Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л.,

Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Тітова Ю.Г., –

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою ОСОБА_1 справу за його позовом до Міністерства оборони України, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання незаконними й скасування наказів, поновлення у військовому званні та на посаді,

У липні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними й скасувати накази: Міністра оборони України від 4 червня 2007 року № 307 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" (яким позивача було позбавлено військового звання), Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 5 червня 2007 року № 237 щодо звільнення його з військової служби у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку та виключення зі списків офіцерського складу Збройних Сил України, а також поновити його у військовому званні та на посаді.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2008 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 11 червня 2009 року ці рішення скасував, у задоволенні позовних вимог відмовив.

У скарзі до Верховного Суду України ОСОБА_1. порушив питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування постанови Вищого адміністративного суду України з направленням справи на новий касаційний розгляд. На обґрунтування скарги додано рішення касаційного суду в якому, на думку скаржника, одну й ту саму норму права застосовано інакше, ніж у справі, що розглядається.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить висновку про їх обґрунтованість.

Відповідно до частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 33 КАС установлено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

За змістом статті 35 цього Кодексу повістка вручається під розписку особі, яка зобов’язана негайно повідомити адресата про її отримання.

Згідно з частиною 4 статті 221 КАС неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. При цьому, як випливає зі змісту пункту 1 частини 1 статті 128 цього Кодексу, для висновку суду про належне повідомлення сторін про розгляд справи на час такого розгляду у матеріалах останньої мають бути відомості, які б це підтверджували, в іншому випадку – розгляд справи відкладається.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України, переглядаючи судові рішення судів попередніх інстанцій без участі позивача за відсутності відомостей про вручення йому повістки, помилково виходив із того, що останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду.

Ураховуючи те, що Вищий адміністративний суд України розглянув справу за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про розгляд справи, рішення цього суду не є законним та підлягає скасуванню, а справа направленню на новий касаційний розгляд.

Керуючись статтями 241–244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2009 року скасувати, справу направити до цього суду на новий касаційний розгляд.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.