ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2005 Справа N 19/18
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. –головуючого
Бур’янової С.С. (доповідач)
Стратієнко Л.В.
розглянувши відокремленого підрозділу НАЕК “Енергоатом”
касаційну скаргу в особі Запорізької АЕС
на ухвалу господарського суду Запорізької області від
16.06.2005 року
у справі № 19/18 господарського суду Запорізької
області
за заявою ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі
Пологівських районних електричних мереж,
м. Пологи
до ВАТ “Прогрес”
про визнання банкрутом
За участю представників сторін
від кредитора не з’явилися,
від боржника не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2005
року (суддя Даценко Л.І.) відмовлено у прийнятті апеляційної
скарги ДП НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” у справі
№ 19/18 про порушення справи про банкрутство ВАТ „Прогрес” на
підставі ст.ст. 5, 15 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. 86, ч. ч. 1, 4 ст. 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції,
ДП НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить ухвалу господарського суду Запорізької області від
16.06.2005 року скасувати та направити справу до суду
апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження,
посилаючись на не вірне застосування судом першої інстанції норм
матеріального права, а саме ст. 15 Закону України „Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. 106 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі по тексту –ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Законом України
„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ст. 15 Закону України
„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, що регулює питання можливості оскарження
ухвали. Винесеної за результатами попереднього засідання, не
передбачає можливості оскарження ухвал місцевого господарського
суду про затвердження реєстру вимог кредиторів по справі.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої
інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга
подається через місцевий господарський суд, який розглянув
справу. Місцевий господарський суд у п`ятиденний строк надсилає
одержану апеляційну скаргу разом зі справою відповідному
апеляційному господарському суду.
Як видно з матеріалів справи, НАЕК „Енергоатом” в особі ВП
„Запорізька АЕС” направило апеляційну скаргу № 28-22/6716 від
13.06.2005 року на ухвалу господарського суду Запорізької
області від 28.04.2005 року. Апеляційна скарга НАЕК „Енергоатом”
в особі ВП „Запорізька АЕС” надійшла до місцевого господарського
суду 15.06.2005 року (вх. № 02-8/942).
Рішення про прийняття чи про відмову у прийнятті апеляційної
скарги приймає виключно суд апеляційної інстанції (згідно зі
ст.ст. 97,98 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
16.06.2005 року господарський суд Запорізької області виніс
ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги.
В даному випадку суд першої інстанції порушив норми
законодавства, які регулюють право сторони по справі на
апеляційне та касаційне оскарження, оскільки ні ст. 106 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ні ст. 15 Закону України „Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
не містить заборону на оскарження ухвал місцевого
господарського суду про визнання чи відхилення кредиторських
вимог до боржника.
Відсутність в Законі України „Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та в ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
прямих вказівок на можливість оскарження
ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників
провадження, та введення тих чи інших процедур банкрутства, не
може бути підставою для повернення чи відмову у прийнятті
апеляційних скарг, оформлених належним чином у відповідності з
вимогами господарського процесуального законодавства.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду
Запорізької області від 16.06.2005 року у справі № 19/18
скасувати, а справу передати до Запорізького апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відокремленого підрозділу НАЕК “Енергоатом” в
особі Запорізької АЕС задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.06.2005
року скасувати.
Справу передати до Запорізького апеляційного господарського суду
для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді Бур’янова С.С.
Стратієнко Л.В.