560/2855/20 Про стягнення податкового боргу із розрахункових рахунків платника податків - 11.02.2021 Прийняття

за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" про стягнення податкового боргу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (прийнята у складі головуючого судді- Лабань Г.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Граб Л.С., суддів: Іваненко Т.В., Сторчака В.Ю.)

I. Суть спору.

1. У червні 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" (ПАТ "Полонський гірничий комбінат"), в якому просило стягнути з ПАТ "Полонський гірничий комбінат" кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 6 630 740,58 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок вилучення готівки боржника, що належить відповідачу.

2. Позов обґрунтований тим, що є наявність у Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" боргу по земельному податку у розмірі 6 630 740,58 грн. Від сплати відповідач ухиляється, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, провадження у справі закрито та роз`яснено позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку господарського судочинства.

4. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених ГУ ДПС у Хмельницькій області до юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватися господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.

IІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

5. Податковий орган оскаржив рішення суду апеляційної інстанцій до Верховного Суду, який ухвалою від 25 січня 2021року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник указує на те, що рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

6.1. Також скаржник указує, що висновок суду першої та апеляційної інстанцій є помилковим, не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 3 квітня 2019 року по справі № 808/1346/18 та в якій суд зазначив, що "визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно- владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій".

6.2 Відтак, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

6.3. Окрім того, суд не звернув увагу на те, що відповідно до п.1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо в т. ч.: 2) при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 3) після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

7. Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

8. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09 лютого 2021 року визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 10 лютого 2021 року.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. У справі, що розглядається, суди встановили, що 10.05.2014 ПАТ "Полонський гірничий комбінат" зареєстроване як юридична особа та внесене до державного реєстру підприємств та організацій України.

10. Згідно даних податкового органу за відповідачем рахується заборгованість зі сплати земельного податку в розмірі 6 630 740,58 грн.

11. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2016 по справі №924/881/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Полонський гірничий комбінат".

12. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2019 визнано, що вимоги кредиторів до боржника - ПАТ "Полонський гірничий комбінат", м.Полонне, Хмельницької області, код 05471879 складають загалом суму 148 404 940,00 грн., а саме:

-ТОВ "Полонський гранкар`єр", м.Полонне (правонаступник ТОВ "Шепетівський гранкар`єр Пронекс", м.Шепетівка) в сумі 10 236 887,00 грн., які визнані ухвалою суду від 10.10.2016 про порушення провадження у справі, та включені до реєстру вимог кредиторів, згідно встановленою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) черговістю;

-ТОВ "Полонський щебеневий кар`єр", м.Полонне в сумі 1 899 806,15 грн., які визнані ухвалою суду від 04.12.2018р. та включені до реєстру вимог кредиторів, згідно встановленою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) черговістю;

-ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Полонського району електричних мереж, м. Полонне в сумі 127 974,74 грн. які визнані ухвалою суду від 04.12.2018р. та включені до реєстру вимог кредиторів, згідно встановленою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) черговістю;

-ПП "Дружба-Нафтопродукт", с.Нагірнянка, Чортківського району, Тернопільської області в сумі 105 929,08 грн. які визнані ухвалою суду від 04.12.2018 р. та включені до реєстру вимог кредиторів, згідно встановленою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) черговістю;

-ТОВ "Промтехбудресурс", м.Нетішин в сумі 49 295,95 грн. які визнані ухвалою суду від 04.12.2018р. та включені до реєстру вимог кредиторів, згідно встановленою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) черговістю;

-Полонський районний центр зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м.Полонне в сумі 29 565,56 грн., які визнані ухвалою суду від 26.12.2018р. та включені до реєстру вимог кредиторів, згідно встановленою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) черговістю;

-ТОВ "Лада-Траст", м.Москва в сумі 1 786 629,97 грн., які визнані ухвалою суду від 18.12.2019р. з яких 1 786 629,97 грн. включені в четверту чергу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756, 00 грн. в першу чергу;

- ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МОРГАН КЕПІТАЛ", м.Київ в сумі 108 604 887,84 грн., які визнані ухвалою суду від 18.12.2019р. з яких 72 420 587,15 грн. забезпечені заставою, 36 184 300,69 грн. включені в четверту чергу, 12 826 417,24 грн. включені в шосту чергу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756, 00 грн. в першу чергу;

- ТОВ "Грузова компанія "Новотранс", м.Москва в сумі 112 296,28 грн. які визнані ухвалою суду від 18.12.2019р. з яких 112 296,28 грн. включені в четверту чергу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 183,92 грн. в першу чергу;

- ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця", м.Львів в сумі 16 885,50 грн., які визнані ухвалою суду від 18.12.2019р. з яких 16 885,50 грн. включені в четверту чергу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200,00 грн. в першу чергу;

-ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", м.Київ в сумі 61 696,15 грн., які визнані ухвалою суду від 18.12.2019р. з яких 54 533,24 грн. включені в четверту чергу, 7 162,91 грн. включені в шосту чергу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 900,00 грн. в першу чергу;

-ТОВ "Авіоніка", м.Київ в сумі 3 011 630,45 грн., які визнані ухвалою суду від 18.12.2019р. з яких 838 161,00 грн. включені в четверту чергу, 2 173 469, 45 грн. включені в шосту чергу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756,00 грн. в першу чергу;

-ГУ ПФУ в Хмельницькій області, м.Хмельницький в сумі 2 140 323,79 грн., які визнані ухвалою суду від 18.12.2019р. з яких 2 140 323,79 грн. включені в другу чергу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 900,00 грн. в першу чергу;

- ГУ ДПС у Хмельницькій області, м.Хмельницький в сумі 20 221 131, 56 грн., які визнані ухвалою суду від 18.12.2019р. з яких 3 707 721, 58 грн. включені в першу чергу, 7 304 410,09 грн. включені в третю чергу, 9 208 999, 89 грн. включені в шосту чергу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756,00 грн. в першу чергу.

13. Згідно відомостей з сайту Єдиний державний реєстр судових рішень ухвала Господарського суду Хмельницької області набрала законної сили 19.12.2019.

14. Позивач, уважаючи, що наявні підстави для стягнення суми заборгованості з огляду на їх несплату в добровільному порядку, звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

V. Позиція Верховного Суду

Джерела права та оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

15. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні ЄСПЛ від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" викладено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

17. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір-спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

18. За правилами пункту 5 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

19. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

20. При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

21. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав кваліфікувати спір як публічно-правовий і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

22. Для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач має бути наділений повноваженнями для звернення до суду, підстави для такого звернення мають бути визначені законом з указівкою на предмет звернення, спір у справі повинен відповідати ознакам публічно-правового спору.

23. Податковий кодекс України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

24. Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

25. Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

26. За змістом підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

27. Позов про примусове стягнення з відповідача як платника податків подано ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві в порядку виконання нею завдань, покладених на контролюючі органи, а спір виник у зв`язку з невиконанням вимог ДПІ в Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві як суб`єкта владних повноважень про таку сплату.

28. Аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що податковий огран, звернувшись до суду з позовом про примусове стягнення податкового боргу з платника податків в порядку виконання нею завдань, покладених на контролюючі органи, реалізувала свої владні управлінські функції і виступила як суб`єкт владних повноважень.

29. Однак, згідно з матеріалами справи ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2016 по справі №924/881/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Полонський гірничий комбінат".

30. Крім того, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2019 визнано, що вимоги кредиторів до боржника - ПАТ "Полонський гірничий комбінат", м.Полонне, Хмельницької області, код 05471879 складають загалом суму 148 404 940,00 грн.

31. Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (далі - Закон № 2343-ХІІ (2343-12) ), що діяв на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій, суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений ПК України (2755-17) .

32. Аналогічна за змістом норма діє з 15 грудня 2017 року в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (пункт 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

33. Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом № 2343-ХІІ (2343-12) .

34. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2343-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності боржника); ліквідація банкрута.

35. Отже, з урахуванням вимог пункту 1.3 статті 1 ПК України та частини першої статті 7 Закону № 2343-ХІІ, а також змісту ухвали Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2016 по справі №924/881/16 щодо Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" було введено процедуру розпорядження майном (а.с. 37). Відповідно на регулювання спірних відносин у цій справі поширюються вимоги Закону № 2343-ХІІ (2343-12) .

36. Відповідно до абзацу третього частини першої статті 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під банкрутством розуміється визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

37. У правовідносинах відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом суб`єкт підприємницької діяльності визнається неплатоспроможним, господарський суд відкриє справу про банкрутство і кредитори з вимогами до боржника, під поняття яких підпадають і капіталізовані платежі, можуть звернутися з ними до боржника.

38. Системний аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство, останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства (2597-19) мають пріоритетне значення у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

39. Отже, суд першої та апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених ГУ ДПС у Хмельницькій області до юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватися господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство. А отже, заявлені у даній справі позовні вимоги підсудні Господарському суду Хмельницької області та не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

40. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі №826/16976/16 (провадження №11-127апп20).

41. Щодо доводів скаржника, що в оскаржуваному судовому рішенні суд застосував норму права без урахування висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року по справі № 808/1346/18, колегія суддів вважає недоречними, оскільки указане справа не є подібною.

42. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

43. Предметом розгляду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року по справі № 808/1346/18 йдеться про визнання бездіяльності управління ПФУ протиправною і зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанов Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 серпня 2009 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2010 року, а тому застосувати вказані висновки є неможливим.

44. Стосовно посилань податкового органу на пункт 2 та 3 частини першої статті 29 КАС України відповідно до якого, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (пункт2) та якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (пункт 3), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані норми регулюють передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого в межах адміністративної юрисдикції.

45. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

46. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. Ураховуючи зазначене, касаційна скарга податкового органу підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року - без змін.

VІ. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

49. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у цій справі залишити без змін.