ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ14 квітня 2021 року м. Київсправа №750/12184/16-аадміністративне провадження №К/9901/30847/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.02.2017 (суддя Литвиненко І.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 (колегія у складі суддів Літвіної Н.М., Ганечко О.М., Коротких А.Ю.)
у справі № 750/12184/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.12.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просила:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок її пенсії;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції на дату призначення пенсії в розмірі 60 % від місячного (чинного) заробітку починаючи з 01.01.2016, на підставі довідки Прокуратури Чернігівської області від 02.11.2016 № 18-226.
2. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру її пенсії за вислугу років у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 (1013-2015-п) ;
- зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.12.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 (1013-2015-п) , виходячи з 60% заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, згідно статті 501 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, з урахуванням довідки прокуратури Чернігівської області від 02.11.2016 № 18-226 і сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.
3. 12.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на вказані судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 відкрито касаційне провадження.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Чернігівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України з 25.11.2013 та згідно Закону України "Про прокуратуру" отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 з 11.02.2014 у розмірі 60 % суми заробітної плати.
7. 04.11.2016 ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з проханням здійснити їй перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, надавши довідку Прокуратури Чернігівської області від 02.11.2016 № 18-226.
8. Листом № 22461/05 від 06.12.2016 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) (далі по тексту Закон № 213- VIII (213-19) ), з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб відповідно до Закону України "Про державну службу".
9. Не погоджуючись з відмовою, позивач звернулася з позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що при перерахунку пенсії, як працівнику прокуратури, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках та порядок її перерахування, яка діяла на момент призначення пенсії.
11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 3668-VІ (3668-17) зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії прокурорам є частини 13, 18, ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв`язку із прийняттям Закону № 3668-VІ (3668-17) не зазнали.
13. Крім того, за висновком суду першої інстанції, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим Законом № 3668-VІ (3668-17) , не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що :
- суди порушили принцип дії нормативно-правових актів в часі, оскільки не звернули увагу на норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) від 24.12.2015 № 911-VІІІ, яким передбачено обмеження максимальним розміром пенсії, призначених, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру";
- суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був керуватися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв`язку з підвищенням окладів з 15.07.2015, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодні підстави для визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду відсутні;
- на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 04.11.2016, частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність;
- суди залишили поза увагою подані заперечення та доводи апеляційної скарги щодо безпідставності виданої довідки прокуратурою Чернігівської області.
15. Скаржник зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2 (z1020-16) виключено форму довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію. Крім того, на момент звернення позивача до управління із заявою на проведення перерахунку пенсії, постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2000 № 865 втратила чинність у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (622-2016-п) .
16. Тобто, у зв`язку з внесеними змінами та у відповідності до діючої редакції вищевказаної постанови, відсутні будь-які правові підстави для видачі довідок про заробітну плату для пенсіонерів, які не працюють на "спеціальних" посадах, оскільки норма права, яка передбачала порядок видачі таких довідок, втратила чинність.
17. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. Верховний Суд вже розглядав справи з таким предметом спору. Зокрема, у постанові від 20.02.2018 у справі №711/6019/16-а Верховний Суд дійшов такого висновку:" '…' з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) та у зв`язку з набранням у подальшому чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VII (1697-18) , яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.'…' право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому управління Пенсійного фонду України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.За відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а потім - частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII), в пенсійного органу немає законодавчо-визначених підстав та правового механізму для їх перерахунку".
20. Згодом цей висновок було підтримано Верховним Судом у постановах від 12.06.2019 у справі № 591/5177/16-а, від 11.07.2019 у справі № 569/6241/16-а та інших.
21. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
22. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) , з прийняттям якої позивачка пов`язує виникнення у неї права на перерахунок пенсії, а також на час звернення позивачки до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (04.11.2016) положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
23. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 (1013-2015-п) не містить.
24. Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати позивачу перерахунок пенсії на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
25. Норма Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) , якою внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України" не підлягає застосуванню у зв`язку із тим, що пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (213-19) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (1789-12) .
26. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов`язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію, а тому суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню до вказаних правовідносин що є підставою для скасування судових рішень.
27. Крім того, Суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 (va07p710-19) № 7-р (II)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є не конституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014, зі змінами, якими було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
28. Поряд з цим, предметом розгляду у справі, яка переглядається, були правовідносини, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 (va07p710-19) №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19).
29. Зважаючи на особливості касаційного розгляду, та ураховуючи, що рішення Конституційного Суду України мають лише дію "на майбутнє", за винятком питань щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності, його Рішення від 13.12.2019 № 7-р (II)2019 не може бути враховано Судом при розгляді цієї касаційної скарги.
30. Поряд з тим, колегія суддів звертає увагу, що продовження існування стану порушення прав чи інтересів позивача й після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року (va07p710-19) №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту.
31. Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
32. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
33. Рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, а тому перерозподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:Касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі №750/12184/16-а скасувати.
Ухвалити нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб