2040/7525/18 Про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України, які полягають у зменшенні особі розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, зобов`язання ГУ ПФУ області перерахувати та виплачувати особі пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії - 24.02.2021 Прийняття

1. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_1 як людини;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018;

- здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою;

- подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 адміністративний позов задоволено.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

6. З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачу була перерахована з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (103-2018-п) .

7. Підвищення пенсії складає 3618,83 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1809,42 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 2714,12 грн.; з 01.01.2020 100% щомісячно 100% від підвищення - 3618,83 грн.

8. Не погодившись з перерахунком пенсії в частині поетапної виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (103-2018-п) максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення станом на 01.03.2018, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на дату здійснення ГУ ПФУ в Харківській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (103-2018-п) були чинними, а тому правомірно застосовані відповідачем.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції. На думку скаржника постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (103-2018-п) не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Позивач вважає, що мав "законні сподівання" на отримання пенсії у повному розмірі після її перерахунку.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, та дійшов таких висновків.

13. В цій справі ключовим правовим питання є те, чи розповсюджується на спірні правовідносини дія пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 (103-2018-п) .

14. Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами.

15. У постанові Верховного Суду від 09.04.2020 (справа №640/19928/18) суд дійшов таких правових висновків:

" поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови №103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 %; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %; з 01.01.2020 - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.

Разом з тим, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми постанови №103 були діючими.

З урахуванням наведеного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій в тому числі в частині відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати йому лише 50% суми підвищення пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100 % суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, постановою №704 та постановою № 103, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року пенсійний орган керувався ще чинними положеннями постанови №103, а підставою звернення позивача до суду з даним позовом були, на його думку, незаконні дії відповідача щодо виплати 50% суми підвищення пенсії".

16. Застосовуючи цей висновок, Суд звертає увагу на те, що правовідносини у цій справі цілком тотожні до обставин у справі №640/19928/18, висновок Верховного Суду у якій процитований вище.

17. В межах спірних правовідносин позивач теж оскаржив до суду дії Пенсійного органу, вчинені в березні 2018 року на виконання чинної на той час постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 (103-2018-п) .

18. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

19. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.