420/5037/19 Про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері архітектури та містобудування - 13.04.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ13 квітня 2021 року м. Київсправа № 420/5037/19адміністративне провадження № К/9901/11690/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Рибачука А.І.,суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/5037/19за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Інвест-Монтаж" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) про визнання неправомірними та скасування приписів та постанов, провадження в якій відкритоза касаційною скаргою ТОВ "Інвест-Монтаж" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019, постановлену у складі головуючого суді Іванова Е.А.та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А.І., Ступакової І.Г.,

І. РУХ СПРАВИ

1. 21.08.2019 ТОВ "Інвест-Монтаж" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати неправомірними та скасувати приписи від 22.05.2019 та постанови від 06.06.2019 №001/40-202-10/3971-19, №002/40-202-10/3972-19.

Позов ТОВ "Інвест-Монтаж" обґрунтувало тим, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності та визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених Законом України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) (далі - Закон № 208/94-ВР (208/94-ВР) ), оскільки всі порушення наведені в акті відсутні, що підтверджується наданими доказами, зокрема фотографіями та висновком експерта.

2. Суддя Одеського окружного адміністративного суду ухвалою від 24.09.2019 відкрив провадження у справі за вищевказаним позовом.

3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019, на підставі частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) задоволено заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині оскарження постанов про накладення штрафів через пропуск строку звернення до суду з позовом; позовну заяву ТОВ "Інвест-Монтаж" до ДАБІ України в частині визнання неправомірними та скасування постанов від 06.06.2019 №001/40-202-10/3971-19, №002/40-202-10/3972-19 - залишено без розгляду.

4. 22.04.2020 ТОВ "Інвест-Монтаж" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування ними норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Верховний Суд ухвалою від 17.07.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. У справі, яка розглядається суди першої та апеляційної інстанції встановили, що 21.08.2019 ТОВ "ТОВ "Інвест-Монтаж" звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати неправомірними та скасувати приписи від 22.05.2019 та постанови від 06.06.2019 №001/40-202-10/3971-19, №002/40-202-10/3972-19, якими позивача притягнуто до відповідальності згідно із Законом № 208/94-ВР (208/94-ВР) .

В оспорюваних постановах відповідача зазначено, що вони можуть бути оскаржені до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня їх винесення.

Також суди попередніх інстанції встановили, що позивач був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, з посиланням на акт перевірки, приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності, в яких зазначено дату розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Залишаючи без розгляду позовну заяву ТОВ "Інвест-Монтаж" в частині визнання неправомірними та скасування постанов від 06.06.2019 №001/40-202-10/3971-19, №002/40-202-10/3972-19, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем при зверненні до суду пропущено строк, установлений частиною першою статті 5 Закону № 208/94-ВР. Разом з цим, позивачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про неможливість оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення протягом 15 днів з дня їх прийняття.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційну скаргу ТОВ "Інвест-Монтаж" обґрунтувало, зокрема тим, ним 08.08.2019 отримано від відповідача весь пакет документів щодо позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, проведеної з 20 по 22 травня 2019 року, зокрема оспорювані приписи, постанови. Отже, саме з цієї дати ТОВ "Інвест-Монтаж" стало відомо про факт притягнення його до адміністративної відповідальності.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України колегія суддів виходить із такого.

11. Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

12. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

13. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

16. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17. Преамбулою Закону № 208/94-ВР (208/94-ВР) визначено, що цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

18. Статтею 5 Закону № 208/94-ВР встановлено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

19. Відповідно до пункту 28 Порядку № 244 постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону № 208/94-ВР може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

20. Тобто, із змісту матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду видно, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

21. В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення із заявленим позовом позивач послався на те, що примірники оспорюваних постанов отримав лише 08.08.2019 після надіслання відповідачем на адвокатський запит документів, які складались ним за наслідками проведеної з 20 по 22 травня 2019 року перевірки.

22. Разом з тим, колегія суддів вважає, що наведені доводи позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення із заявленим позовом вірно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій.

23. Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

24. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 807/867/16.

25. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, з посиланням на акт перевірки, приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності, в яких зазначено дату розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

26. Колегія суддів зазначає, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

27. Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

28. Так, згідно із пунктами 9, 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

29. У свою чергу відповідно пункту 10 Порядку № 244 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

30. З аналізу наведених правових норм вбачається, що за результатами перевірки у присутності посадової особи суб`єкта містобудівної діяльності складається акт перевірки, а при виявлені порушень у сфері містобудівної діяльності додатково складається протокол, які підписуються посадовою особою контролюючого органу та представником (керівником) суб`єкта містобудівної діяльності.

31. При цьому, згідно із пунктом 17 Порядку № 244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Натомість, неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

32. Позивачу було достеменно відомо, про дату, час та місце розгляду справи, про що також свідчить договір укладений позивачем з адвокатом 28.05.2019 на представництво його інтересів у ДАБІ, проте адвокатський запит на отримання у відповідача копій матеріалів позапланової перевірки на об`єкті будівництва складений тільки 05.07.2019.

33. Зазначене повністю спростовує доводи позивача, викладені в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявленим позовом. А відтак, судами не було встановлено обставин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, які надавали б суду підстави вважати причини пропуску строку звернення з позовом до суду поважними, оскільки у позивача було достатньо часу для реалізації права на судовий захист.

34. Колегія суддів вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

35. З урахуванням наведеного, колегія судді погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для застосування приписів КАС України (2747-15) щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а відтак вважає, що оскаржувані у цій справі судові рішення, ухвалені з додержанням норм процесуального права.

36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.