ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2005 Справа N 4/381-11/57
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової –головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача не з’явився, про час і місце слухання
справи повідомлений
Відповідачів директор Мельник Л.О.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю
касаційну скаргу “Кароліна - Вест”
на постанову від 05.09.2005року Львівського
апеляційного господарського суду.
у справі № 4/381 –11/57 господарського суду
Львівської області.
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Львівавтотранс”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Кароліна - Вест”
про стягнення заборгованості в сумі 10147,68грн.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Львівавтотранс” звернулось до
господарського суду Львівської області про стягнення штрафних
санкцій в сумі 10147,68грн. з Товариства з обмеженою
відповідальністю “Кароліна - Вест”. Позовні вимоги обґрунтовані
тим, що відповідачем вчинено порушення умов укладеного між
сторонами договору № 65 від 19.12.2001року про перевезення
пасажирів автомобільним транспортом та договору від
01.01.2003року про надання послуг автостанціями при виконанні
перевезень на регулярних автобусних маршрутах, пролонгованого
сторонами відповідно пункту 8, а саме, відповідачем здійснено
обслуговування маршрутів без заїзду на автостанцію, в зв’язку з
чим позивачем нараховані штрафні санкції у порядку,
передбаченому пунктом 4.1 договору.
Рішенням від 12.-21.04.2005року господарського суду Львівської
області позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відповідачем
в період з 01.04.2004року по 17.12.2004року допущено порушення
зазначених умов договору, що підтверджується реєстрами, на
підставі яких складено розрахунок штрафних санації.
Крім цього, факт схвалення укладеного договору підтверджується
відповідями відповідача на претензії пред’явлені позивачем за
невиконання саме умов договору від 01.01.2003року про надання
послуг автостанціями при виконанні перевезень на регулярних
автобусних маршрутах.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю
“Кароліна - Вест” Львівський апеляційний господарський суд
постановою від 05.09.2005року рішення господарського суду
Львівської області залишив без змін з тих же підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кароліна - Вест” подало
до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на
постанову Львівського апеляційного господарського суду, в якій
просить рішення та постанову скасувати, мотивуючи касаційну
скаргу доводами про неправильне застосування господарськими
судами норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зауважує на тому, що фінансові стягнення накладені
судом на основі нікчемної публічної угоди, відповідно до пункту
6 статті 633 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
; Постанови Кабінету Міністрів
України № 141 від 29.01.03р. ( 141-2003-п ) (141-2003-п)
; Наказів Мінтрансу
№ 21 від 21.01.98р. ( z0257-98 ) (z0257-98)
, № 565 від 28.08.2001р
( v0565361-01 ) (v0565361-01)
.
Рішенням господарського суду Львівської області № 4/1414-21/64
від 30.06 -1.08.05р. третя угода-Договір “Про надання послуг
автостанціями при виконанні перевезень на регулярних автобусних
маршрутах” № 30010 від 01.01.2003р визнана недійсною.
Заслухавши доповідь судді –доповідача та присутнього в судовому
засіданні відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Спір виник з приводу неналежного виконання договору № 65 від
19.12.01року та договору “Про надання послуг автостанціями при
виконанні перевезень по регулярних автобусних маршрутах” від
01.01.03року, а саме з приводу застосування відповідальності за
не заїзд автотранспорту на автостанції Стебник-Борислав в період
з 01.04.04року по 17.12.04року.
Відповідно статей 42,47 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарські суди приймають рішення за
результатами обговорення всіх обставин справи та із додержанням
принципу рівності всіх учасників процесу перед законом та
судом.
Як вбачається з матеріалів справи поза увагою як суду першої
інстанції так і апеляційного господарського суду залишилися
доводи відповідача щодо підписання угоди “Про надання послуг
автостанціям при виконанні перевезень на регулярних автобусних
маршрутах” від 01.01.03року неуповноваженою особою, а також
відсутності наступного схвалення цього договору товариством.
Крім того, поза увагою апеляційного господарського суду
залишились посилання відповідача на рішення господарського суду
Львівської області від 30.06.-11.08.05року, згідно з яким
договір про надання послуг автостанціями від 01.01.03року між
ВАТ “Львівавтотранспорт” та ТОВ “Кароліна-Вест” визнано
недійсним, що є суттєвим для розгляду даного спору по суті.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, доказами у справі є будь-які
фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному
законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на
яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші
обставини, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими
судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та
прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної
правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що,
враховуючи суть спору, свідчить про не з’ясування судом всіх
обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення
господарського спору. Відповідно до роз’яснень Пленуму
Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від
29.12.1976 № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з’ясування всіх обставин справи, які мають значення для
справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових
рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені
попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського
суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи
господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і
повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи,
об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її
розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від
встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що
підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти
обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 12.-21.04.2005року господарського суду Львівської
області та постанову від 05.09.2005року Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 4/381-11/57господарського суду
Львівської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Львівської області.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Кароліна - Вест” задовольнити.