810/1544/17 Про визнання протиправною та скасування відмови органів митниці Державної фіскальної служби в наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій, зобов`язання органів митниці Державної фіскальної служби України здійснити внесення змін до зазначених митних декларацій - 11.02.2021 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 (суддя - Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 (колегія суддів - Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) у справі № 810/1544/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ ЛТД" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ТОВ "ПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ ЛТД" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Київської митниці Державної фіскальної служби від 28.03.2017 № 2535/2/10-70-62-47 в наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій № 125130013/2016/405696 від 21.04.2016, № 125130013/2017/402903 від 24.02.2017, № 125130013/2016/402037 від 19.02.2016, № 125130013/2017/402869 від 24.02.2017, № 125130013/2016/401984 від 18.02.2016, №125130013/2017/402877 від 24.02.2017, № 125130013/2016/402039 від 19.02.2016, №125130013/2017/402870 від 24.02.2017;

- зобов`язати Київську митницю Державної фіскальної служби України здійснити внесення змін до зазначених митних декларацій;

- зобов`язати Київську митницю Державної фіскальної служби надати звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено в наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій на підставі того, що відповідно до п.30.4 ст. 30 Податкового кодексу України (2755-17) податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на наступні податкові періоди, або зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету, оскільки позивачем заявлено застосування пільг в митних деклараціях, у прийнятті яких відповідачем відмовлено.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 позовні вимоги задоволено, визнано протиправною та скасовано відмову Київської митниці Державної фіскальної служби від 28.03.2017 № 2535/2/10-70-62-47 в наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій №125130013/2016/405696 від 21.04.2016, №125130013/2017/402903 від 24.02.2017, №125130013/2016/402037 від 19.02.2016, №125130013/2017/402869 від 24.02.2017, №125130013/2016/401984 від 18.02.2016, №125130013/2017/402877 від 24.02.2017, №125130013/2016/402039 від 19.02.2016, №125130013/2017/402870 від 24.02.2017. Зобов`язано відповідача внести зміни до зазначених митних декларацій в частині звільнення від сплати податків, митних зборів або інших стягнень аналогічного характеру. Стягнуто на користь позивача судовий збір у сумі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці ДФС. Зобов`язано Київську митницю ДФС протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Висновки судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що відповідачем не доведено відсутність підстав для внесення змін до митних декларацій щодо звільнення позивача від оподаткування при розмитненні товарів, придбання яких фінансувалось за рахунок коштів Європейського Співтовариства, у той час як матеріали справи підтверджують правомірність звільнення позивача від сплати будь-яких податків та митних платежів під час митного оформлення відповідного товару.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, оскільки вважає, що суди допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 вересня 2015 року між Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації та ТОВ "ПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ ЛТД" укладений Договір про закупівлю робіт за державні кошти № 03/09-15/ДЗП. Даний Договір укладений за результатами відкритих торгів на закупівлю робіт у рамках реалізації великомасштабного проекту "Інвентаризація, оцінка та зменшення впливу антропогенних джерел забруднення в Нижньодунайському регіоні України, Румунії і Республіки Молдова" (MIS ETC CODE 995) Спільної операційної програми "Румунія-Україна-Республіка Молдова. 2007-2013" Європейського інструменту сусідства та партнерства, згідно грантової угоди № 28774/10.04.2013 щодо реалізації зазначеного проекту. Згідно даного Договору ТОВ "ПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ ЛТД" зобов`язалося виконати роботи з реконструкції каналізаційних очисних споруд ("Реконструкція каналізаційних очисних споруд міста Вилкове Одеської області"), а Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації зобов`язався прийняти і оплатити такі роботи.

На виконання умов Договору № 03/09-15/ДЗП ТОВ "ПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ ЛТД" уклало з Компанією "Bilfinger Water Technologies GmbH" (Німеччина) Контракти № BWT-PCLTD-161015 від 16.10.15, № BWT-PCLTD-271015 від 27.10.2015 на закупівлю виробів сантехнічного призначення з пластмаси (вироби санітарно-технічного призначення з пластмаси колекторна камера, тип Z 2.5", герметична, полегшена версія без бетонної/чавунної кришки ("OB" - версія) з вакуумним клапаном 65м 2,5".

Статтею 3 Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств, ратифікованою Законом України 3 вересня 2008 року №360-VI (360-17) передбачено, що заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами, або іншими стягненнями аналогічного характеру.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 р. 1 Податкового кодексу України (2755-17) , якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Отже, до правовідносин по оподаткуванню операцій із закупівлі товарів, робіт та послуг на митній території України у рамках проектів міжнародної технічної допомоги має застосовуватися положення Рамкової угоди.

За таких обставин суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку про те, що зазначеним актом передбачено звільнення від сплати податків та зборів, які передбачені законодавством України, тих заходів, що повністю або часткового фінансуються за кошти Європейського Співтовариства, у тому числі поставка (імпорт) товарів.

Вказані висновки також не заперечуються відповідачем.

Крім того, п.197.11 ст. 197 Податкового кодексу України (2755-17) передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій із постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.1 ст. 270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (330-14) , "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" (331-14) , "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (332-14) , окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ ЛТД" подало до митного поста "Святошино" Київської митниці ДФС митні декларації з метою митного оформлення товарів із звільненням від оподаткування:

- 125130013/2017/402313 від 15.02.2017 на імпорт колекторної камери в кількості 21 шт. митною вартістю 1032972,01 грн.

- 125130013/2017/402267 від 14.02.2017 на імпорт колекторної камери в кількості 54 шт. митною вартістю 2694449,79 грн.

- 125130013/2017/402273 від 14.02.2017 на імпорт колекторної камери в кількості 33 шт. митною вартістю 1623182,27 грн.

Розглянувши подані позивачем документи, митним органом було прийнято картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2017/00026, № 125130013/2017/00024, № 125130013/2017/00025, тобто, відповідач відмовив позивачу в митному оформлені товару.

Як слідує з карток відмов, контролюючим органом зазначено про те, що оскільки товар випущено у вільний обіг за тимчасовими деклараціями типу "ТФ" (ціна товару визначається за формулою) і чинним законодавством не передбачено відновлення преференційного режиму для технічної допомоги шляхом подання додаткових декларацій, єдиним способом повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів є декларування товару за додатковими деклараціями на загальних підставах і подальше звернення до митниці з відповідною заявою щодо внесення змін до митних декларацій відповідно до статті 269 МКУ.

Таким чином, підставою для відмови у митному оформленні є не факт відсутності правових підстав для застосування пільг при митному оформленні, а невірний, на думку відповідача, механізм відновлення преференційного режиму для технічної допомоги та, відповідно, повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів.

Позивачем з урахуванням карток відмови № 125130013/2017/00026, № 125130013/2017/00024, № 125130013/2017/00025:

1) подано до Київської митниці ДФС митні декларації на загальних підставах, а саме:

№ 125130013/2017/402903 від 24.02.2017

№ 125130013/2017/402869 від 24.02.2017

№ 125130013/2017/402877 від 24.02.2017

№ 125130013/2017/402870 від 24.02.2017.

2) подано Київської митниці ДФС заяви про надання дозволу на внесення відповідно до ст. 269 змін до митних декларації №125130013/2016/405696 від 21.04.2016, №125130013/2017/402903 від 24.02.2017, №125130013/2016/402037 від 19.02.2016, №125130013/2017/402869 від 24.02.2017, №125130013/2016/401984 від 18.02.2016, №125130013/2017/402877 від 24.02.2017, №125130013/2016/402039 від 19.02.2016, №125130013/2017/402870 від 24.02.2017, а саме: №7/2 від 28.02.2017, №6/2 від 28.02.2017, № 5/2 від 28.02.2017, №4/2 від 28.02.2017, №7/1 від 28.02.2017, №6/1 від 28.02.2017, №5/1 від 28.02.2017, №4/1 від 28.02.2017.

За результатами розгляду заяв Київська митниця ДФС листом від 28.03.2017 № 2535/2/10-70-62-47 прийняла рішення про відмову у внесенні змін до митних декларацій № 125130013/2017/402903 від 24.02.2017, № 125130013/2017/402869 від 24.02.2017, № 125130013/2017/402877 від 24.02.2017, № 125130013/2017/402870 від 24.02.2017 та відшкодуванні податкових пільг посилаючись на наступне:

"Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (2755-17) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу.

Згідно з пунктом 30.4 статті 30 Податкового кодексу України (2755-17) податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на наступні податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Крім того, відповідно до п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу України (2755-17) не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків"

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність дій і рішень відповідача з таких підстав.

У відповідності до вимог статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 МК України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Згідно з пунктом 27 частини 1 статті 4 МК України, до митних платежів відносять: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Приписами пункту 5 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів.

Частинами 1, 2, 8 статті 264 МК України, визначено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є доказом що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Частинами 1 та 2 статті 268 МК України передбачено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Згідно частин 1 та 2 статті 269 МК України, відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання, в тому числі, положень статті 269 МК України, постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 затверджено Положення про митні декларації (далі - Положення №450), яке визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом подання митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними.

Згідно пункту 37 Положення №450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:

- подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України (2755-17) , а також у випадках, визначених Митним кодексом України (4495-17) , декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення. Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: - необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу;

- необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;

- необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;

- необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Електронні копії аркушів коригування зберігаються в локальних базах даних митних органів та Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України окремо від електронних копій відповідних митних декларацій (електронних митних декларацій), без внесення змін до таких електронних копій митних декларацій (електронних митних декларацій).

Відтак, суди приходить до висновку, що декларант має право вносити зміни до митної декларації, якщо ці зміни стосуються товарів, зазначених у митній декларації (ч.2 ст. 269 МК України). Такі зміни здійснюються за заявою декларанта та шляхом оформлення митним органом аркуша коригування, в зв`язку з необхідністю виправлення відомостей, пов`язаних з поверненням митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.