826/17581/18 Про визнання протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, що виявилася в тому, що повна перевірка декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відповідний період, поданих суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не завершена і остаточне рішення не прийняте - 23.02.2021 Прийняття

за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року (прийняту у складі головуючого судді - Бояринцевої М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року (прийняту колегією суддів у складі головуючого судді - Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.)

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2018 року Громадська організація "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" звернулася до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, що виявилася в тому, що повна перевірка декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1, не завершена і остаточне рішення не прийняте.

2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач 28.08.2017 звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням про ознаки невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам, відповідно до якого просив провести повну перевірку декларації судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 за 2016 рік. Крім того, 13.11.2017 позивач звернувся до відповідача із повідомленням, відповідно до якого просив здійснити моніторинг способу життя судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 за 2015 рік.

3. Позивач вважає, що рішення за вищенаведеними зверненнями відповідачем необґрунтовано тривалий час не приймаються, що обумовило звернення до суду у жовтні 2018 року.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо закінчення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 та прийняття рішень про результати здійснення повної перевірки декларації.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що повна перевірка декларації розпочинається з наступного дня після прийняття рішення про проведення перевірки та закінчується прийняттям Національним агентством рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, термін проведення перевірки - 60 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки з можливістю його продовжити не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Перебіг строку може бути зупинений, а тому повна перевірка декларації, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, за 2016 рік підлягала закінченню 27.12.2017, за 2015 рік - 16.03.2018.

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України "Про запобігання корупції" визначає Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 № 56 (z0201-17) , а прийняття Національним агентством рішення про результати здійснення повної перевірки декларації є завершальною стадією проведеної перевірки та відповідно підлягає прийняттю в межах строку, визначеного пунктом 14 розділу ІІІ вказаного Порядку.

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено відсутність обставин, які б перешкоджали закінченню повної перевірки та прийняттю рішення відповідачем про результати здійснення повної перевірки декларацій за 2015 рік та за 2016 рік стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1

8. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у випадку, коли законодавством передбачена певна процедура (порядок) прийняття рішень, розгляду питань і вчинення дій суб`єктом владних повноважень, то така процедура повинна будь-що бути дотримана цим суб`єктом.

9. Судами попередніх інстанцій враховано правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень, викладену у пунктах 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, в частині аналізу поняття "належне урядування".

10. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що відповідно до статутної діяльності позивача, метою Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" є, в тому числі, сприяння правоохоронним органам України в протидії та боротьбі з корупцією, а отже громадська організація наділена правом на належний розгляд її повідомлення про ознаки невідповідності рівня життя суб`єкта декларування задекларованим доходам.

11. Судами попередніх інстанцій враховано правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17 щодо визначення законного інтересу як предмета судового захисту в адміністративному судочинстві.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

12. До Верховного Суду 08.08.2019 надійшли матеріали касаційної скарги Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі № 826/17581/18.

13. В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

14. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявнику, а позивач не обґрунтував та не надав жодних доказів того, що відповідач порушив його права, свободи чи інтереси у зв`язку із непроведенням перевірки декларацій за 2015, 2016 роки, поданих суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1

15. Відповідач зазначає, що ним не допущено порушення вимог чинних нормативно-правових актів та жодним чином не обмежено позивача у виконанні своїх статутних цілей та завдань, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16.

16. Відповідач також вказує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.12.2018 у справі №826/6985/17, можливість участі громадськості в заходах щодо запобігання корупції визначена статтею 21 Закону України "Про запобігання корупції". Вказаною статтею Закону передбачені права громадських об`єднань, їх членів або уповноважених представників, а також окремих громадян в діяльності щодо запобігання корупції, у переліку яких відсутнє право здійснювати облік, контроль та перевірку декларації суб`єктів декларування. Такими повноваженнями, відповідно до статей 11, 47-52 Закону, наділено НАЗК. Судовому захисту підлягають лише порушені право або інтерес особи, і такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов`язків позивача. З цих підстав відповідач вважає, що права позивача не порушено.

17. Крім того, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не встановив жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду і фактично безпідставно поновив строк звернення до суду для позивача, чим допустив процесуальні порушення під час розгляду справи та при прийнятті рішення.

18. Відзиву на касаційну скаргу до Суду не надходило.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. До Верховного Суду 08.08.2019 надійшли матеріали касаційної скарги Національного агентства з питань запобігання корупції.

20. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.08.2019 для розгляду справи №826/17581/18 визначено склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

21. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2019 касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 залишено без руху.

22. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №826/17581/18.

23. Ухвалою судді Верховного Суду від 29.12.2020 адміністративну справу призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.08.2017 Громадська організація "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням про ознаки невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам, відповідно до якого просила провести повну перевірку декларації судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 ; здійснити моніторинг способу життя судді; у випадку виявлення неналежного декларування майна та/або невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам - вжити всіх необхідних заходів, передбачених антикорупційним законодавством України.

25. Національним агентством з питань запобігання корупції 28.09.2017 прийнято рішення № 822 про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на підставі інформації, отриманої від суб`єкта звернення.

26. Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 24.11.2017 №1289 продовжено строк проведення повної перевірки з 28.11.2017 на 30 календарних днів.

27. Громадська організація "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" 13.11.2017 звернулася до відповідача із повідомленням, відповідно до якого просила здійснити моніторинг способу життя судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 ; провести повну перевірку електронної декларації судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 за 2015 рік; у випадку виявлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам - вжити всіх необхідних заходів, передбачених антикорупційним законодавством України.

28. Національним агентством з питань запобігання корупції 15.12.2017 прийнято рішення № 1456 про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

29. Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 №196 продовжено строк проведення повної перевірки з 14.02.2018 на 30 календарних днів.

30. Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно протягом тривалого часу не прийнято рішення за результатами проведення повних перевірок декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 рік, поданої ОСОБА_1, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, звернувся до суду з даним позовом.

VІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

(в редакції на час виникнення спірних правовідносин)

31. Конституція України (254к/96-ВР) .

31.1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Закон України від 14.10.2014 № 1700-VIІ "Про запобігання корупції" (1700-18) .

32.1. Відповідно до частини першої Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

32.2. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону до повноважень Національного агентства належать здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

32.3. Згідно із частиною першою статті 21 Закону громадські об`єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право: 1) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості; 2) запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) , інформацію про діяльність щодо запобігання корупції; 3) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій; 4) брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції; 5) вносити пропозиції суб`єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції; 6) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції; 7) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції; 8) здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству; 9) здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції.

32.4. Статтею 50 Закону встановлено, що повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

2. У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

33. Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 №56 (z0201-17) .

33.1. Пункт 1 розділу ІІІ Порядку. повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у: 1) з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей; 2) з`ясуванні точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірці на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб`єкта (суб`єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.

Рішення про проведення перевірки повинно бути належним чином обґрунтоване посиланням на визначену Законом підставу повної перевірки декларації або декларацій - у разі прийняття Рішення про проведення перевірки щодо більш як одної декларації на одній визначеній Законом підставі. Рішення про проведення повної перевірки на підставі абзацу п`ятого частини першої статті 50 Закону також повинно містити обґрунтування, передбачене пунктом 3 цього розділу.

33.2. Підпункт 4 пункту 3 розділу ІІІ Порядку. Рішення про проведення перевірки приймається на визначених Законом підставах у випадку, якщо Національне агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація повинна стосуватися конкретного суб`єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені.

33.3. Пункт 4. У разі отримання Національним агентством відповідно до підпункту 4 пункту 3 цього розділу інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство упродовж 15 робочих днів з дня отримання такої інформації вирішує питання щодо проведення повної перевірки декларації.

33.4. Пункт 6 розділу ІІІ. Повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) прийняття Рішення про проведення перевірки; 2) аналіз відомостей про об`єкти декларування (об`єкти нерухомості; об`єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов`язання; видатки та правочини суб`єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб`єкта декларування; членство суб`єкта декларування в об`єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8 - 11 цього розділу; 4) направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; 5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

33.5. Пункт 8 розділу ІІІ Порядку. Під час повної перевірки декларацій Національне агентство використовує такі джерела інформації: 1) відомості, отримані з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, баз даних іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації; 2) відомості, надані суб`єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей; 3) відомості, що надходять (отримані) від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав; 4) відомості із засобів масової інформації, мережі Інтернет, які стосуються конкретного суб`єкта декларування та містять фактичні дані, що можуть бути перевірені.

При проведенні повної перевірки декларації Національне агентство зобов`язане забезпечити використання лише достовірної інформації, одержаної від суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань, із засобів масової інформації, мережі Інтернет.

Національне агентство зобов`язане забезпечити охорону та захист інформації, яка була ним створена, зібрана, одержана, використана під час повної перевірки декларації.

У разі неможливості одержання відомостей, необхідних для проведення повної перевірки декларації, протягом граничних строків проведення такої перевірки, в тому числі у разі надмірної тривалості розгляду судом чи компетентним органом іноземної держави питання про надання Національному агентству відповідної інформації, неможливості внесення Національним агентством плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації, тощо Національне агентство зобов`язане провести повну перевірку декларації за наявними у нього відомостями, про що зазначається у Рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації.

33.6. Пункт 9 розділу ІІІ Порядку. У разі необхідності з метою здійснення повної перевірки декларації Національне агентство має право направляти запити про надання документів чи інформації до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань. Зазначені суб`єкти зобов`язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту. Під час здійснення повної перевірки Національне агентство має право вимагати та одержувати лише документи (копії документів) та інформацію щодо відомостей, які відображені суб`єктом декларування у відповідних розділах декларації відповідно до Закону та необхідні для проведення повної перевірки декларації.

33.7. Пункт 11. Національне агентство має право направляти запити на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації. Для перевірки інформації про об`єкти декларування, що зазначені у декларації, Національне агентство має право отримувати інформацію з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, у тому числі після внесення плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації.

33.8. Пункт 12 розділу ІІІ Порядку. У разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб`єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів. Надані суб`єктом декларування письмові пояснення та/або копії підтвердних документів є обов`язковими до розгляду та врахування Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб`єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації.

33.9. Пункт 14 розділу ІІІ Порядку. Повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.

У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань; 2) суб`єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

33.10. Пункт 1 розділу IV Порядку. За результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

37. Відповідно до змісту пункту 6 розділу ІІІ Порядку №56 здійснення повної перевірки декларації передбачає такі етапи як: прийняття рішення про проведення перевірки; аналіз відомостей про об`єкти декларування, зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів; одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення; прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

38. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем за зверненнями позивача були прийняті рішення про проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та за 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

39. Таким чином, позивач є заявником згідно підпункту 4 пункту 3 розділу ІІІ Порядку №56, згідно з яким рішення про проведення перевірки приймається на визначених Законом підставах у випадку, якщо Національне агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. А отже, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, прийняття Національним агентством рішення про результати здійснення повної перевірки декларації є завершальною стадією проведеної перевірки та відповідно підлягало прийняттю в межах строку, визначеного пунктом 14 розділу ІІІ Порядку №56.

40. Враховуючи встановлені судами обставини справи щодо продовження терміну проведення повної перевірки декларації, касаційний суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що повна перевірка декларації, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1, за 2016 рік підлягала закінченню 27.12.2017, за 2015 рік - 16.03.2018.

41. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у випадку, коли законодавством передбачена певна процедура (порядок) прийняття рішень, розгляду питань і вчинення дій суб`єктом владних повноважень, то така процедура повинна будь що бути дотримана цим суб`єктом.

42. Відповідач в касаційній скарзі не спростовує наведених вище висновків, однак зазначає, що у зв`язку з непроведенням перевірки декларацій за 2015, 2016 роки, поданих суддею ОСОБА_1, права позивача не були порушені, а тому, на думку скаржника, у позивача не виникало права на звернення до суду з цим позовом.

43. Щодо зазначених доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на наступне.

44. Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, виходячи зі статутної діяльності позивача, метою Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" є, зокрема, сприяння правоохоронним органам України в протидії та боротьбі з корупцією, а тому громадська організація наділена правом на належний розгляд її повідомлення про ознаки невідповідності рівня життя суб`єкта декларування задекларованим доходам. Зважаючи на наявність у позивача права на звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням щодо перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Верховний Суд вважає, що позивач з урахуванням положень Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена у визначені законодавством строки, та за її наслідками буде прийняте відповідне рішення.

45. Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.10.2020 у справі №9901/13/19, відповідно до якої суб`єкт, який має правові підстави на звернення до НАЗК із запитом щодо результатів повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має також право на очікування цих результатів.

46. Верховний Суд вважає обґрунтованими посилання суду першої інстанції на п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії", згідно з яким держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

47. Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 колегія суддів вважає безпідставним. Так, у справі №826/4406/16 предметом спору було визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України, тоді як в цій справі предметом спору є бездіяльність НАЗК щодо завершення перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Крім того, Верховний Суд у справі №826/4406/16, направляючи справу на новий розгляд вказав, що судами попередніх інстанцій не встановлено сферу дії оскаржуваного нормативно-правового акту в контексті впливу на права та обов`язки позивача та не досліджено наявності порушеного права позивача. У цій справі, як було зазначено вище, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що метою Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" є, зокрема, сприяння правоохоронним органам України в протидії та боротьбі з корупцією, та відповідно громадська організація наділена правом на належний розгляд її повідомлення про ознаки невідповідності рівня життя суб`єкта декларування задекларованим доходам. Крім того, у справі № 826/4406/16 позивачем була не громадська організація, а фізична особа. Вказане свідчить про безпідставність посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16.

48. Доводи відповідача про відсутність порушеного права позивача з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.12.2018 у справі №826/6985/17 колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки у вказаній справі відсутність порушеного права Громадської організації "Центр протидії корупції" у спорі з НАЗК констатовано у зв`язку з виконанням НАЗК постанови про застосування заходів спеціальної безпеки на підставі постанови Головного військового прокурора про застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки від 31.03.2017, винесеної на підставі ст. 17 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів". Отже, правовідносини у справі №826/6985/17 не є аналогічними з правовідносинами у цій справі, оскільки не стосуються визнання права громадської організації звертатися до НАЗК із заявою про проведення перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже, висновки, викладені Верховним Судом у справі №826/6985/17 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

49. Колегія суддів Верховного Суду вважає також необґрунтованим посилання відповідача на безпідставне поновлення строку звернення до суду для позивача в суді першої інстанції, оскільки бездіяльність відповідача щодо незавершення та не прийняття остаточного рішення по повним перевіркам декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, за 2015 та 2016 рік, є триваючим порушенням, та судом першої інстанції надано належну оцінку доводам позивача і встановлено, що строк звернення до суду з позовом не пропущено.