540/916/19 Про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в області про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність - 11.02.2021 Прийняття

У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - ГУНП в Херсонській області, відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18 березня 2019 року № 208 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що наказом ГУНП в Херсонській області від 18 березня 2019 року № 208 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення стягнення - попередження про неповну службову відповідність. Однак позивач вважає спірний наказ протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки в ході службового розслідування дисциплінарною комісією не перевірялись відомості зазначені у доповідній записці про результати перевірки службової діяльності відділу організації діяльності груп, яка стала підставою для проведення службового розслідування. Також дисциплінарною комісією не було долучено документи, на яких ґрунтуються висновки, викладені у доповідній записці, та не було взято до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 і не спростовано їх. Позивач вказує, що оскаржуваним наказом відповідача порушено його право на просування по службі та справедливе і неупереджене проведення службового розслідування.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задовольнив.

При вирішенні справи та прийнятті означеного рішення суд першої інстанції виходив з того, що висновок службового розслідування не містить фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх службових обов`язків. Зі змісту цього висновку суд першої інстанції не вбачає у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, які б могли стати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Крім того, відповідач при проведенні службового розслідування допустив порушення норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Інструкції організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів) Національної поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 січня 2017 року № 67 (z0304-17) .

Окремо суд першої інстанції зазначив, що відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 29 жовтня 2019 року № 19-793/794 установлено, що на функціональних обов`язках заступника начальника - начальника відділу організації діяльності груп реагування Управління превентивної діяльності ГУНП в Херсонській області (далі - ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області) у графі "Ознайомлений ___ підпис" підпис виконаний самим ОСОБА_1, що свідчить про те, що до відома позивача було доведено обсяг його посадових обов`язків. Водночас експертом установлено, що підпис від імені начальника УПД ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_2 на функціональних обов`язках заступника начальника - начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області у графі "Затверджую", виконаний не самим начальником УПД ГУНП в Херсонській області полковником поліції ОСОБА_2, що ставить під сумнів їх належність та обов`язковість виконання позивачем.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу ГУНП в Херсонській області задовольнив. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року - скасував. Прийняв нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.

В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання функціональних обов`язків заступника начальника управління - начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області фактично визнано позивачем. Однак позивач наголошував, що неознайомлений з вказаними функціональними обов`язками, а наявний його підпис підроблено. Відносно цього суд апеляційної інстанції наголосив, що з моменту ознайомлення зі своїми функціональними обов`язками та до часу встановлення невідповідності належності підпису начальнику УПД ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 (яким було затверджено обов`язки), позивач сприймав свої функціональні обов`язки заступника начальника - начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області, як такі, що підлягають виконанню, жодних ініціативних дій щодо оскарження вказаних обов`язків з підстав неналежності підпису, яким було затверджено обов`язки, позивачем вчинено не було, що свідчить про відсутність будь-яких підстав для невиконання покладених на нього функціональних обов`язків. Окрім цього апеляційний суд зазначив, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення керівництво ГУНП в Херсонській області обґрунтовано врахувало відомості щодо наявного у позивача дисциплінарного стягнення, а саме суворої догани, та правомірно застосувало суворіше - попередження про неповну службову відповідність. З огляду на вказане суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем доведена наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, а тому наказ від 18 березня 2019 року № 208 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді неповної службової відповідності прийнятий правомірно та скасуванню не підлягає.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

Не погодившись з указаним рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року та залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року.

Підставою касаційного оскарження зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

У якості аргументів скаржник зазначає, що без належного затвердження його функціональних обов`язків, вони вважаються такими, що не породжують для нього правових наслідків, а тому вважає, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення функціональних обов`язків, яких фактично не існувало. Тому вважає, що зазначеній обставині суд апеляційної інстанції надав неправильну юридичну оцінку.

Також скаржник не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що відсутність підпису начальника УПД ГУНП ОСОБА_2 на функціональних обов`язках не свідчить про відсутність у позивача обов`язку щодо їх виконання. На думку скаржника, вказаними висновками суд фактично погоджується з можливістю підроблення функціональних обов`язків працівника ГУНП в Херсонській області. Крім того скаржник акцентує увагу на тому, що факт підробки функціональних обов`язків було встановлено експертом 29 жовтня 2019 року в рамках розгляду даної адміністративної справи. До цього часу позивач не знав і не міг знати про підроблення підпису начальника та, відповідно, порушувати питання про недійсність функціональних обов`язків.

Окремою підставою касаційного оскарження зазначено й те, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року підлягає оскарженню на підставі пункту "б" частини п`ятої статті 328 КАС України, а саме, якщо особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Зокрема, скаржник посилається на наявність адміністративної справи №540/183/20, у якій він оскаржує інше дисциплінарне стягнення - звільнення з посади, яке також було накладено за невиконання функціональних обов`язків. При цьому в указаній справі ОСОБА_1 посилається на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, яке скасоване оскаржуваною у цій справі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року. Відтак, без скасування постанови суду апеляційної інстанції у цій справі позивач позбавлений можливості спростувати вказані висновки суду при розгляді адміністративної справи № 540/183/20.

За наведених мотивів скаржник уважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, якими врегульовано питання застосування дисциплінарних стягнень, та необґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Ухвалою від 02 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення, оскільки вважає доводи скаржника необґрунтованими та такими, що не спростовуються висновків апеляційного суду.

Ухвалою від 10 лютого 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

З листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України, з грудня 2017 року - на посаді заступника начальника управління - начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області.

На підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 17 січня 2019 року № 53 "Про призначення службового розслідування", відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , комісією у складі: голови комісії - т.в.о. начальника УПД ГУНП майора поліції ОСОБА_6, членів комісії - начальника ВПЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_3, заступника начальна управління - начальника відділу дільничних офіцерів поліції УПД ГУНП підполковника поліції ОСОБА_4, за фактом виявлених порушень службової діяльності ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області та організуючої ролі заступника начальника управління - начальника ВОДГР УПД капітана поліції ОСОБА_1, проведено службове розслідування.

Проведеним службовим розслідуванням установлено, що заступник начальника управління - начальник ВОДГР УПД ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 систематично не виконує свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що наявними матеріалами службового розслідування підтверджується факт порушення службової дисципліни заступником начальника управління - начальником ВОДГР УПД ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1, а саме: вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 статті 1, пунктів 2, 4 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VІІІ (2337-19) , пункту 1 розділу IV Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13 червня 2016 року № 503, що виразилось у непрофесійному виконанні своїх функціональних (посадових) обов`язків, незабезпеченні належного контролю за дотриманням працівниками С(Г)РПП ТВП обліково-реєстраційної дисципліни, що у свою чергу негативно відобразилося на стані оперативного реагування груп реагування патрульної поліції, результатах їх службової діяльності, у зв`язку з чим заступника начальника управління - начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_1 необхідно попередити про неповну службову відповідність.

Наказом ГУНП від 18 березня 2019 року № 208 начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.

Винесення вказаного наказу стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (580-19) (далі - Закон № 580-VIII (580-19) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У своїй діяльності поліція відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII керується Конституцією України (254к/96-ВР) , міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (2337-19) затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частин третьої та п`ятої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" (z1355-18) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (z1355-18) , затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Як зазначалося вище, підставою для видання спірного наказу ГУНП в Херсонській області від 18 березня 2019 року № 208 "Про накладення дисциплінарного стягнення" став висновок службового розслідування за фактом непрофесійного виконання службових (посадових) обов`язків заступником начальника управління - начальником ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1, затверджений начальником ГУНП в Херсонській області 01 березня 2019 року.

У висновку службового розслідування зазначено та відображено в оскаржуваному наказі відповідача, що заступник начальника управління - начальник ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 систематично не виконує свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Зокрема, у порушення вимог наказу Національної поліції України від 24 грудня 2015 року № 202 планування роботи працівників ВОДГР УПД протягом 2018 року ОСОБА_1 взагалі не організовано. Ним не затверджено жодного щоденного плану роботи підлеглих працівників, а у деяких працівників взагалі відсутні робочі зошити (блокноти).

Крім цього, заступником начальника управління - начальником ВОДГР УПД ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 не контролювалося виконання заходів, передбачених планом роботи УПД на II півріччя 2018 року, у частині проведення перевірок службової діяльності територіальних підрозділів поліції (перевірені тільки Іванівське та Нижньосірогозське відділення поліції Каховського ВП ГУНП).

Також не забезпечувався щомісячний збір, аналіз та узагальнення статистичної інформації про результати роботи секторів (груп) реагування патрульної поліції територіальних підрозділів поліції ГУНП, у наявності тільки аналіз роботи за 12 місяців 2018 року, що не давало можливості вчасно реагувати на зміни в оперативній обстановці в області та забезпечувати негайне реагування на повідомлення громадян про правопорушення та інші події та, як наслідок, призводило до неприбуття або несвоєчасного прибуття нарядів патрульної поліції на місця події, що, у свою чергу, підриває авторитет поліції.

Крім того заступником начальника управління - начальником ВОДГР УПД ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 систематично не контролювалися якість і строки виконання підлеглими заходів, передбачених розпорядчими документами Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та ГУНП, дотримання ними виконавської дисципліни, зокрема:

-пп. 5.6. протоколу наради від 17 серпня 2018 року (№ 2174/05/7/4-18) щодо необхідності проведення службових розслідувань за кожним фактом прийняття судами рішень про закриття адміністративних справ на підставі частин першої та сьомої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі за статтею 130 цього Кодексу (у II півріччі 2018 року за такими фактами проведене тільки одне службове розслідування (наказ ГУНП від 18 липня 2018 року № 938);

- протоколу наради керівництва Національної поліції України від 07 вересня 2018 року № 5, яким передбачено проведення аналізу роботи С(Г)РПП за 9 місяців 2018 року з розглядом цього питання на оперативній нараді при керівництві ГУНП. Інспектором ВОДГР УПД капітаном поліції ОСОБА_5 підготовлений проект відповіді в ДПД НПУ, у якому зазначена недостовірна інформація, зокрема, що працівниками ВОДГР проведений аналіз роботи С(Г)РПП за 9 місяців 2018 року з розглядом цього питання на нараді при керівництві ГУНП. Проте перевіркою встановлено, що виконання заходів, визначених керівництвом Національної поліції України, капітаном поліції ОСОБА_1 взагалі не організоване;

- листа УОАЗОР (вих. 1311/20/12/01-2018) щодо підготовки матеріалів для розгляду на оперативній нараді при начальникові ГУНП питання "Про стан організації службової діяльності та матеріально-технічного забезпечення підрозділів реагування патрульної поліції ТВП" із контрольним терміном до 28 серпня 2018 року (тільки через два місяці, а саме 25 жовтня 2018 року в УОАЗОР направлений протокол оперативної наради (строк порушений на два місяці).

Крім того заступник начальника управління - начальник ВОДГР УПД ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 упродовж 2018 року взагалі не контролював стан дотримання працівниками секторів (груп) реагування патрульної поліції територіальних відділів поліції обліково-реєстраційної дисципліни, як наслідок, за результатами перевірок, проведених працівниками поліції та органами прокуратури, виявлено 129 порушень, які допустили працівники С(Г)РПП ТВП під час приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень громадян про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ГУНП - 86, відділи та відділення поліції - 36, прокуратура - 7). Натомість, працівниками ВОДГР УПД ГУНП не виявлено жодного такого порушення, допущеного працівниками підпорядкованих підрозділів.

Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції дослідив оскаржуваний наказ ГУНП в Херсонській області від 18 березня 2019 року № 208 "Про накладення дисциплінарного стягнення" на відповідність критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, та дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а відтак про обґрунтованість накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Зокрема, в ході апеляційного розгляду справи знайшли своє підтвердження порушення, які поставлені в провину позивачу.

Необхідно зауважити про те, що касаційна скарга ОСОБА_1 не містить жодних аргументів, які б свідчили про його незгоду з вищенаведеними висновками суду апеляційної інстанції та/або їх спростування. Натомість доводи скаржника полягають виключно у тому, що функціональні обов`язки заступника начальника управління - начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 є підробленими, оскільки не затверджені начальником УПД ГУНП ОСОБА_2, як то встановлено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 29 жовтня 2019 року № 19-793/794.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що в силу положень частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного Суд вважає за необхідне переглянути оскаржуване судове рішення - постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року в передбачених статтею 341 КАС України межах.

Як слідує з матеріалів справи, судом першої інстанції було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 19-793/794 від 29 жовтня 2019 року, підпис від імені ОСОБА_1 на функціональних обов`язках заступника начальника - начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області, що зареєстровані за № 165/7-01-2018 від 22 січня 2018 року, у графі "Ознайомлений ___ підпис", виконаний самим ОСОБА_1 . Разом з тим експертом установлено, що підпис від імені начальника УПД ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_2 на функціональних обов`язках заступника начальника - начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області, що зареєстровані за № 165/7/01-2018 від 22 січня 2018 року, у графі "Затверджую", виконаний не самим начальником УПД ГУНП в Херсонській області полковником поліції ОСОБА_2 .

Водночас апеляційним судом установлено, що з обсягом своїх функціональних обов`язків ОСОБА_1 був ознайомлений 21 січня 2018 року та з цього часу в силу положень статті 18 Закону № 580-VIII мав обов`язок щодо їх неухильного дотримання. До того ж з моменту ознайомлення зі своїми функціональними обов`язками позивач їх сприймав, як такі, що підлягають виконанню, та жодного разу не вимагав письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання, право на що закріплене в пункті 2 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту.

Колегія суддів погоджується з твердженнями суду апеляційної інстанції та вважає необґрунтованими наведені у касаційній скарзі доводи, позаяк відсутність підпису начальника УПД ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 на функціональних обов`язках заступника начальника - начальника ВОДГР УПД ГУНП в Херсонській області не може звільняти позивача від відповідальності за їх невиконання.

Зважаючи на те, що позивач не оспорює висновки суду апеляційної інстанції в частині наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, то Суд, виходячи з меж касаційного перегляду, констатує, що покладені в основу обґрунтування касаційної скарги аргументи скаржника не спростовують висновків суду та не дають підстав уважати, що ним допущено порушення норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судового рішення.