205/4327/18(2а/205/111/18) Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - 10.03.2021 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора четвертої роти шостого батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області сержант поліції Зануди Андрія Аркадійовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді - Софронова С.В., Мельник В.В.) у справі №207/4227/18, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАА № 440246 від 12.06.2018р.

В поданому позові позивач посилався на те, що по вулиці Кам`янській відсутній рух маршрутних транспортних засобів, а відтак його притягнуто до адміністративної відповідальності неправомірно.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову серії ЕАА № 440246 від 12.06.2018р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн. і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, в якій, порушуючи питання про поновлення строку, зазначив, що пропущення встановленого строку на подання апеляційної скарги відбулось з підстав, незалежних від волевиявлення чи дій відповідача, право на апеляційне оскарження було реалізовано шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 286 КАС України на підставах, визначених ст. 295 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року підстави, вказані Департаментом патрульної поліції Національної поліції України в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

У межах строку, встановленого для усунення недоліків, на адресу суду апеляційної інстанції від Департаменту патрульної поліції надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заявленого клопотання Департаментом патрульної поліції зазначено, що оскільки оскаржуване рішення отримано ним лише 06 вересня 2018 року, то подання 13 вересня 2018 року апеляційної скарги було здійснено з дотриманням вимог ст. 295 КАС України, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2018 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що апеляційна скарга Департаментом патрульної поліції подана 13 вересня 2018 року, тобто зі спливом десятиденного терміну з дня його проголошення. Колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що у зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження рішення у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності підстав для його поновлення, правильним є застосування положення частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 286 КАС України особливостей, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України в цій категорії адміністративних справ, при цьому доводи заявника, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не викликали сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. Отже, суд визнав, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

27 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року, в якій третя особа просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя тощо. Скаржник зазначає, що судові засідання суду першої інстанції відбувались за відсутності відповідача (його представника), у зв`язку з чим про результати розгляду справи та зміст прийнятого рішення відповідач до моменту надходження такого рішення до Управління обізнаний не був, що унеможливлює виконання вимог ст. 286 КАС України. Вказує, що апеляційна скарга була подана в десятиденний термін з моменту отримання рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено таке:

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Згідно з цією статтею:

Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.

При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ (460-20) , за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Суд зазначає, що стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас, статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є обмеженим.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав, з урахуванням визначених цією статтею строків апеляційного оскарження.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі є докази, які підтверджують сукупність послідовних та регулярних дій відповідача з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, які свідчать, що суб`єкт владних повноважень дійсно бажає реалізувати право на апеляційне оскарження у справі.

Аналогічні висновки наведені Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 листопада 2019 року у справі №461/5908/18, а також у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №212/2354/18 (2-а/212/93/18), від 19 червня 2019 року у справі №175/4952/18 (2-а/175/69/18), від 25 червня 2019 року у справі №211/94/18 (2-а/211/25/19).

Таким чином, оскільки розгляд справи судом першої інстанції здійснено в порядку письмового провадження, а повний текст судового рішення третьою особою отримано 06.09.2018, Суд приходить до висновку, що початок відліку строку на апеляційне оскарження розпочинається з 06.09.2018 відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з дня отримання повного судового рішення. Апеляційна скарга подана скаржником 13.09.2018, тобто в межах 10-денного строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав надати оцінку своєчасності подання відповідачем апеляційної скарги та наявності поважних причин пропущення строку її подання.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.