520/14125/19 Про визнання дій ДПС протиправними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість - 22.04.2021 Прийняття

м. Київ22 квітня 2021 року справа № 520/14125/19адміністративне провадження № К/9901/11438/21Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року (суддя - Спірідонов М.О.)та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (колегія суддів - Калиновський В. А., Макаренко Я. М., Кононенко З. О.)у справі №520/14125/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ"до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-УСТАНОВИВ: У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлено актом №383/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №00000540517 про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 383 671 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 345 917,75 гривень, з мотивів їх протиправності.27 серпня 2020 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду позов Товариства задоволено в повному обсязі: визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлено актом №383/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №00000540517 про донарахування грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1 383 671 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 345 917,75 гривень.Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року залишено без змін.Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення у справі, виходили з протиправності дій податкового органу та недоведеності податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. 29 березня 2021 року податковим органом подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 520/14125/19, у якій відповідач просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити.Ухвалою Верховного Суду від 5 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства та витребувано справу №520/14125/19 з Харківського окружного адміністративного суду.Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №520/14125/19 слугувало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та постанови Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №520/8681/18, від 21 січня 2020 року у справі №808/846/16, щодо застосування положень статей 198, 201 Податкового кодексу України.14 квітня 2021 року справа № 520/14125/19 надійшла на адресу Верховного Суду. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.За змістом частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.Суд касаційної інстанції звертає увагу на тому, що Товариством у позові визначені наступні позовні вимоги:- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлено актом №383/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року;- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №00000540517 про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 383 671 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 345 917,75 гривень.Частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує суд вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).Приймаючі оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій визнали протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлено актом №383/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року; визнали протиправним та скасували податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №00000540517 про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 383 671 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 345 917,75 гривень.При цьому судом першої інстанції зазначено, що ним розглянуто подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясовано всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.Другий апеляційний адміністративний суд звернув увагу на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року у справі прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у випадку судового оскарження податкового повідомлення-рішення судам обов`язково необхідно дослідити оскаржуване рішення податкового органу та акт на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення (у випадку його наявності).Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) в частині дослідження доказів у справі. Суд дійшов до такого висновку з огляду на відсутність в матеріалах справи оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №00000540517 та акта №383/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року, на підставі якого, як стверджують позивач та суди, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.Натомість в матеріалах справі наявні податкове повідомлення рішення №0000540517 від 29 листопада 2019 року та акт №483/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року, які не є предметом оскарження у цій справі та не містять доказового навантаження у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №00000540517 та дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлено актом №383/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року.Зазначене свідчить про те, що обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вказане, дослідити, зокрема податкове повідомлення-рішення №00000540517 та акт на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності та встановити відповідність акта перевірки іншим документам, які містяться в матеріалах справи.Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд,ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №520/14125/19 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Судді: Р. Ф. Ханова І. А. Васильєва В. П. Юрченко