Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П. ,

розглянувши матеріали

касаційної скарги військової частини А 2917

Міністерства оборони України

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2005р.

у справі господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю “Оберіг”

До військової частини А 2917 Міністерства оборони України

Про стягнення 5531,40 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

Позивач - Ярьоменко Л.І. (дов. від 14.02.05 № 9),

Відповідач - Пашик О.Д. (дов. від 01.03.05),

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 22.07.2005 господарського суду м. Києва позов задоволено з посиланням на акт звірки розрахунків від 01.07.02. З Військової частини А - 2917 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг” стягнуто 5531, 40 грн. основного боргу, 55, 31 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 27.09.05 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Військова частина А 2917 звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами ст.ст. 161, 162, 165 ЦК УРСР (1540-06) , порушення ст. 32 ГПК України (1798-12) ; відсутність юридичної та доказової сили накладної № 572 від 24.10.02; відсутність юридичної та доказовою сили накладної № 572 від 24.01.02.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 16.11.05 до 23.11.05 у зв’язку із клопотанням сторони про ознайомлення з матеріалами справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорених судових актів знаходить необхідним відмовити в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до усної угоди, укладеної між сторонами спору в 2001 році, ТОВ “Оберіг” здійснено поставку відповідачу на умовах попередньої оплати товару на суму 42537, 72 грн., який було оплачено останнім в сумі 42796, 93 грн., що підтверджується витягом з бухгалтерського журналу “Розрахунки з покупцями” по рах.361. За підсумками 2001 року на кінець облікового року за позивачем обліковувалась надмірно сплачена відповідачем сума 259, 21 грн., врахована при наступних розрахунках з відповідачем.

Фактично у 2002 році між сторонами відбулись наступі розрахунки: 03.01.2002р. по накладній № 554 на суму 1012,50 грн.; 08.01.2002р. по накладній № 555 на суму 487,50 грн.; 21.01.2002р. по накладній № 569 на суму 1188 грн.; 24.01.2002р. по накладній № 572 на суму 5790,61 грн.; 24.01.2002р.по накладній № 573 на суму 2437,50 грн.

Судами також з’ясовано, що підписи осіб, які отримували товар у позивача по накладних № 314 від 26.09.2001р. на суму 4794,84 грн., № 545 від 25.12.2001р. на суму 1275,00 грн., № 569 від 21.01.2002р. на суму 1188,00 грн., № 573 від 24.01.21002р. на суму 2437,50 грн. відрізнялися від підпису особи, якій доручалося отримувати товар відповідно до довіреностей.

24.01.2002 р. представником відповідача отримано рахунок № 633 на суму 5790,61 грн. на оплату товару, отриманого по накладній від 24.01.2002 р. № 572, яку позивач не визнає як доказ, оскільки її підписано не гр. Сіренко М.М., якого було уповноважено отримати товар довіреністю с. МАЇ № 112154 від 24.01.2002 р., а іншою особою. Цей факт підтверджено висновком судової експертизи, проведеної Київським НДІ судових експертиз.

Разом з тим, судами встановлено, що між сторонами спору було підписано акт звірки розрахунків від 01.07.2002 р., яким відповідачем визнано заборгованість за отриманий товар в сумі 5531,40 грн., яка складається з вартості отриманого товару по спірній накладній в сумі 5790,61 грн. за мінусом 259,21 грн. - сума попередньої оплати за станом на 01.01.2002р.

У зв’язку з чим суди дійшли правомірного висновку про доведеність факту отримання відповідачем товару по накладній від 24.01.2002 р. № 572.

З огляду на викладене судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування немає.

Керуючись ст.ст. ІІІ5, ПІ9, ІІІ11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 27.09.05 Київського апеляційного господарського суду у справі № 39/82-41/379 залишити без змін.