345/1648/19 Про визнання бездіяльності Служби у справах дітей протиправною внаслідок неналежного розгляду звернення про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - 04.03.2021 Прийняття

про визнання бездіяльності протиправною внаслідок неналежного розгляду звернення про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 (головуючий суддя - Запотічний І.І., судді - Глушко І.В., Матковська З.М.)

І. Історія справи

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Калуського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Служби у справах дітей Калуської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Калуської міської ради, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду його звернення про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у висновку, який надано у відповідь на його заяву, задоволено тільки один з пунктів заяви. Позивач вважав, що дані, наведені у висновку, не відповідають дійсності, чим порушено його законні інтереси та право на об`єктивний і справедливий розгляд звернення. Вказував, що інші п`ять пунктів його заяви залишились без будь-якого розгляду, а тому фактично його заява не була розглянута по суті.

3. Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 18.04.2019 справу передано за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність служби у справах дітей Калуської міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.12.2018. Зобов`язано службу у справах дітей Калуської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2018.

5. Перевіривши надані відповідачем докази на підтвердження розгляду звернення ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про неналежний розгляд заяви позивача, оскільки відповідачем не надано відповіді ОСОБА_1 щодо розгляду пунктів 2 - 6 заяви від 20.12.2018.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 скасовано, провадження у справі закрито.

7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги стосуються визнання незаконною бездіяльності служби в справах дітей виконавчого комітету Калуської міської ради щодо належного розгляду заяви від 20.12.2018, в той час як особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання регулюються Сімейним кодексом України (2947-14) . Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виходячи із суб`єктного складу сторін та предмету спору позовну заяву ОСОБА_1 до Служби у справах дітей виконавчого комітету Калуської міської ради необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8. У грудні 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019. У касаційний скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019. Також скаржник просить вирішити питання з відшкодування судових витрат.

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції помилково визнав спірні правовідносини цивільними, оскільки суть позову полягає у тому, що його звернення було неналежно розглянуто відповідачем. Позивач вказує, що в порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) Службою у справах дітей Калуської міської ради не надано остаточної письмової відповіді на його звернення від 21.12.2018. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції не встановлено, чи було належним чином розглянуто його звернення, а також не надіслано на його адресу клопотання, поданого під час апеляційного розгляду справи третьою стороною у справі, чим позбавлено позивача права надати заперечення на клопотання.

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги безпідставними, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідач вказує, що ним виконано усі вимоги законодавства щодо прийняття звернення позивача та передачу матеріалів справи до Комісії з питань захисту прав дитини, а розгляд таких звернень чинним законодавством на відповідача не покладено.

11. Виконавчим комітетом Калуської міської ради також подано відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа з доводами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 для розгляду справи №345/1648/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

13. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2021 адміністративну справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

15. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15)

15.1. Згідно пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

15.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

16. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

18. Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

19. Спірні правовідносини у справі виникли з приводу ненадання, на думку позивача, належної відповіді на його звернення від 20.12.2018. Позивач вважає, що відповідач був зобов`язаний розглянути його звернення та надати відповідь в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) . Як встановлено судом першої інстанції, позовні вимоги обґрунтовані порушенням права позивача на об`єктивний та справедливий розгляд звернення.

20. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції помилково визнав спірні правовідносини цивільними, оскільки позовні вимоги не стосуються особистих немайнових та майнових відносин між батьками дитини щодо участі у її вихованні, а спрямовані на зобов`язання суб`єкта владних повноважень виконати, як вважає позивач, свої функції з розгляду звернення. Крім того, прийняття судового рішення у справі не вплине на прийняте Виконавчим комітетом Калуської міської ради рішення від 29.01.2019 щодо встановлення графіку побачень позивача з його малолітнім сином ОСОБА_2 .

21. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

22. Таким чином, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, що в силу ст. 353 КАС України (2747-15) є порушенням норм процесуального права та має наслідком направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

23. Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

24. При цьому колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції не має повноважень вирішувати питання щодо залишення в силі рішення суду першої інстанції, оскільки предметом касаційного оскарження є не вказане судове рішення, а постанова суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, та справа в межах даного касаційного провадження не переглядається по суті спору. У зв`язку з цим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню

25. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції не було прийнято у повній відповідності до норм процесуального права, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

26. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить із такого.

27. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

28. Частиною 6 статі 139 КАС України (2747-15) встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

29. З огляду на те, що справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, питання про стягнення судових витрат має вирішуватися не Верховним Судом, а тим судом, який прийматиме рішення по суті спору.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України (2747-15) , Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.