336/6010/16-а Про визнання протиправними дії УПФУ щодо відмови призначити особі пенсію за віком на пільгових умовах, та зобов'язання УПФУ призначити особі пенсії за віком на пільгових умовах - 21.04.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ21 квітня 2021 року м. Київсправа № 336/6010/16-а (2-а/336/16/2017)адміністративне провадження № К/9901/15298/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стрелець Т.Г.,суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 336/6010/16-а (2-а/336/16/2017)за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкритоза касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Чумака С. Ю., суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.)ІСТОРІЯ СПРАВИКороткий зміст позовних вимог1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому просив:- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; скасувати рішення УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року № 123 про відмову в призначенні йому пенсії на пільгових умовах та зобов`язати УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1991 року № 10 з 16 червня 2015 року, зарахувавши у його пільговий стаж роботу за період з 04 вересня 1981 року по 18 квітня 1991 року та з 10 лютого 1993 року по 04 травня 1995 року лаборанта виробничого відділу в Запорізькій регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. 2.Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком за списком № 2, обґрунтувавши це звернення документально та з посиланням на норми чинного законодавства України, що регулюють вказане питання, проте йому було протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.Короткий зміст рішення суду І інстанції3. 10 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя вирішив:Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання провести перерахунок пенсії задовольнити частково.Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя від 29.09.2016 року № 123 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах.Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10 з 15.08.2016 року, зарахувавши у його пільговий стаж роботу за період з 04.09.1981 року по 18.04.1991 року лаборанта виробничого відділу в Запорізькій регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з 04 вересня 1981 року по 18 квітня 1991 року, ОСОБА_1 має 09 років 7 місяців 15 днів пільгового стажу, а це передбачає можливість зменшення віку, передбаченого ст. 12 (для чоловіків 60 років) Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і позивач набув право на призначення пенсії на пільгових умовах при досягненні 57 років, тобто з 15 серпня 2016 р., а отже дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірними.Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції5. 18 квітня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів вирішив:Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя задовольнити.Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 березня 2017 року у справі № 336/6010/16-а (2-а/336/16/2017) скасувати.В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання провести перерахунок пенсії відмовити.6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав на те, що періоди роботи з 04 вересня 1981 року по 18 квітня 1991 року на посаді лаборанта виробничого відділу не підлягають включенню до пільгового трудового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".Короткий зміст вимог касаційної скарги7. 10 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача.У касаційній скарзі скаржник просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі № 336/6010/16-а (2-а/336/16/2017) скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. У касаційній скарзі позивач стверджує, що судом апеляційної інстанції було помилково зроблено висновок з приводу тої обставини, що професія позивача до 26 січня 1991 року не відносилася до Списку №2 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року.8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі № 336/6010/16-а (2-а/336/16/2017).9. 12 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу.10. 05 лютого 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т. О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 .II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ14. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .16 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком за списком № 2.24 червня 2015 року листом № 166/П-1 відповідач відмовив позивачу у вказаному призначенні пенсії на пільгових умовах. Проте рішення відповідачем з цього приводу прийнято не було, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя, яка виявляється в неприйнятті рішення на підставі його заяви від 16 червня 2015 року про призначення пенсії на пільгових умовах.Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 16 червня 2015 року про призначення пенсії на пільгових умовах та зобов`язано УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя у встановленому законом порядку за заявою позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16 червня 2015 року прийняти у встановленому законом порядку рішення про призначення пенсії або відмову у призначенні пенсії.08 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про добровільне виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2016 року.29 вересня 2016 року відповідачем прийнято рішення № 123 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах з посиланням на те, що основним документом, який підтверджує право на пільгову пенсію є уточнююча довідка, затверджена постановою КМУ від 05 липня 2006 року № 920 (920-2006-п) "Про внесення змін до порядку підтвердження наявного виробничого стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Довідка № 419 від 09 вересня 2014 року, видана Запорізькою регіональною Державною лабораторією ветеринарної медицини не відповідає встановленій формі. На довідці має бути підпис керівника підприємства, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера. Позиція, вказана у довідці не співпадає з довідником професій по списку №2 № 10 від 26 січня 1991 року. Згідно довідки, що уточнює пільговий характер роботи № 419 від 09 вересня 2014 року за період з 04 вересня 1981 року по 18 квітня 1991 року відпрацьовано 09 років 7 місяців 15 днів. З 10 лютого 1993 по 05 квітня 1995 року відпрацьовано 2 роки 01 місяць 12 днів. Період роботи після 21.08.1992 року на пільгових умовах зараховується тільки за умови атестації робочих місць. За результатами атестації робочих місць № 27 від 25 червня 1998 року Запорізької регіональної Державної лабораторії ветеринарної медицини атестовані наступні відділи : серологічний, вірусологічний, бактеріологічний та хіміко-токсилогічний. Робітники виробничого відділу атестації не підлягають. Тобто цей період в пільговий стаж зараховувати неможливо. Згідно акту перевірки № 446 від 08 липня 2015 року довідку, що уточнює пільговий характер роботи № 419 видано безпідставно. На підприємстві відсутні документи, які підтверджують роботу заявника, а саме: накази про прийняття, переведення та звільнення, карта форми Т-2, штатний розпис, відомості про нарахування заробітної плати, а також будь-які відомості про роботу позивача у шкідливих умовах. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду.ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.Пунктом "б" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383 (z1451-05) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 №1451/11731 (z1451-05) ), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.Отже обов`язок проведення атестації робочих місць за умовами праці виник після 21.08.1992 року.Згідно з постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 №1931-XII "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1931-12) - до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки.Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.Змістом статті 100 Закону №1788-ХІІ визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах, передбачених списками згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством.В період роботи ОСОБА_1 на посаді лаборанта виробничого відділу в Запорізькій регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини чинним був список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.Згідно підрозділу І "Хіміко-фармацевтичне і фармацевтичне виробництво" розділу ХХV "Виробництво медикаментів, медичних та біологічних препаратів і матеріалів" постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільговому розмірі", встановлено, що право на пільгове забезпечення мають лаборанти у цехових лабораторіях та лаборанти, які були зайняті у хіміко-фармацевтичному і фармацевтичному виробництвах на виробництві вітаміна B-12, декстрина, кислоти бензойної, натрію бензоат, гідроперитах, сульфат кальцію, уродан, кальцію хлористого, Терпін -гідрату, альбаргіна, теальбіна, валідола, антиформіна, коляаргола, окису азоту, препарату АСД, фаганіна, танальбіна, лейкопластиром, медичних свічок, глютамінової кислоти, виробництво бактерійних препаратів, ін`єкційних наповнювачів у ампулах, з Використання отруйних і сильнодіючих речовин, препаратів, пов`язаних із застосуванням шкідливих органічних розчинників, таблетування та розфасовка отруйних і сильнодіючих препаратів, який був чинний до 26.01.1991 року.Проте, згідно постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, яка набрала чинності з 01.01.1992 року, також в розділі "Виробництво медикаментів, медичних та біологічних препаратів і матеріалів" виокремлено підрозділ І "Хіміко-фармацевтичне і фармацевтичне виробництво", проте також з`явився підрозділ V "Виробництво ветеринарних біологічних, хіміко-фармацевтичних препаратів…". Таким чином, в постанові 1173 від 22.08.1956 виробництво ветеринарних препаратів було відсутнє в якості виробництва, робота на якому давала право на пільгову пенсію за Списком № 2 і з`явилось лише в постанові № 10, яка набрала законної сили та стала застосовуватись лише з 1 січня 1992 року.З огляду на наведені вище положення нормативно-правових актів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки чинним на час працевлаштування позивача на посаді лаборанта виробничого відділу, Списком № 2 затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року не було передбачено цієї професії, поряд із цим, вперше її включено до Списку № 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, який набув чинності з 01.01.1992 року, відтак період роботи з 04.09.1981 року по 18.04.1991 року на посаді лаборанта виробничого відділу не підлягає включенню до пільгового трудового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте колегія суддів Верховного суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.В пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) (далі - Порядок № 637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.Відповідно до записів у трудовій книжці, позивач з 04 вересня 1981 року по 18 квітня 1991 роки працював на посаді лаборанта виробничого відділу в Запорізькій регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини.Згідно довідки, що уточнює пільговий характер роботи № 419 від 09 вересня 2014 року позивачем за період з 04 вересня 1981 року по 18 квітня 1991 року було відпрацьовано 09 років 7 місяців 15 днів у виробництві ветеринарних препаратів, фасування сильнодіючих та отруйних речовин, робота з мікроорганізмами ІІ-ІV групи патогенності, токсичними речовинами І-ІІІ рівня небезпеки, в якості лаборанта І категорії, виробничого відділу. Зі змісту уточнюючої довідки, Запорізька Обласна ветеринарна лабораторія в період з 04 вересня 1981 по 05 квітня 1995 роки включала до свого складу виробничий відділ, який виконував наступні функції:1.Виробництво, ветеринарно-фармацевтичних препаратів (лікарські розчини, ПАБК, йодинол, левотрелозін, паста для бджіл та інше);2.Фасування сильнодіючих та токсичних речовин (хлорид калію, кислота азотна, кислота мурашина, кислота сірчана, кислота оцтова, кобальт);3.Робота з алергенами;4.Робота з мікроорганізмами ІІ-ІV груп патогенності.Згідно підрозділу І "Хіміко-фармацевтичне і фармацевтичне виробництво" розділу ХХV "Виробництво медикаментів, медичних та біологічних препаратів і матеріалів" встановлено, що поміж іншого право на пільгове забезпечення мають лаборанти, які були зайняті у хіміко-фармацевтичному і фармацевтичному виробництвах розфасовкою отруйних і сильнодіючих препаратів.Відтак з урахуванням відомостей з вищезазначеної довідки та переліку професій, які визначені в Списку № 2, колегія суддів констатує, що професія позивача відповідає цьому списку.За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, перебуваючи на посаді лаборанта виробничого відділу в Запорізькій регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини виконував роботу, яка передбачена Списком №2, у шкідливих умовах праці, а тому відсутні підстави для неврахування періодів його роботи з 04 вересня 1981 по 18 квітня 1991 роки при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах .На час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу було 57 років, він мав пільговий стаж - 09 років 7 місяців 15 днів, а отже ці обставини дають можливість зменшення віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і позивач набув право на призначення пенсії на пільгових умовах при досягненні 57 років, тобто з 15 серпня 2016 року.При цьому, наслідки відсутності атестації робочих місць в контексті пенсійних прав громадян були проаналізовані Великою Палатою Верховного Суду у справі №520/15025/16, за висновками якої, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.Про те, що позивач працював у період, щодо якого виник спір, на роботах, передбачених Списком №2 вказують записи в його трудовій книжці.Таким чином, на думку колегії суддів КАС ВС, посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці у зв`язку з відсутністю відомостей щодо зайнятості позивача на зазначених роботах не менше 80% робочого дня, є безпідставними, оскільки позивач в спірні періоди працював на роботах передбачених Списком №2, що підтверджується записами в його трудовій книжці, довідками і не потребує інших способів доведення цих обставин.Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно із пунктом "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ із зменшенням пенсійного віку, а тому колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог.З огляду на вищенаведене, колегія суддів Верховного суду дійшла висновку що рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі не відповідає дійсним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального права, а отже підлягає скасуванню.17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України (2747-15) ) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України (2747-15) , внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. 18. Згідно статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні. Натомість рішення суду апеляційної інстанції таким критеріям не відповідає та підлягає скасуванню.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-п о с т а н о в и в :1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі № 336/6010/16-а (2-а/336/16/2017) - скасувати.3. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 березня 2017 року у справі № 336/6010/16-а (2-а/336/16/2017) залишити в силі.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Головуючий Т. Г. СтрелецьСудді С. Г. Стеценко Л. В. Тацій