ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа №826/12253/17
адміністративне провадження №К/9901/6450/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державного підприємства "Радіовимірювач"
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 (суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 (колегія у складі суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В., Кучми А.Ю.)
у справі №826/12253/17
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
до Державного підприємства "Радіовимірювач"
про стягнення заборгованості у розмірі 119 541,68 грн.
І. РУХ СПРАВИ
1. 27.09.2017 Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Радіовимірювач", в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 119 541,68 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 позов задоволено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 скасовано в частині стягнення з Державного підприємства "Радіовимірювач" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованості в розмірі 90 065,89 грн. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Радіовимірювач" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованості в розмірі 90 065,89 грн. відмовлено.
У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 залишено без змін.
4. 06.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій відповідач просив скасувати повністю рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача суми у розмірі 29 475, 79 грн.
5. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство "Радіовимірювач" є юридичною особою та перебуває на обліку в Лівобережному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
7. Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків Лівобережного об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" складає 119 541,68 грн. за період з квітня по вересень 2017 року.
8. В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу розрахунків за заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за квітень-вересень 2017 року.
9. Відповідачем позивачу не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-вересень 2017 року пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, що підтверджується Картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 2, та Розрахунками заборгованості відповідача перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №2.
10. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що в порушення положень частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відповідачем не відшкодовано фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у розмірі 119 541,68 грн. за період з квітня по вересень 2017 року.
12. Державне підприємство "Радіовимірювач" заперечувало проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що станом на 17.10.2017 частково погашена заборгованість з відшкодування позивачу пільгових пенсій за квітень-вересень 2017 року. Крім того, позивачем не надано доказів призначення пільгових пенсій особам ( ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13 ), які працювали у відповідача і відповідно до яких надано розрахунки, а відтак відсутні підстави для стягнення коштів.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах до Пенсійного фонду України у вищезазначеному розмірі відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Державного підприємства "Радіовимірювач" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованості в розмірі 90 065,89 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем частково погашена заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-вересень 2017 року.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційна скарга обґрунтована відсутністю обов`язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам відповідача ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, які мають пільговий стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці до 01.01.1992.
16. Крім того, у вказаних працівників наявні довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, складені відповідно до порядку № 637, то пільгові пенсії їм мають виплачуватися позивачем на підставі статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" без подальшого їх відшкодування позивачу відповідачем.
17. 25.03.2019 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач посилаючись на правомірність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. Предметом спору є правомірність стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
20. Відповідно до положень частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (1058-15) (з наступними змінами та доповненнями), який передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
22. Частиною 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше визначається статтею 100 даного Закону.
23. Згідно з пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-ХІІ (1931-12) Закон України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.
24. Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
25. До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972.
26. Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.
27. Отже, відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особа, яка до 1 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) ) набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Особі, яка до і після 1 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням результатів атестації робочих місць.
28. Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов`язком суб`єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
29. Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (z0064-04) (далі - Інструкція № 21-1).
30. Так, підпунктом 6.1 пункту 6 цієї Інструкції № 21-1 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
31. Згідно з пп. 6.8 п. 6 Інструкції № 21-1 підприємства та організації зобов`язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
32. Відповідно до п. 6.2 Інструкції 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .
33. Аналогічна правова позиція щодо застосування правових норм в подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 12 березня 2019 року (справа №802/1426/16-а) та від 29 липня 2020 року (справа № 802/1425/16-а).
34. Як вбачається з матеріалів справи:
- ОСОБА_12 на підставі постанови Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2015 та інших необхідних документів ( в т.ч. трудової книжки) з 26.06.2014 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- ОСОБА_11 на підставі постанови Деснянського районного суду м. Києва від 25.09.2014 та інших необхідних документів ( в т.ч. трудової книжки) з 08.06.2014 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- ОСОБА_13 на підставі постанови Деснянського районного суду м. Києва від 13.10.2015 та інших необхідних документів ( в т.ч. трудової книжки) з 04.07.2015 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
35. Отже, у даній справі вирішується питання обов`язку відповідача покрити витрати на виплату та доставку пенсій його працівникам щодо яких вже прийнято рішення про призначення їм відповідних пільгових пенсій.
36. У справі, що розглядається, суд встановив, що станом на час звернення позивача до суду відповідач не мав боргу по відшкодуванню понесених пенсійним органом витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно Списку №2 в розмірі 39631,89 грн. Згодом у листопаді 2017 року відповідачем додатково сплачено борг в розмірі 50 434,00 грн.
Отже загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з Державного підприємства "Радіовимірювач" на користь пенсійного органу, з урахуванням сплачених сум за спірний період складає 29 475,79 грн.
37. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що витрати на виплату та доставку пенсій за Списком №2 за квітень-вересень 2017 року у сумі 29 475,79 грн. підлягають відшкодуванню Державним підприємством "Радіовимірювач".
38. Згідно частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
40. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
41. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 328, 341, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Радіовимірювач" залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/12253/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб