ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/8228/16
адміністративне провадження № К/9901/49870/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Губської О.А. (головуючої), Парінова А.Б., Беспалова О.О. у справі №826/8228/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови у прийнятті митної декларації, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" (далі ТОВ "РМ-Інвест", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення митного органу і картку відмови у прийнятті митної декларації.
1.2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, позов задоволено.
1.3. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС від 10 березня 2016 року №100270004/2016/000011/2; визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 10 березня 2016 року №100270004/2016/00012, оформлену Київською міською митницею ДФС. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "РМ-Інвест" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено:
2. 05 лютого 2016 року між ТОВ "РМ-Інвест" (покупець) та Becker sp.z.o.o., Польща (продавець) укладений контракт №0004/16, відповідно до умов якого продавець продає покупцю європалети пластикові з вторсировини чорного кольору LLDPEP18, розмір 1200*800.
2.1. Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Контракту ціна на товар зазначається в Ex-Works (Inkoterms 2010).
2.2. Згідно з п.п. 2.2. п. 2 загальна вартість Контракту становить 16 920 Евро.
2.3. З метою митного оформлення товару декларантом 29.02.2016 подано до відповідача вантажну митну декларацію № 100270004/2016/302659. Митна вартість заявлена декларантом за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.
2.4. Також, ТОВ "РМ-Інвест" було подано до відповідача товаросупровідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість ввезеного товару: міжнародна автомобільна накладна (СМR) №162433 від 25.02.2016; банківський платіжний документ, що стосується товару №453972 від 12.02.2016; банківський платіжний документ від 29.02.2016; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 29.02.2016; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №ЦЕ-260 від 26.02.2016, рахунок-фактура (інвойс) № RM-Invest No exp. від 23.02.2016; рахунок-проформа № RM-Invest No exp. від 08.02.2016; доповнення до контракту №1 від 25.02.2016; контракт №0004/16 від 05.02.2016, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 25.02.2016; сертифікат про походження товару форми EUR.1 за № PL/MF/AL 0031367 dsl 25/02/2016; інші некласифіковані документи (відомості) від 29.02.2016; ТЕХ ДОК від 29.02.2016 року; копія митної декларації країни відправника №16 PL353010E0020765 від 25.02.2016.
2.5. Натомість, Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10 березня 2016 року №100270004/2016/000011/2, у зв`язку з тим, що: відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості (п.2 ст.52); використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально ( п.2 ст. 58).
2.6. У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00012.
2.7. Не погоджуючись зі спірними рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду із указаним адміністративним позовом.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Київської міської митниці про коригування митної вартості товарів не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Судами не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів. У той же час, позивач надав усі документи, необхідні для митного оформлення товарів, а інформація в ЄАС не може бути підставою для виникнення у митного органу сумніву, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів, що ця інформація була отримана за результатами саме першого методу визначення митної вартості товарів.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Київська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу задовольнити, судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
4.1. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги докази та не надано правової оцінки документам, які були надані митницею під час судового розгляду справи.
5. Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористався.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України (далі - МК України (4495-17) ) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
7. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
8. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
9. Відповідно до частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
10. За змістом частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
11. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
12. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості дає можливість витребувати додаткові документи у декларанта, та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
13. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
14. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
15. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
16. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
17. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
18. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
19. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
20. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
21. У зв`язку з указаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
22. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
23. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, товариство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.
24. Поряд з цим, судом апеляційної інстанції було оцінено доводи зазначені відповідачем в апеляційній скарзі, зокрема про те, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, зазначених до митного оформлення за ЕМД від 10.03.2016 №100270004/2016/302659 встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару містять розбіжності та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості. При цьому, як вірно враховано апеляційним судом, у самому оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів було зазначено лише те, що під час контролю було встановлено, що прайс-лист не містить реквізитів, які дають змогу ідентифікувати його з виробником товарів, не містить умов поставки. Вартість товарів, зазначена у прайс-листі не відповідає вартості зазначеній у митній декларації країни експорту, і зазначені дані не піддаються обчисленню, оскільки не відомо, за яким курсом валют розраховані.
25. При цьому, апеляційним судом враховано, що суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, оскільки суд не має права досліджувати обставини, які не були предметом дослідження фіскального органу при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.
26. Вказані відповідачем підстави не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів, а відтак, останній не може посилатися на них під час судового розгляду справи.
27. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 804/11813/13-а.
28. Крім того, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом.
29. Автоматизована система з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
30. При цьому, безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.
31. Тому, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано товариством, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
32. Відтак, суди дійшли обгрунтованих висновків про те, що позивач надав усі документи, необхідні для митного оформлення товарів, а інформація в ЄАС не може бути підставою для виникнення у митного органу сумніву, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів, що ця інформація була отримана за результатами саме першого методу визначення митної вартості товарів.
33. Крім того, митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, вона повинна також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
34. Аналогічна правова позиція вже була викладена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 804/11813/13-а.
35. За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права.
36. Доводи касаційної скарги не підтвердились та зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.
37. При цьому, колегія суддів наголошує, що за змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
38. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З огляду на наведене, касаційну скаргу Київської митниці ДФС слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - залишити без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
40. Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення.
41. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі №826/8228/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови у прийнятті митної декларації- залишити без змін.
42. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко