280/2815/20 Про визнання протиправною бездіяльність Служби у справах дітей районної державної адміністрації у ненаданні особі статусу дитини- сироти, зобов`язання розглянути заяву особи та вирішити питання про надання йому статусу дитини-сироти з моменту смерті його батьків та виплатити йому одноразову допомогу після досягнення ним 18 річного віку - 17.03.2021 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчий комітет Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Прокопчука Т.С., суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,-

І. РУХ СПРАВИ

1. 28.04.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в ненаданні йому статусу дитини- сироти;

- зобов`язати відповідача розглянути його заяву та вирішити питання про надання йому статусу дитини-сироти з моменту смерті його батьків та виплатити йому одноразову допомогу після досягнення ним 18 річного віку відповідно до статті 25 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що він у неповнолітньому віці залишився без батьків в результаті їх смерті, у зв`язку з чим, звернувся до відповідача з заявою про надання йому статусу дитини-сироти. Відповідач, за результатами розгляду його заяви, повідомив про відсутність підстав для обліку його як особи зі статусом дитини-сироти, оскільки не отримував повідомлення про те, що він залишився без батьківського піклування. Позивач вважає, що відмова відповідача у наданні йому статусу дитини-сироти позбавила його права на особливий захист і допомогу з боку держави щодо надання йому матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством України, зокрема щодо отримання одноразової допомоги після досягнення ним 18-річного віку.

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його у апеляційному порядку.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 на підставі підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII "Перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) апеляційну скаргу повернено позивачу без розгляду.

6. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції позивач 23.09.2020 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020, а справу № 280/2815/20 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. Протоколом розподілу справи від 23.09.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

8. Верховний Суд ухвалою від 22.10.2019 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Запорізький окружний адміністративний суд за результатами розгляду цієї справи 29.07.2020 ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

20.08.2020 через підсистему "Електронний суд" позивачем була подана апеляційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2020 та зареєстрована судом апеляційної інстанції 21.08.2020.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 апеляційну скаргу повернено позивачу без розгляду з підстав порушення порядку її подання.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Третій апеляційний адміністративний суд повертаючи апеляційну скаргу без розгляду виходив з того, що апеляційна скарга подана скаржником з порушенням порядку її подання, всупереч вимогам підпункту 15.1 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, оскільки до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на даний час не функціонує, а тому необхідно керуватися правилами подання апеляційної скарги передбаченими статтею 186 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), яка передбачала подання скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.

У зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги порушено порядок її подання, а відтак вона є такою, що підлягає поверненню без розгляду.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що відповідно до вимог статті 297 КАС України апеляційну скаргу ним було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дотриманням вимог чинного законодавства, а відсутність факту початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, для реалізації права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

13. Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

14. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

15. Частиною третьою статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

17. Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) (у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, що діє з 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

18. Відповідно до частини першої статті 186 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

19. Статтею 297 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VIII, чинній з 15.12.2017) встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

20. Питання застосування статті 297 КАС України та підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України було предметом розгляду Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.11.2019 у справі №2040/8090/18.

У зазначеному судовому рішенні Верховний Суд зробив висновок, що виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема статті 297 КАС України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) (в редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VIII, чинній з 15.12.2017), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України.

21. Згідно з частиною першою статті 186 КАС України (у редакції до 15.12.2017) апеляційні скарги подавалися до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

22. Відтак за правилами, що діяли до набрання чинності КАС України (2747-15) в редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VIII, суди першої інстанції надсилали матеріали справи, тому положення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) фактично пролонгують дію порядку подання апеляційної скарги, передбаченого положеннями цього Кодексу в попередній редакції.

23. З огляду на вказане висновок апеляційного суду про повернення без розгляду апеляційної скарги внаслідок порушення, на думку суду, порядку її подання (подана до апеляційного суду, а не до суду першої інстанції) заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України, за змістом якого апеляційні скарги подаються до або через відповідні суди (апеляційні суди).

24. У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу скаржника, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.

25. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції", "Михолапа проти Латвії"). У справах "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 07.07. 2011 ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

26. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

27. За приписами частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

28. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

29. Зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України (2747-15) , Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020, а справу №280/2815/20 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.