ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2006 Справа N 6/443
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (
головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства
судовому засіданні в м. “Донецьксталь” –металургійний завод”
Києві касаційну скаргу
на рішення господарського суду Донецької області
від 14.03.2006 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Міттал Стіл Кривий Ріг”
до Закритого акціонерного товариства
“Донецьксталь” –металургійний завод”
Про стягнення збитків,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення
збитків у вигляді вартості недостачі продукції в сумі 11470,80
грн., посилаючись на те, що останнім порушено зобов’язання за
договором з поставки продукції за кількістю.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2006
року позов задоволено.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції
не переглядалось.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено і
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняте ним рішення скасувати та в позові
відмовити.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і
прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір від 27.12.2004 року № 4874дс/161, за умовами якого ЗАТ
“Донецьксталь” –металургійний завод” (продавець), що
зобов’язався передати, а ВАТ “Криворізький гірничо-металургійний
комбінат “Криворіжсталь”, правонаступником якого є ВАТ “Міттал
Стіл Кривий Ріг”, зобов’язалося прийняти кокс доменний у
кількості 20000 тонн (+ 10000 в опціоні) щомісячно на умовах
поставки FСА станція відправника.
Зазначений договір є підставою пред’явленого позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
за договором поставки одна сторона –постачальник
зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)
другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець
зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплати за
нього певну грошову суму.
В силу ч. 2 ст. 712 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до договору поставки
застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше
не встановлено договором, законом або не випливає з характеру
відносин сторін.
Пунктом 2 частини першої ст. 664 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що обов’язок продавця передати товар покупцеві
вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження
покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за
місцезнаходженням товару.
За вимогами ч. 2 ст. 664 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо з договору
купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар
або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця
передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі
товару перевізникові або організації зв’язку для доставки
покупцеві.
Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо продавець
передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено
договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання
кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від
переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, -
вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу
недостачі вантажу – коксу доменного, що надійшов на адресу
позивача від вантажовідправника ЗАТ “Макіївкокс” залізничним
транспортом за залізничними накладними № 51750436 і № 51750437.
Проте, суд на зазначене уваги не звернув і не з’ясував належним
чином, з огляду підстав заявленого позову, як правову природу
спірних правовідносин, так і те, чи є відповідач відповідальною
особою в даному спорі сторін, виходячи з наведених норм
матеріального права, а також правил FСА Інкотермс в редакції
2000 року, які сторони інкорпорували до згадуваного договору.
Отже, зробивши висновок про задоволення заявленого позову, суд
не встановив дійсних обставин справи та прав і обов’язків
учасників спірних правовідносин, що має істотне значення для
правильного застосування норм матеріального права, а звідси і
вирішення даного спору по суті.
За таких обставин, прийняте судове рішення не можна визнати
законним й обгрунтованим, і тому воно підлягає скасуванню, з
передачею справи на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене
і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-
12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Донецьксталь”- металургійний завод” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2006
року скасувати, і справу № 6/443 передати на новий розгляд до
суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук