580/3294/19 Про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби - 04.03.2021 Прийняття

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 (головуючий суддя Гаращенко В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Кобаля М.І., Мельничука В.П.)

у справі №580/3294/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаський обласний військовий комісаріат,

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:

визнати п.18 протоколу №112 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 23 серпня 2019 року щодо відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні ) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (975-2013-п) протиправним та скасувати його;

зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року (975-2013-п) , як інваліду II групи з 19 липня 2019 року, інвалідність якого настала внаслідок травми, що пов`язана із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до ст. ст. 16, 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та вжити заходів до її виплати.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 17.11.1987 по 15.11.1989, в тому числі брав участь у бойових діях в Республіці Афганістан у складі військової частини пп 53400 з 15.05.1988 по 01.08.1988, що не заперечується відповідачем.

5. 16.01.2018 під час первинного огляду органами МСЕК позивача визнано інвалідом ІІ групи загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату безтерміново, про що видана довідка серії 12ААА №876639 від 16.01.2018.

6. Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва № 144 від 06.05.2019 позивачу встановлена III група інвалідності безстроково, в зв`язку з виконанням обов`язків військової служби.

7. Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.08.2019 № 112, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

8. Рішення мотивоване тим, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач не має права на отримання допомоги після сплину трьох місяців після звільнення з військової служби.

9. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності. Позивач не набув право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України №975, оскільки вперше інвалідність встановлена більш ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суди невірно застосували норми чинного законодавства (п. 6 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII (2011-12) ) та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (975-2013-п) (далі - Порядок № 975). Стверджує, що разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, одноразова грошова допомога призначається незалежно від часу звільнення зі служби.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

13. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII (2232-12) ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII (2011-12) .

14. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

15. Нормою частини 2 цієї статті Закону №2011-XIІ (2011-12) визначено порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги та передбачено критерії для встановлення умов її виплати, зокрема, за суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги.

16. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ (в редакції чинній до 01.01.2017) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

17. Водночас, 01.01.2017 набрали чинності положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (1774-19) (надалі - Закон №1774-VIII (1774-19) ), якими норми пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ викладено в новій редакції, відповідно до якої одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

18. Також, згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ, в редакції Закону №1774-VIII (1774-19) , одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

19. Частиною 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

20. Зокрема, підпунктом 3 пункту 6 Порядку №975 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 18.05.2017 335, яка застосовується з 01.01.2017) визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

21. Отже, до моменту набрання чинності Законом №1774-VIII (1774-19) право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

22. Натомість, з 01.01.2017, після набрання чинності Законом №1774-VIII (1774-19) , для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення особі інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 проходив саме строкову військову службу.

24. При цьому, пунктом 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії

25. Зважаючи на ту обставину, що на дату встановлення позивачу інвалідності ІІ групи (січень 2018 року), статтею 16 Закону №2011-ХІІ не передбачалось можливості здійснення виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, то позивач відповідного права не набув.

26. Правова позиція аналогічного змісту щодо подібних правовідносин наведена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №2040/5602/18, від 25.04.2019 у справі №806/2508/18 та від 22.03.2019 у справі №2340/2993/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.

27. Доводи касаційної скарги щодо невірного застосування судами попередніх інстанцій норм чинного законодавства (п. 6 ст. 16 Закону № 2011-XII) ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем зазначеної правової норми.

28. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

30. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.