зазначив, що усі зазначені в акті проведення позапланової перевірки порушення, усунуто, крім п. 39, з якого вбачається відсутність графіків проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту (п. 17 Положення про порядок підготовки, перепідготовки). Під час судового розгляду та на час винесення рішення по даній справі було усунуто 38 із 39 зазначених недоліків, з чого суд зробив висновок що порушення, які існують, зокрема - відсутність графіків проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту, - є такими, що не створюють загрозу життю та здоров`ю людей на час постановлення судового рішення. Враховуючи, що переважна більшість порушень, які зазначені в акті перевірки, відповідачем усунута, а отже, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а усунення решти не пов`язано зі створенням реальної загрози життю та здоров`ю людей, враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосовувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме - у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будівлі РЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області задоволено.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №807/666/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будівлю РЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що висновки суду щодо піддання вогнезахисному оброблянню дерев`яних конструкцій будівлі РЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1" не відповідають дійсності, оскільки у матеріалах справи наявна лише копія договору від 28 вересня 2018 року, пунктом 5.1 якого передбачено, що термін виконання робіт з обробки дерев`яних конструкцій складає 60 днів з моменту отримання оплати, однак відповідач не надав суду доказів проведення оплати за вказані роботи. Також суд вказав на відсутність актів прийому виконаних робіт, необхідність складання яких за результатами виконання умов договору прямо передбачена п. 6.1 договору, або інші документи, що підтверджують реальне виконання вищевказаних робіт. При цьому, до суду апеляційної інстанції також не було надано доказів реалізації договору підряду № 64 від 28 вересня 2018 року з ТОВ "Фаєр-Файтінг Сервіс" щодо виконання робіт вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій на об`єкті господарювання (АДРЕСА_1), у відзиві на апеляційну скаргу також не наведено доказів щодо реального виконання зазначених заходів. Отже, оскільки на момент вирішення справи в суді даний договір реалізовано не було, суд вказав, що зазначене порушення не можна вважати усунутим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

01 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що висновок апеляційного суду про те, що можливе існування порушення під пунктом 12 створює саме реальну загрозу життю і здоров`ю людей, що відвідують Розважальний центр "ІНФОРМАЦІЯ_1", жодними доказами не підтверджуються, а ґрунтуються виключно на припущеннях. Зазначає, що чотирьохповерхова будівля Розважального центру "ІНФОРМАЦІЯ_1" не є дерев`яною конструкцією та її несучий каркас дерев`яних елементів в собі взагалі не містить. Розважальний центр "ІНФОРМАЦІЯ_1" - це, як вказує відповідач, чотирьохповерхова будівля, в основу якої поставлений залізобетонний каркас, а всі несучі стіни виготовлено з різного типу бетонних блоків та цегли, які є негорючими конструкціями. Вказує, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що основна частина порушень правил пожежної безпеки, які створювали реальну загрозу життю та здоров`ю людей, були усунуті відповідачем, тоді як підстави вважати, що порушення, які існують (тобто не усунуті), є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей на час постановлення судового рішення, відсутні. Отже, вважає, що застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи РЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1" є необґрунтованим.

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України (5403-17) , статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 30 березня 2018 року № 113 у період з 19 по 25 червня 2018 року на підставі посвідчення на проведення перевірки № 03/26/2316 від 15 травня 2018 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено перевірку приміщення та території РЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

За результатами вказаної перевірки складено акт за № 171 від 25 червня 2018 року.

Згідно цього документу встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України (5403-17) , Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту", а саме:

п. 1. Керівником не визначено обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих приміщень та за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту (Розділ II п. 2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 2. На об`єкті керівником не встановлено протипожежний режим (Розділ II п. 3 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 3. Для кожного приміщення об`єкта не розроблено керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки (Розділ II п. 4 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п.4. На об`єкті плани евакуації людей на випадок пожежі не відповідають вимогам (Розділ II п. 5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 5. Не розроблено до схематичного плану евакуації інструкції, що визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитись практичні тренування всіх задіяних працівників (Розділ II п. 5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 6. Приміщення не забезпечені вказівними знаками згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (Розділ II п. 8 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 7. З працівниками не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки (Розділ II п. 15 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 8. Посадовими особами та працівниками не пройдено навчання/перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 444 від 26 червня 2013 року "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (444-2013-п) (Розділ II п. 16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 9. Територія об`єкта не очищається від сміття (Розділ IIІ п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 10. Керівником об`єкта розпорядчим документом не визначено спеціальне місце для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або надписом (Розділ IIІ п. 1.19 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 11. На об`єкті засоби протипожежного захисту не пройшли технічне обслуговування (Розділ IIІ п. 2.2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 12. Дерев`яні конструкції в будівлі усіх ступенів вогнестійки, крім V, не піддані вогнезахисному оброблянню (Розділ IIІ п. 2.5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 13. Керівником об`єкта не призначено відповідальну особу за утримання вогнезахисного покриву (Розділ IIІ п. 2.7 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 14. Дозволяється захаращувати шляхи евакуації меблями та різними матеріалами (Розділ IIІ п. 2.37 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 15. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (Розділ IV п. 1.16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 16. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (Розділ IV п. 1.20 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 17. На дверях електрощитових не вказано місце зберігання ключів (Розділ IIІ п. 2.12 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 18. Системи автоматичної пожежної сигналізації знаходяться у неробочому стані (Розділ V п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 19. Не проводиться технічне обслуговування змонтованих систем протипожежного захисту згідно вимог ДБН В.2.5-56:2-14 "Системи протипожежного захисту (Розділ V п. 1.4 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 20. Наявний пожежний щит не доукомплектований згідно вимог. На пожежному щиті не вказано порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (Розділ V п. 3.11 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 21. Переносні вогнегасники не розміщено в легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (Розділ V п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 22. Приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (Розділ V п. 3.6 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 23. Відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (Розділ ІV п. 1.21 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 24. Допускається експлуатація тимчасових електромереж (Розділ ІV п. 1.8 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 25. Допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (Розділ ІV п. 1.18 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 26. Допускається експлуатація світильників без захисних ковпаків (Розділ ІV п. 1.18 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 27. Електророзетки, вимикачі не встановлені на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м (Розділ ІV п. 1.17 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 28. Проводяться масові заходи, коли засоби та системи протипожежного захисту є несправними або вимкненими (Розділ ІV п. 2.28 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);

п. 29. Не призначено особу з питань цивільного захисту (ч. 2 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України);

п. 30. Не проводиться інструктаж з питань цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях (п. 4 ст. 40 Кодексу цивільного захисту України);

п. 31. Особи керівного складу та фахівці, діяльність яких пов`язана з організацією та здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли функціональне навчання у сфері цивільного захисту (п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 819 від 23 жовтня 2013 року (819-2013-п) );

п. 32. Працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норм забезпечення у повному обсязі (п. 9 Порядку забезпечення Кодексу цивільного захисту України (5403-17) );

п. 33. Не розроблено плану евакуації працівників (п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 841 від 30 жовтня 2013 року (841-2013-п) );

п. 34. Не визначено особу, відповідальну за планування, підготовку та проведення евакуаційних заходів (п. 22 постанови Кабінету Міністрів України № 841 від 30 жовтня 2013 року (841-2013-п) );

п. 35. Відсутня інструкція щодо дій персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (ст. 130 Кодексу цивільного захисту України);

п. 36. Відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 26 червня 2013 року (444-2013-п) );

п. 37. Відсутній список оповіщення працівників та членів їх сімей, які підлягають евакуації (п. 37, п. 5.3 Порядку проведення евакуації Методичних рекомендації з евакуації);

п. 38. Не визначено щорічну потребу в навчанні керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (п. 6 Порядку проведення навчання фахівців цивільного захисту);

п. 39. Відсутні графіки проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту (п. 17 Положення про порядок підготовки, перепідготовки).

Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

Згідно акту подальша експлуатація РЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1 із вищезазначеними порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суди встановили вчинення відповідачем таких заходів:

- керівником визначено обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих приміщень та за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту (Розділ II п. 2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 1 акту перевірки);

- на об`єкті керівником встановлено протипожежний режим (Розділ II п. 3 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 2 акту перевірки);

- для кожного приміщення об`єкта розроблено керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки (Розділ II п. 4 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 3 акту перевірки);

- на об`єкті плани евакуації людей на випадок пожежі відповідають вимогам (Розділ II п. 5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 4 акту перевірки);

- розроблено до схематичного плану евакуації інструкції, що визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на пів року мають проводитись практичні тренування всіх задіяних працівників (Розділ II п. 5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 5 акту перевірки);

- приміщення забезпечені вказівними знаками згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (Розділ II п. 8 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 6 акту перевірки);

- з працівниками проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки (Розділ II п. 15 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 7 акту перевірки);

- посадовими особами та працівниками пройдено навчання/перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 444 від 26 червня 2013 року "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (444-2013-п) (Розділ II п. 16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 8 акту перевірки);

- територія об`єкта очищається від сміття (Розділ IIІ п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 9 акту перевірки);

- керівником об`єкта розпорядчим документом визначено спеціальне місце для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або надписом (Розділ IIІ п. 1.19 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 10 акту перевірки);

- на об`єкті засоби протипожежного захисту пройшли технічне обслуговування (Розділ IIІ п. 2.2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 11 акту перевірки);

- керівником об`єкта призначено відповідальну особу за утримання вогнезахисного покриву (Розділ IIІ п. 2.7 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 13 акту перевірки);

- не дозволяється захаращувати шляхи евакуації меблями та різними матеріалами (Розділ IIІ п. 2.37 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 14 акту перевірки);

- електрощити, групові електрощитки оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (Розділ IV п. 1.16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 15 акту перевірки);

- на дверях електрощитових вказано місце зберігання ключів (Розділ IIІ п. 2.12 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 17 акту перевірки);

- системи автоматичної пожежної сигналізації знаходяться у робочому стані (Розділ V п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 18 акту перевірки);

- проводиться технічне обслуговування змонтованих систем протипожежного захисту згідно вимог ДБН В.2.5-56:2-14 "Системи протипожежного захисту (Розділ V п. 1.4 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 19 акту перевірки);

- наявний пожежний щит доукомплектований згідно вимог. На пожежному щиті вказано порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (Розділ V п. 3.11 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 20 акту перевірки);

- переносні вогнегасники розміщено в легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (Розділ V п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 21 акту перевірки);

- приміщення забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (Розділ V п. 3.6 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 22 акту перевірки);

- не допускається експлуатація тимчасових електромереж (Розділ ІV п. 1.8 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 24 акту перевірки);

- не допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (Розділ ІV п. 1.18 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 25 акту перевірки);

- не допускається експлуатація світильників без захисних ковпаків (Розділ ІV п. 1.18 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 26 акту перевірки);

- електророзетки, вимикачі встановлені на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м (Розділ ІV п. 1.17 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 27 акту перевірки);

- не проводяться масові заходи, коли засоби та системи протипожежного захисту є несправними або вимкненими (Розділ ІV п. 2.28 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 28 акту перевірки);

- призначено особу з питань цивільного захисту (ч. 2 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 29 акту перевірки);

- розроблено план евакуації працівників (п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 841 від 30 жовтня 2013 року (841-2013-п) , п. 33 акту перевірки);

- визначено особу, відповідальну за планування, підготовку та проведення евакуаційних заходів (п. 22 постанови Кабінету Міністрів України № 841 від 30 жовтня 2013 року (841-2013-п) , п. 34 акту перевірки);

- наявна інструкція щодо дій персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (ст. 130 Кодексу цивільного захисту України, п. 35 акту перевірки);

- наявний інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 26 червня 2013 року (444-2013-п) , п. 36 акту перевірки);

- наявний список оповіщення працівників та членів їх сімей, які підлягають евакуації (п. 37, п. 5.3 Порядку проведення евакуації Методичних рекомендації з евакуації, п. 37 акту перевірки);

Суд першої інстанції визнав встановленим факт піддання вогнезахисному оброблянню дерев`яних конструкцій в будівлі (Розділ IIІ п. 2.5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 12 акту перевірки).

Вказано, що проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (Розділ IV п. 1.20 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 16 акту перевірки); наявний захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (Розділ ІV п. 1.21 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 23 акту перевірки); проводиться інструктаж з питань цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях (п. 4 ст. 40 Кодексу цивільного захисту України, п. 30 акту перевірки); працівники забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норм забезпечення у повному обсязі (п. 9 Порядку забезпечення Кодексу цивільного захисту України (5403-17) , п. 32 акту перевірки); визначено щорічну потребу в навчанні керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (п. 6 Порядку проведення навчання фахівців цивільного захисту, п. 38 акту перевірки); особи керівного складу та фахівці, діяльність яких пов`язана з організацією та здійсненням заходів з питань цивільного захисту, пройшли функціональне навчання у сфері цивільного захисту (п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 819 від 23 жовтня 2013 року (819-2013-п) ).

Суд апеляційної інстанції установив, що у матеріалах справи наявна лише копія договору від 28 вересня 2018 року, пунктом 5.1. якого передбачено, що термін виконання робіт з обробки дерев`яних контрукцій складає 60 днів з моменту отримання оплати. Проте відповідач не надав суду доказів проведення оплати за вказані роботи. Також відсутні акти прийому виконаних робіт, необхідність складання яких за результатами виконання умов договору прямо передбачена п. 6.1 договору, або інші документи, що підтвержують реальне виконання вищевказаних робіт.

Також, суд апеляційної інстанції зауважив, що до суду апеляційної інстанції не було надано доказів реалізації договору підряду № 64 від 28 вересня 2018 року з ТОВ "Фаєр-Файтінг Сервіс" щодо виконання робіт вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій на об`єкті господарювання (АДРЕСА_1). У відзиві на апеляційну скаргу також не наведено доказів щодо реального виконання зазначених заходів.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) від 05 квітня 2007 року

№877-V (далі - Закон №877-V (877-16) ).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки належить право звернутися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно п. 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України №1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (z0252-15) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків (пункт 2.5 глави 2 розділу IIІ в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 657 від 31.07.2017 (z1048-17) .

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ (460-20) , за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано відповідачем в поданій ним касаційній скарзі, позивачем у повному обсязі не усунуто виявлені Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд апеляційної інстанції, застосовуючи заходи реагування у вигляді зупинення роботи РЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1", вказав на передчасність висновків суду про усунення відповідачем в повному обсязі виявлених перевіркою порушень, адже у матеріалах справи наявна лише копія договору від 28 вересня 2018 року, пунктом 5.1 якого передбачено, що термін виконання робіт з обробки дерев`яних конструкцій складає 60 днів з моменту отримання оплати, однак відповідач не надав суду доказів проведення оплати за вказані роботи, а також актів прийому виконаних робіт, необхідність складання яких за результатами виконання умов договору прямо передбачена п. 6.1 договору, або інших документів, що підтверджують реальне виконання вищевказаних робіт. Також суд апеляційної інстанції зауважив на обставини ненадання відповідачем доказів реалізації договору підряду № 64 від 28 вересня 2018 року з ТОВ "Фаєр-Файтінг Сервіс" щодо виконання робіт вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій на об`єкті господарювання (АДРЕСА_1).

Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що відповідачем у касаційній скарзі не наведено жодного доводу стосовно необґрунтованості вказаних висновків апеляційного суду, а лише зазначено, що порушення, які залишились не усунутими, не створюють реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зауважує, що згідно з абзацом 1 частини першої статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставою для здійснення позапланового заходу є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Отже, враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з такою заявою до позивача та, відповідно, висновку позивача про усунення відповідачем усіх порушень, зафіксованих в акті №171 від 25 червня 2018 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №823/589/16, від 05 грудня 2019 року у справі №805/1493/17-а, від 10 вересня 2020 року у справі №620/1857/19.

Також Верховний Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації РЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1" є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.