823/2166/17 Про скасування наказу Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - 24.02.2021 Прийняття

третя особа - Державний реєстратор виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіна-Богданова Катерина Анатоліївна, Золотоніська міська рада,

про скасування наказу.

І. РУХ СПРАВИ

1. 20.12.2017 Черкаська обласна спілка споживчих товариств звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування наказу Міністерства юстиції України від 20.11.2017 №3639/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 №32747509, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 апеляційну скаргу Черкаської обласної спілки споживчих товариств задоволено: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 скасовано; позов Черкаської обласної спілки споживчих товариств задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 20.11.2017 №3639/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 №32747509, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною.

4. Відповідач та третя особа - Золотоніська міська рада звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять вищевказане судове рішення апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалами Верховного Суду від 12.09.2018 та 18.09.2018 були відкриті провадження у справі. Верховний Суд об`єднав касаційні провадження в одне.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 №32747509 на підставі свідоцтва про право власності від 23.08.2006 та довідки-характеристики КП "ЧООБТІ" від 15.11.2016 №538/13 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною зареєстровано за позивачем право власності на заготпункт (М-І), загальною площею 54,6 кв.м., що включає: вбиральню (О); сміттєзбірник (П); підсобне приміщення (Р); навіс (Х); ворота (1, 2, 4, 6); огорожа (3, 5); замощення (ІІІ, IV, V).

7. 10.10.2017 Міністерству юстиції України надійшла скарга Золотоніської міської ради від 03.10.2017 про скасування вищевказаного рішення державного реєстратора.

8. На підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16.11.2017 за результатами розгляду скарги Золотоніської міської ради Міністерством юстиції України прийнято наказ від 20.11.2017 №3639/5, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 №32747509, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою К.О., та внесено запис про скасування запису про державну реєстрацію права власності №17843318 та запису про розділ з реєстраційним номером 1107248871215, які внесені в Державний реєстр речових прав на підставі цього рішення.

9. Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Позов мотивовано тим, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 №32747509 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною зареєстровано за позивачем право власності на об`єкт нерухомого майна, площею 406,9 кв.м. відповідно до свідоцтва на право власності.

При цьому, до свідоцтва на право власності не вносилась, а тільки зазначались в інвентарній справі складові частини об`єкту нерухомого майна: заготпункт; вбиральня; сміттєзбірник; підсобне приміщення; навіс; ворота; огорожа; замощення, - у зв`язку з чим у 2016 році створений новий технічний паспорт.

На думку позивача, перелічені складові частини об`єкту нерухомого майна підлягають введенню в експлуатацію за спрощеною процедурою, у зв`язку з чим, правомірно зареєстровані вищевказаним рішенням державного реєстратора, а тому спірне рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню. Крім того, позивач наголошував на порушення порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме не повідомлено позивача, як зацікавлену особу, про розгляд скарги Золотоніської міської ради на зазначене рішення державного реєстратора.

11. Відповідач зазначив, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 №32747509 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною протиправно зареєстровано за позивачем право власності на об`єкти нерухомого майна, які збудовано позивачем самочинно без дозволу власника земельної ділянки - Золотоніської міської ради. Крім того, вони не введені в експлуатацію у встановленому законом порядку. У зв`язку з чим, у державного реєстратора відсутні підстави для реєстрації права власності на вищевказані об`єкти.

12. Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіна-Богданова К.О. зазначила, що зареєструвала за позивачем право власності на нерухоме майно за наявності всіх необхідних документів, зокрема свідоцтва про право власності. При цьому, об`єкти нерухомості: ворота; огорожа; замощення, зареєстровані за позивачем, оскільки вони не є самочинним будівництвом. У зв`язку з цим, просила задовольнити позов.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано встановлений законодавством України порядок розгляду скарги Золотоніської міської ради. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що державний реєстратор Дудіна-Богданова К.О. здійснила реєстрацію права власності за позивачем спірних об`єктів нерухомого майна без наявності визначених Порядком №1127 документів щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а отже відповідне рішення від 06.12.2016 №32747509 прийняте державним реєстратором всупереч вимогам чинного законодавства.

14. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками та зазначив, що Міністерство юстиції України не дотрималось норм Порядку щодо дотримання прав та інтересів позивача, як зацікавленої особи, в частині надання останньому копії скарги та доданих до неї документів при розгляді скарги Золотоніської міської ради від 03.10.2017.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У касаційній скарзі відповідач не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки зацікавлені особи були належним чином повідомлені про розгляд скарги.

16. У касаційній скарзі третя особа не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з аналогічних підстав, що й Відповідач.

17. Відзив від Позивача не надходив, хоча копії ухвал про відкриття касаційних проваджень отримав 28.09.2018.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Суд перевірив доводи касаційних скарг, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень із закриттям провадження у справі з таких підстав.

19. Велика Палата Верховного Суду розглядала справу №826/9341/17, обставини та підстави позову в якій є подібними до справи, що розглядається. У постанові від 29.05.2019 у цій справі Велика Палата Верховного Суду висловила правові висновки, які Суд враховує під час розгляду цієї справи:

" Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою ОСОБА_1. з наказом Мін`юсту від 15 березня 2017 року № 1543/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень". Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із житлових відносин.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції".

20. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом.

21. Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою Позивача з наказом Міністерства юстиції України від 20.11.2017 №3639/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 №32747509, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

22. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо права власності на об`єкт нерухомого майна та користування земельною ділянкою і можуть впливати на майнові права та інтереси позивача та третьої особи, Суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

23. Цей спір не може бути вирішено у межах розгляду адміністративної справи, оскільки потребує оцінки правомірності не лише оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури його прийняття, але й правомірності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, користування земельною ділянкою та відповідних реєстраційних дій на предмет їх відповідності нормам матеріального права.

24. За таких обставин, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише наказу Міністерства юстиції, яким скасовано реєстраційні дії, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі не будуть співпадати юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує ведення реєстру.

25. Зважаючи на суттєвість цього ризику, Суд вважає, що спірні правовідносини є неподільними і правова оцінка наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури не може превалювати над оцінкою права власності.

26. За аналогічних обставин Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №826/9341/17 дійшла висновку, що спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

27. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

28. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

29. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.

30. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

31. Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

32. Отже, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі №826/16633/16 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

35. Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід роз`яснити право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. У разі неподання такої заяви, справу буде повернено до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Міністерства юстиції України, Золотоніської міської ради задовольнити частково.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі №823/2166/17 скасувати.

3. Провадження у справі №823/2166/17 закрити.

4. Повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку господарського судочинства.

5. Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.