ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м.Київ
справа № 806/5163/15
адміністративне провадження № К/9901/28823/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року (суддя Шимонович Р.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2016 року (головуючий суддя Капустинський М.М., судді: Мацький Є.М., Шидловський В.Б.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернувся до суду з позовом до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2015 року №0000502200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 942,30 грн.
В позовній заяві Підприємець вказував на безпідставність висновку контролюючого органу про порушення ним норм законодавства щодо зберігання алкогольних напоїв, адже він ніколи не займався роздрібною торгівлею такими напоями; цим видом господарської діяльності займалась його дружина, яка трагічно загинула 24 лютого 2015 року; при цьому позивач своєчасно звернувся до контролюючого органу із заявою про анулювання виданої дружині ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також за роз`ясненням питання, що робити із залишками алкогольних напоїв, які їй належали та зберігались в магазині; натомість працівниками Інспекції проведено перевірку, за наслідками якої позивача притягнуто до відповідальності.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та встановивши, що Підприємцем зберігаються алкогольні напої, які залишилися після господарської діяльності його загиблої дружини - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, при цьому продаж цих напоїв ним не здійснюється, ліцензія на право роздрібної торгівлі не отримувалась, дійшли висновку про помилковість тверджень контролюючого органу про порушення позивачем приписів статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481) та, як наслідок, - безпідставність застосування до нього штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки, просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що Підприємець є платником єдиного податку, основний вид діяльності якого - виготовлення виробів із бетону для будівництва, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами.
21 жовтня 2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у Житомирській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт №0085/06/30/22/ НОМЕР_1 від 21 жовтня 2015 року.
Цим актом, в якому зазначено про відсутність у Підприємця ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, встановлено порушення останнім статті 15 Закону №481 в частині зберігання алкогольних напоїв (згідно переліку) в місці зберігання, яке не внесено до Єдиного державного реєстру. Водночас в акті вказано й про те, що працівниками Головного управління ДФС у Житомирській області складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами проведеної перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502200 від 03 листопада 2015 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 942,30 грн.
Водночас суди з`ясували, що згідно з ліцензіями на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями серії АЕ №555722, АЕ №555243, виданими на строк з 17 лютого 2015 року по 17 лютого 2016 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (дружина позивача) здійснювала роздрібну торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, й згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припинено.
02 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до контролюючого органу із заявою про анулювання ліцензій, виданих фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 04 березня 2015 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області прийнято розпорядження №220-р та №221-р "Про анулювання ліцензії", якими Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів зобов`язано з 02 березня 2015 року анулювати ліценції на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, видані фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 .
Крім того, суди встановили, що позивач просив контролюючий орган пояснити, що робити із залишками алкогольних напоїв з магазину дружини, проте жодних роз`яснень не отримав, в зв`язку із чим залишки товару запакував у ящики та лишив в приміщенні магазину; при цьому Підприємець наголошував на тому, що не має наміру займатись торгівлею алкогольними напоями й на тому, що відповідачу достовірно було відомо про загибель його дружини та ситуацію, яка склалась із залишками товару.
Не погоджуючись із прийнятим Інспекцією податковим повідомленням-рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, Підприємець звернувся до суду з позовом у даній справі.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини Верховний Суд дійшов наступного висновку.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон №481.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №481 алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Згідно зі статтею 15 Закону №481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Отже положеннями зазначеної статті обов`язок подання заяви про внесення місць зберігання, зокрема, алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання покладено саме на суб`єктів господарювання, які здійснюють/мають намір здійснювати реалізацію таких напоїв, для чого отримали відповідну ліцензію, а також стосується тільки тих місць зберігання алкогольних напоїв, які розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
За змістом частин 1 та 2 статті 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Як встановили суди, вже вказувалось в цій постанові та не заперечується відповідачем, Підприємцем ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями як взагалі, так і конкретно у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, не отримувалась й реалізація алкогольних напоїв не здійснювалась.
Також судами взято до уваги й постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 грудня 2015 року у справі №274/4886/15-п (набрала чинності 02 січня 2016 року), якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та при цьому встановлено факт зберігання ОСОБА_1 алкогольних напоїв, які залишилися після господарської діяльності іншого суб`єкта підприємницької діяльності, без здійснення реалізації таких напоїв.
Водночас судом першої інстанції як свідки допитувались ОСОБА_3, за заявою якої контролюючим органом проводилась перевірка позивача, та ОСОБА_4, яка працювала продавцем магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, які пояснили, що Підприємцем не здійснювалась та не здійснюється торгівля алкогольними напоями; крім того остання додала, що після смерті ОСОБА_2 магазин тривалий час не працював, а залишки алкогольних напоїв були запаковані в ящики і просто зберігались в приміщенні.
Відтак, суди, враховуючи наведені вище законодавчі приписи та встановивши, що позивачем зберігаються алкогольні напої, які залишилися після господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, при цьому продаж цих алкогольних напоїв ним не здійснюється, ліцензія на право роздрібної торгівлі не отримувалась, прийшли до висновку про недопущення Підприємцем, в даному випадку, порушення положень статті 15 Закону №481 та, як наслідок, наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, як і не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді С.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко