ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
12.10.2005                               Справа N 112/16-2002/7-04
 
Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:
головуючого                  Щотки С.О.
суддів:                      Мележик Н.І.,
                             Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому     ДП “АНТК імені О.К. Антонова”
судовому засіданні касаційну
скаргу
на  постанову                від 03.06.2005 р. Київського
                             міжобласного апеляційного
                             господарського суду
у  справі                    № 112/16-2002/7-04
за  позовом                  ДП “АНТК імені О.К. Антонова”
до                           Спільного українсько-російського
                             підприємства з іноземними
                             інвестиціями ЗАТ “Укрсибтрансавіа”
треті особи, які не          ФДМУ;
заявляють                    ВАТ “Трест
самостійних вимог на предмет “Сибкомплектмонтажналадка”;
спору                        АБ “Київська Русь”;
                             Акціонерний комерційний
                             “Промислово-фінансовий банк”
 
Про   зобов’язання вчинити дії
 
за  зустрічним позовом       Спільного українсько-російського
                             підприємства з іноземними
                             інвестиціями ЗАТ “Укрсибтрансавіа”
                             ДП “АНТК імені О.К. Антонова”;
                             Ірпінської міської ради;
                             Міністерства промислової політики
                             України
 
зустрічний позов 
 
про   визнання права власності на майно
 
за участю представників: 
від позивача                 -  не з’явились
від відповідача              -  Федоренко О.В.
від третіх осіб              -  Смиковська І.П. , Васильченко
                             О.В.,
                             -  Пахарь О.Є., Юхно К.О.
від Ірпінської міської ради  -  не з’явились
від Міністерства промислової -  не з’явились
політики України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  червні  2002  р. ДП “АНТК імені О.К. Антонова” звернулося  до
господарського  суду  Київської області з позовом  до  Спільного
українсько-російського  підприємства з  іноземними  інвестиціями
ЗАТ   “Укрсибтрансавіа”  про  зобов'язання   передати   цілісний
майновий   комплекс   -   склад  паливно-мастильних   матеріалів
(паливно-енергетичний   комплекс),   що   знаходиться   у   смт.
Гостомель, вул. Автошляхова, 1-А, на баланс позивача.
 
В   обґрунтування  своїх  вимог  позивач  посилався  на  те,  що
відповідач  був  створений  з метою будівництва  та  благоустрою
міжнародного  вантажно-пасажирського аеропорту “Гостомель”,  про
що  зазначено  в  Статуті  підприємства.  В  ст.  8  Установчого
договору  відповідача  вказано, що з  метою  виконання  Програми
будівництва та експлуатації аеропорту “Гостомель” позивач  разом
з    відповідачем    здійснюють   будівництво    на    території
Льотно-випробувальної  бази смт. Гостомель паливно-енергетичного
комплексу   (далі   ПЕК)   з   терміналом   об'ємом   3000    м3
паливно-мастильних   матеріалів   (далі   –ПММ),   причому   для
здійснення  цієї  цілі  відповідач надає позивачу  безвідсоткову
зворотну  фінансову  допомогу, а позивач  здійснює  безпосереднє
будівництво об'єкту.
 
Позивач  також  посилався на те, що, оскільки згідно  ст.  8.2.4
Установчого  договору збудований об'єкт після прийняття  його  в
експлуатацію  мав бути переданий на баланс позивача  та  позивач
мав  передати право користування на договірній основі на частину
потужностей ПЕК відповідачу, визнання права власності на  об'єкт
за відповідачем протирічить його установчим документам.
 
Відповідач проти позову заперечував і подав зустрічний позов,  в
якому просив визнати право власності на склад паливно-мастильних
матеріалів,  за  спільним українсько-російським підприємством  з
іноземними інвестиціями ЗАТ “Укрсибтрансавіа».
 
Справа розглядалась судами неодноразово.
 
Із  дотриманням ст. 111-21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         на  виконання
вказівок  Верховного Суду України, що містяться у постанові  від
16.12.2003 р., господарським судом Київської області залучено АБ
“Київська       Русь”      та      Акціонерний       комерційний
“Промислово-фінансовий банк” до участі в справі у якості  третіх
осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
 
Рішенням господарського суду Київської області від 14.04.2005 р.
(суддя  Бабенко К.А.), залишеним без змін постановою  Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 03.06.2005  р.
(судді:  Конюшко  К.В.,  Корсакова  Г.В.,  Мамонтова  О.М.),   в
первісному позові відмовлено; зустрічний позов задоволено.
 
Не  погоджуючись  з  постановою, ДП “АНТК імені  О.К.  Антонова”
звернулось  до Вищого господарського суду України  з  касаційною
скаргою,  в  якій  просить  рішення  і  постанову  скасувати  та
прийняти  нове рішення, яким первісний позов задовольнити,  а  у
задоволенні  зустрічного  позову  відмовити,  мотивуючи   скаргу
порушенням    і   неправильним   застосуванням    судами    норм
матеріального та процесуального права.
 
Заслухавши  пояснення представників учасників судового  процесу,
розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги,
перевіривши  правильність застосування судами норм матеріального
та  процесуального  права, колегія суддів Вищого  господарського
суду  України  прийшла  до  висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
 
Відповідно  до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна
інстанція  за результатами розгляду касаційної скарги має  право
залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу
без задоволення.
 
Касаційна  скарга залишається без задоволення, коли суд  визнає,
що   постанова  апеляційного  господарського  суду  прийнята   з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
 
Приймаючи  рішення та постанову в частині відмови  в  первісному
позові    суди    дійшли   висновків   про   недоведеність    та
необґрунтованість позовних вимог ДП “АНТК імені О.К.  Антонова».
В  частині задоволення зустрічного позову суди виходили з  того,
що  в  силу  ст. 25 Закону України “Про власність»  ( 697-12  ) (697-12)
        
об'єктом  права  власності  акціонерного  товариства  є   майно,
придбане  за  рахунок продажу акцій, одержане в результаті  його
господарської  діяльності,  а  також  інше  майно,   набуте   на
підставах,  не  заборонених законом.  Матеріалами  справи  в  їх
сукупності  підтверджуються обставини про те, що  спірний  склад
пально-мастильних  матеріалів,  ємністю  8000  м  і   потужністю
прийняття  100000 тон в рік, було збудовано за рахунок залучених
відповідачем   кредитних   коштів  в  результаті   господарської
діяльності   Спільного  українсько-російського  підприємства   з
іноземними  інвестиціями  ЗАТ  “Укрсибтрансавіа»,  тому   вимоги
останнього є правомірними та обґрунтованими.
 
Матеріали  справи  свідчать про те, що  вказані  висновки  судів
відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам  справи,
нормам  матеріального  і процесуального права,  є  законними  та
обґрунтованими.
 
Перевіривши  у  відповідності до ч.  2  ст.  111-5  ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
          юридичну  оцінку обставин справи  та  повноту  їх
встановлення   у  рішенні  місцевого  господарського   суду   та
постанові  апеляційного  господарського  суду,  колегія   суддів
дійшла  висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 47, 43,  99,
101  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         всебічно,  повно  і  об’єктивно
розглянули  в  судовому  процесі  всі  обставини  справи  в   їх
сукупності;  дослідили  подані сторонами в  обґрунтування  своїх
вимог   і   заперечень  докази;  належним  чином  проаналізували
відносини  сторін; дослідили положення установчого договору  про
створення   Спільного  українсько-російського   підприємства   з
іноземними   інвестиціями  ЗАТ  “Укрсибтрансавіа»,   який   було
укладено 25.12.1997 р. між ФДМУ, який діяв в інтересах ДП  “АНТК
імені  О.К.  Антонова” та ВАТ “Трест “Сибкомплектмонтажналадка”;
надали оцінку договору № 16 на будівництво третьої черги сховища
ПММ, укладеного 17.06.1998 р. між ДП “АНТК імені О.К. Антонова”,
ВАТ     “Трест     “Сибкомплектмонтажналадка»    та     Спільним
українсько-російським  підприємством з  іноземними  інвестиціями
ЗАТ  “Укрсибтрансавіа”; встановили обставини укладення позивачем
за  первісним  позовом  та  відповідачем  за  первісним  позовом
договору  доручення  на  поставку продукції  від  26.06.1998  р.
№  014/01-98  з метою виконання завдань, передбачених  п.  8.2.1
Установчого  договору  та  п.  3.3  Договору  №  17;   дослідили
обставини про те, що Спільне українсько-російське підприємство з
іноземними  інвестиціями ЗАТ “Укрсибтрансавіа” від  свого  імені
уклало договір з НІІ “Украеропроект” від 06.02.2001 р. № 2075 та
додаткову   угоду  №  1  від  23.06.2001  р.  до   договору   на
виготовлення  робочого  проекту для будівництва,  відповідно  до
умов яких НІІ “Украеропроект” розробив робочий проект складу ПММ
в  смт.  Гостомель,  замовником  якого  виступив  відповідач  за
первісним позовом; судами також досліджені обставини про те,  що
Спільним   українсько-російським  підприємством   з   іноземними
інвестиціями ЗАТ “Укрсибтрансавіа” в якості замовника також були
укладені     окремі    підрядні    договори     на     виконання
будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та інших  робіт,  за
якими  проводилися  розрахунки, що  підтверджується  наявними  в
матеріалах   справи  даними  актів  прийому   виконаних   робіт,
платіжних   доручень  тощо,  а  також  укладено  ряд   кредитних
договорів,  на підставі яких відповідачеві за первісним  позовом
були  надані  грошові кредити, що були використані ним  з  метою
фінансування будівництва сховища ПММ; суди встановили  обставини
про  те,  що  в результаті укладення господарських договорів  та
проведення  розрахунків за виконані будівельні  роботи  Спільним
українсько-російським  підприємством з  іноземними  інвестиціями
ЗАТ “Укрсибтрансавіа” в результаті господарської діяльності було
здійснено будівництво складу ПММ.
 
Із  дотриманням вимог ст. ст. 47, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , на
підставі  встановлених фактичних обставин місцевим господарським
судом  з'ясовано  дійсні  права і  обов'язки  сторін,  правильно
застосовано    матеріальний    закон,    що    регулює    спірні
правовідносини,  підставно відмовлено у  задоволенні  первісного
позову, обґрунтовано задоволено зустрічний позов.
 
В  свою  чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно  до  ч.  1
ст.  101  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , повторно розглядаючи  справу,
всебічно  і  повно  з’ясував обставини, які  мали  значення  для
правильного  розгляду  поданої ДП  “АНТК  імені  О.К.  Антонова”
апеляційної   скарги.   Висновки   апеляційного   суду,    якими
спростовано  обставини на які посилався позивач в  обґрунтування
своїх  вимог  і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених  в
постанові    суду,    та    відповідають   положенням    чинного
законодавства.  Як наслідок, прийнята апеляційним  господарським
судом  постанова  відповідає  положенням  ст.  105  ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
          та  вимогам,  що викладені  в  постанові  Пленуму
Верховного  Суду  України від 29.12.1976 р.  №  11  “Про  судове
рішення» ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         зі змінами та доповненнями.
 
Відповідно  до  ч.  2  ст. 35 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          факти,
встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї
справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів,  в  яких
беруть участь ті самі сторони.
 
Посилаючись на преюдиціальне значення факту про те, що  законним
власником складу паливно-мастильних матеріалів є ДП “АНТК  імені
О.К. Антонова”, який нібито встановлений рішенням господарського
суду  м.  Києва від 14.02.2002 р. у справі № 24/37,  позивач  не
звернув  уваги на те, що мотивація рішення у справі  №  24/37  є
оцінкою  наданих  суду доказів, а не фактом,  який  не  потребує
доведення у даній справі.
 
Тому  при  розгляді  даної справи судами першої  та  апеляційної
інстанцій не допущена помилка у застосуванні положень статті  35
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо підстав звільнення від доказування.
Із   дотриманням  положень  зазначеної  статті  суди  першої  та
апеляційної   інстанцій  правомірно  не  надали  преюдиціального
значення  оціночним  судженням, зробленим  судом  при  вирішенні
іншої  справи,  та  підставно не ототожнили  факти,  встановлені
судом, з їх юридичною оцінкою.
 
Сам  факт наявності рішення господарського суду у справі № 24/37
не  є  беззаперечною  підставою  для  незадоволення  зустрічного
позову   у  даній  справі,  позаяк  відповідно  до  статті   129
Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та  статті  4  ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
          рішення  суду  повинно ухвалюватись  виключно  на
підставі закону.
 
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються  колегією
суддів  до  уваги  з огляду на положення ст. 111-7  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
 
Твердження  оскаржувача про порушення і неправильне застосування
апеляційним   господарським   судом   норм   матеріального    та
процесуального  права при прийнятті постанови не  знайшли  свого
підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни  чи  скасування
законного  та  обґрунтованого судового акту  колегія  суддів  не
вбачає.
 
Керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  ДП  “АНТК імені О.К. Антонова”  залишити  без
задоволення.
 
Постанову  Київського  міжобласного апеляційного  господарського
суду від 03.06.2005 р. № 112/16-2002/7-04 залишити без змін.
 
Головуючий, суддя     С. Щотка
 
С у д д і:            Н. Мележик
 
                      О. Подоляк