816/3675/15 Про визнання бездіяльності протиправною, стягнення надміру сплаченої суми грошових зобов`язань з податку на прибуток - 12.02.2021 Прийняття

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві; відповідач; контролюючий орган), в якому просило визнати протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невиконанні передбачених статтею 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України (2755-17) ) дій щодо повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 12144571,65 грн, а також стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області на користь Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" надміру сплачену суму грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 12144571,65 грн.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 16 жовтня 2015 року адміністративний позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 лютого 2016 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

ДПІ у м. Полтаві звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що контролюючим органом листом від 23 квітня 2015 року № 6/10/16-01-20-03-30 запропоновано платнику розглянути можливість надати гарантійний лист про спрямування повернутих коштів у рахунок погашення сум податкового боргу з податку на прибуток Договору від 24 грудня 1997 року № 999/97 та Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта". Оскільки відповіді від позивача не отримано, то кошти, які обліковуються як переплата в інтегрованій картці з авансових внесків з податку на прибуток, останньому не повернуто.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 серпня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Полтаві.

07 вересня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також наголосив на протиправній бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні передбачених статтею 43 ПК України заходів та дій щодо повернення Договору від 14 вересня 1995 року № 410/95 надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 12144571,65 грн, оскільки, отримавши у встановлений законом строк заяву платника щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, не заперечуючи при цьому наявність такої переплати в зазначеній сумі, ДПІ у м. Полтаві не підготовлено та не подано відповідному органу державної казначейської служби висновок про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 вересня 1995 року між Нафтогазовидобувним управлінням "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" та компанією "Carpatsky Petroleum Corporation" укладено Договір про спільну діяльність № 410/95, предметом якого є ведення спільної господарської діяльності з випробувально-промислової експлуатації Рудовсько-Червонозаводського газоконденсатного родовища та створення необхідних виробничих потужностей для подальшої промислової експлуатації родовища.

З урахуванням змін та доповнень Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" визначено уповноваженою особою з утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору від 14 вересня 1995 року № 410/95.

За змістом податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 2012 рік, поданої Нафтогазовидобувним управлінням "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" до ДПІ у м. Полтаві 01 лютого 2013 року, платником розраховано суму авансових внесків з податку на прибуток, що підлягатимуть сплаті щомісяця протягом березня - грудня 2013 року та січня - лютого 2014 року, в розмірі 1650119,00 грн.

При цьому за період з червня 2013 року по січень 2014 року управлінням сплачено до бюджету авансові внески з податку на прибуток у загальному розмірі 13200952,00 грн.

18 березня 2014 року Нафтогазовидобувним управлінням "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" подано до контролюючого органу податкову декларацію (уточнюючу) про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 2013 рік, в якій суму податку на прибуток за звітний (податковий) період визначено у від`ємному значенні в розмірі 10667575,00 грн.

Посилаючись на виникнення переплати з податку на прибуток у розмірі 12144571,65 грн, управління 16 квітня 2015 року звернулося до відповідача із заявою № 09/04-1898 про повернення такої переплати на розрахунковий рахунок платника в банку.

Листом від 23 квітня 2015 року № 6/10/16-01-20-03-30 ДПІ у м. Полтаві повідомила Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" про наявність переплати з податку на прибуток у розмірі 12144571,65 грн, однак просила платника розглянути можливість надати гарантійний лист про спрямування повернутих коштів у рахунок погашення сум податкового боргу з податку на прибуток Договору від 24 грудня 1997 року № 999/97 та Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта".

Суди першої та апеляційної інстанцій цілком об`єктивно не погодилися з такими доводами контролюючого органу та визнали протиправною його бездіяльність щодо невиконання передбачених статтею 43 ПК України заходів із повернення платнику надміру перерахованого податку на прибуток.

Так, за правилами пунктів 43.3, 43.4, 43.5 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Таким чином, оскільки відповідачем, незважаючи на дотримання платником наведених вимог щодо повернення з бюджету надміру сплаченого податку на прибуток, не подано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку в розмірі 12144571,65 грн, позивач правомірно скористався своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом до суду.

При цьому суди цілком об`єктивно визнали безпідставною вимогу контролюючого органу щодо надання Нафтогазовидобувним управлінням "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" гарантійного листа про спрямування повернутих коштів у рахунок погашення сум податкового боргу з податку на прибуток Договору від 24 грудня 1997 року № 999/97 та Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта".

Адже, по-перше, надання будь-яких гарантійних листів нормами ПК України (2755-17) не передбачено та не визначено як умову для повернення платнику надміру сплачених сум грошових зобов`язань. По-друге, Договір від 14 вересня 1995 року № 410/95, Договір від 24 грудня 1997 року № 999/97 та Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" є різними платниками податків, їм присвоєно окремі індивідуальні податкові номери, а тому наявність у Договору від 24 грудня 1997 року № 999/97 та Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" податкового боргу зі сплати податку на прибуток не може бути підставою для відмови у поверненні надміру сплаченого податку на прибуток Договору від 14 вересня 1995 року № 410/95.

Більш того наявність переплати в указаній сумі відповідачем не заперечується, а також підтверджується актом звірення розрахунків від 25 вересня 2015 року № 5499-20/565 та листами ДПІ у м. Полтаві від 21 вересня 2015 року № 5853/10/16-01-15-03-25, від 05 жовтня 2015 року № 6360/10/16-01-15-03-25.

Проте, суд першої інстанції при вирішенні спору, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, не врахував, що відповідно до статті 43 ПК України, а також Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року № 882/1188 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями органів доходів і зборів та органів державної казначейської служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов`язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання органу казначейської служби висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 24 листопада 2015 року у справі № 21-3669а15 та від 01 березня 2016 року у справі № 826/4860/13-а, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , а також Верховного Суду, висловленим у постановах від 13 грудня 2019 року у справі № 804/15615/15 (касаційне провадження № К/9901/19718/18), від 05 березня 2019 року у справі № 820/3072/15 (касаційне провадження № К/9901/8322/18), від 10 квітня 2020 року у справі № 826/11353/15 (касаційне провадження № К/9901/25438/18).

Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином, оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року в частині стягнення з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області на користь Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" надміру сплаченої суми грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 12144571,65 грн слід змінити, зобов`язавши контролюючий орган подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених управлінням як уповноваженою особою з утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну діяльність від 14 вересня 1995 року № 410/95 сум з податку на прибуток у розмірі 12144571,65 грн.

Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини в такій редакції: "Зобов`язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених Нафтогазовидобувним управлінням "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" як уповноваженою особою з утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну діяльність від 14 вересня 1995 року № 410/95 сум грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 12144571,65 грн".