ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа №643/8023/20
адміністративне провадження №К/9901/19693/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 25 травня 2020 року, постановлену суддею Поліщук Т.В., і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Катунова В.В., суддів Мельнікової Л.В., Бершова Г.Є.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб, що виразилась у порушенні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) під час провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №281361 від 23 березня 2020 року та за статтею 122-4 КУпАП відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №281362 від 23 березня 2020 року;
- зобов`язати Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції за участю експерта та власників провести огляд автомобілів ЗАЗ 1103 № НОМЕР_1 і HONDA CIVIC № НОМЕР_2, з метою встановлення пошкоджень автомобілів та обставин їх виникнення, призначити комплексну судово-криміналістичну експертизу.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Московський районний суд міста Харкова ухвалою від 25 травня 2020 року відмовив у відкритті провадження у справі за вказаним позовом.
3. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 25 травня 2020 року - без змін.
4. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновків про те, що характер спірних правовідносин не має ознак публічно-правового спору в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України), цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду і за наслідками касаційного розгляду скасувати ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 25 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ОСОБА_1 посилається на те, що суд обмежив його у доступі до правосуддя та ефективних засобів юридичного захисту. Суд, на думку скаржника, неправильно застосував норми частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 4, пункту 1 частини першої та пункту 3 частини другої статті 19 КАС України (2747-15) , а також статті 251 КУпАП, не застосувавши при цьому приписи пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", частини другої статті 251 та пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП, які прямо вказують на те, що здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення є публічно-владною управлінською функцією поліції. Заявлені позовні вимоги в цій справі, як наголошує ОСОБА_1, відповідають предметній юрисдикції адміністративних судів і способам захисту, встановленим частиною першою статті 5 КАС України.
7. Необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 обґрунтовує відсутністю висновку цього суду щодо питання предметної юрисдикції у подібних правовідносинах. Скаржник уважає неприйнятним посилання судів попередніх інстанцій на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 13 березня 2019 року, прийнятій за наслідками розгляду справи №712/7385/17, оскільки ця справа та справа за його позовом не є ідентичними. ОСОБА_1 також зазначає, що якщо Суд уважатиме подібними правовідносини у цих справах, то є необхідність відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 березня 2019 року.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Відзивів на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів Дашутіна І.В., Яковенка М.М. ухвалою від 18 серпня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29 вересня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року №1846/0/78-20 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 20 жовтня 2020 року прийнято до провадження.
11. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 17 березня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 18 березня 2021 року.
VІ. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
12. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у порядку, передбаченому в цій статті.
13. Завданням адміністративного судочинства за приписами частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Адміністративною справою визначено публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).
15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
16. Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
17. Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.
18. Зі змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, оскільки вважає, що при складанні відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення працівниками патрульної поліції порушено приписи КУпАП (80731-10) .
19. Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку із прийняттям рішення чи вчиненням публічно-владних управлінських дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
20. Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, з огляду на норми статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
21. Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їхнього розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.
22. При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
23. Верховний Суд зазначає, що існує практика Великої Палати Верховного Суду у спорах щодо оскарження дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та/або такого протоколу. Зокрема правова позиція про те, що такі спори не є адміністративними, оскільки відповідач при складанні протоколу здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має бути надана під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2019 року в справі №712/7385/17, від 19 червня 2019 року в справі №638/3490/18, від 22 січня 2020 року в справі №2-а/489/7/2016 та інших.
24. Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки заявлені ним позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
25. Підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначає стаття 346 КАС України, у частинах третій-шостій якої зазначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
26. З огляду на те, що Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах і Суд не вважає за необхідне відступити від відповідного висновку, доцільності передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про що просить ОСОБА_1, немає і його клопотання задоволенню не підлягає.
27. Отже, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів зроблені із правильним застосуванням і дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують, касаційну скаргу ОСОБА_1, з огляду на приписи статті 350 КАС України, необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 25 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року - без змін.
VІІ. Судові витрати
28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 25 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року в справі №643/8023/20 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко ' 'p'