Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Невдашенко Л.П. - головуючий,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві касаційну скаргу Полтавського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному будівництву на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2005 року у справі № 5/114 Господарського суду Полтавської області за позовом за Товариства з обмеженою відповідальністю „МЖК „Житлобудкомплект”, м. Кременчук, Полтавської області, до Полтавського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, м. Кременчук, Полтавської області, третя особа: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, м. Кременчук, Полтавської області,

про спонукання до вчинення дій,

за участю представників:

позивача –Ступніка С.В. (дов. від 21.09.2005 р.),

відповідача –Дмитриченко О.О. (дов. № 1226 від 13.10.2005 р.),

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2005 року позивач –ТОВ „МЖК „Житлобудкомплект” пред’явив у господарському суді позов до відповідача –Полтавського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, третя особа: Виконавчий комітет Кременчуцької міської Ради, про зобов’язання останнього прийняти у нього об’єкт будівництва –житловий будинок № 9 по провулку Олега Кошового у м. Кременчуці.

Вказував, що Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради від 01.12.2000 року № 2257 “Про виконання програм реконструкції будинків” затверджено графік реконструкції будинків гуртожитків на 2001-2005 рік та Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради від 04.04.2003 року № 357 “Про дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “МЖК “Житлобудкомплект” на реконструкцію блоку-А гуртожитку під жилий будинок по провулку О. Кошового, 9 в м. Кременчуці” відповідача визнано замовником реконструкції будинків.

Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради від 05.03.2004 року № 119 функції замовника передано від ДП ТОВ “МЖК “Житлобудкомплект” до Полтавського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради від 04.06.2004 року № 513 ДП ТОВ “МЖК “Житлобудкомплект” зобов’язано підготувати відповідні акти прийому-передачі об”єкту.

26.01.2005 року ним направлено на адресу відповідача відповідний акт прийому передачі.

Посилаючись виконання ним в період з.04.2003 року по квітень 2004 року будівельних робіт на суму 114 860 грн. 01 коп. та на невиконання останнім рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради та Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об’єктів житла, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2000 року № 168 (168-2000-п) , позивач просив задовольнити його позовні вимоги. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.03.2005 року (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено.

Постановлено зобов’язати відповідача прийняти від позивача об’єкт будівництва –житловий будинок № 9 по провулку Олега Кошового у м. Кременчуці.

Рішення мотивоване невиконанням відповідачем зобов’язань по передачі позивачеві об’єкту –будинку № 9 по провулку О.Кошового в м. Кременчуці, що виникли на підставі рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради від 05.03.2004 року № 119 та від 04.06.2004 року № 51.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.08.2005 року (колегія суддів у складі: головуючого –Конюшка К.В., суддів –Мамонтової О.М., Мостової Г.І.) рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення та постанову з підстав невідповідності до вимог норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення та постанова у справі –до скасування, з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12. 1976 року № 11 „Про судове рішення” (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосування до даних правовідносин.

Постанова господарського суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Кременчуцької міської Ради Полтавської області від 10.11.2000 року № 2098 від 10.11.2000 року (а.с. 99) ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Житлобудкомплект” визначено замовником по проведенню реконструкції гуртожитку № 9 по пров. О.Кошового в м. Кременчуці.

Судами встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради № 199 від 05.03.2004 року (а.с. 33) функції замовника на час проведення реконструкції гуртожитку під № 9 по пров. О.Кошового в м. Кременчуці передані від ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Житлобудкомплект” відповідачеві - Полтавському Національному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та зобов’язано останнього виконати проектування, вчинити інші дії, пов’язані з його виконанням: виконати проект реконструкції, оформити дозвіл на проведення будівельних та земляних робіт.

Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради № 513 від 04.06.2004 року внесено зміни до рішення Ради № 199 від 05.03.2003 року та зобов’язано Дочірнє підприємство МЖК “Житлобудкомплект” підготувати акт прийому-передачі об’єкту протягом 10 днів з дня прийняття даного рішення.

Задовольняючи вимоги позивача про зобов”язання відповідача прийняти від ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Житлобудкомплект” об”єкт незавершеного будівництва –житлового будинку № 9 по пров. О. Кошового в м. Кременчуці, на умовах, запропонованих позивачем, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зобов’язання прийняти об’єкт виникло у відповідача на підставі п. 2 рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради № 513 від 04.06.2003 року.

Проте, погодитися з такими висновками судів не можна, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з’ясування всіх суттєвих обставин справи, що можуть вплинути на результати її розгляду, а саме: судами не встановлено обсяги прав та обов’язків, що набув відповідач та щодо умов передачі об’єкту будівництва до нового замовника.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що спірні правовідносини виникли з наведених рішень органу місцевого самоврядування та Інвестиційної угоди № 50 від 09.04.2001 року, укладеної між ним позивачем, відповідно до п. 2.1. умов якого він зобов’язується внести інвестиції в будівництво житлового будинку в м. Кременчуці по вул. О. Кошового, 9, в порядку та умовах, передбачених цією угодою і прийняти по завершенню будівництва від позивача-підрядника готові до заселення квартири, для наступного оформлення у власність позичальникам, згідно положення. Передача цього права здійснюється на підставі договору між цими замовниками та інвесторами. До договору додається акт робочої комісії, в якому на підставі відповідних документів попереднього замовника інвестора зазначаються технічний стан об’єкта, обсяги, вартість виконаних робіт, витрат, непридатних до використання чи експлуатації матеріалів, виробів конструкцій.

Попри наведене, відповідач вказує на існування між ним та відповідачем спору з приводу обсягу відшкодування сторонами витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт.

Згідно п. 7 Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об’єктів житла, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2000 року № 168 (168-2000-п) , для передачі права замовника-інвестора на завершення будівництва об’єкта попередній та новий замовники-інвестори створюють робочу комісію.

Дотримання сторонами вимог вказаного Положення (168-2000-п) судами попередніх інстанцій не досліджено.

Відповідно п. 2 ст. 14 ЦК України (435-15) особа не може бути примушена до вчинення дій, які не є обов’язковими для неї.

З огляду на викладене, висновки місцевого господарського суду щодо виникнення у відповідача, як особи, що набула прав замовника-інвестора внаслідок його передачі від ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Житлобудкомплект” та невиконання ним зобов”язання щодо прийняття об”єкту будівництва слід вважати необгрунтованими.

Крім того, місцевий господарський суд, порушивши вимоги ст. ст. 2, 84 ГПК України (1798-12) , виклав у мотивувальній частині рішення висновки щодо обставин справи, які не були предметом розгляду суду, а саме: щодо обсягів відшкодування сторонами витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, в порушення вимог ст. 104 ГПК України (1798-12) помилок місцевого суду не виправив, і залишаючи це рішення без змін, не з”ясував характер спірних правовідносин, виклав у своїй постанові суперечливі висновки про наявність підстав до задоволеня вимог позивача.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і отому підлягають до скасування, а справа - передачі до місцевого господарського суду на новий розгляд.

При новому вирішенні справи суду належить врахувати наведене, повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини, перевірити ствердження та заперечення сторін, встановити дійсний характер правовідносин, що виникли між ними та постановити рішення, що відповідає вимогам закону.

На підставі ст. ст. 111-5,111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Полтавського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному будівництву задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.08.2005 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2005 року у справі № 5/114 скасувати.

Справу № 5/114 передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області в іншому складі.