ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2005 Справа N 27/16
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні лізингова компанія “Укртранслізинг”, м.
касаційну скаргу Київ
на постанову від 23.06.2005
Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 27/16
господарського суду м. Києва
за позовом Генеральної прокуратури України в
інтересах держави в особі Міністерства
транспорту та зв'язку України, м. Київ
Державної адміністрації залізничного
транспорту України “Укрзалізниця”, м.
Київ
до Відкритого акціонерного товариства
лізингової компанії “Укртранслізинг”, м.
3-я особа Київ
Державне авіаційне підприємство
“Україна”, м. Київ
Про визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
від позивача – Лесик О.В.
від відповідача - Труш О.М.,
Діковицька О.М.
В С Т А Н О В И В :
Державною адміністрацією залізничного транспорту України
“Укрзалізниця” заявлено позов до Відкритого акціонерного
товариства лізингової компанії “Укртранслізинг” про визнання
недійсним договору відступлення права вимоги.
Генеральною прокуратурою подано позов в інтересах держави в
особі Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання
недійсним договору відступлення права вимоги. Ухвалою
господарського суду м. Києва від 22.04.05 позовні заяви
об'єднано в одне провадження.
На обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний договір
суперечить господарській компетенції Укрзалізниці, визначеної
Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту
України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
22.09.96 за № 262.
Генеральна прокуратура мотивує вимоги про визнання оскаржуваного
договору недійсним посиланням на положення статті 207
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Рішенням господарського суду м. Києва, залишеним без змін
постановою Київського апеляційного господарського суду від
23.06.05 позовні вимоги задоволено, договір відступлення права
вимоги від 29.07.04 за № 421/04 визнано недійсним.
Судові рішення вмотивовані тим, що відповідно до Положення про
Державну адміністрацію залізничного транспорту України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.96
за № 262, Укрзалізниця є органом управління залізничним
транспортом загального користування та не здійснює
підприємницької діяльності.
Право Укрзалізниці на укладення договорів у сфері господарської
діяльності, що передбачене п. 5 Положення, має розглядатися з
урахуванням п. п. 3,4 Положення, тобто Укрзалізниця має право
укладати не будь-які господарські договори, а лише договори на
виконання, покладених на неї завдань.
Згідно оскаржуваного договору Укрзалізниця зобов'язалася
провести розрахунки за договором поставки № 551 від 18.02.04 за
3-ю особу, що не входить до сфери управління Укрзалізниці та
діяльність якої не пов'язана з реалізацією завдань, передбачених
п. 3 Положення.
Крім того, оскаржуваний договір вчинено з метою, яка завідомо
суперечить інтересам держави та суспільства.
Ухвалені у справі рішення оскаржує ВАТ лізингова компанія
“Укртранслізинг”. У касаційній скарзі до Вищого господарського
суду України скаржник просить скасувати рішення суду першої
інстанції і постанову апеляційного суду та винести нове рішення,
яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального права, зокрема, не
відповідає вимогам закону висновок суду щодо відсутності у
позивача господарської компетенції для укладання спірного
договору.
Не погоджується скаржник і з висновком суду про те, що спірний
договір вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам
держави.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що Державним
авіаційним підприємством “Україна” та ВАТ лізингова
компанія “Укртранслізинг” укладено договір
поставки за № 551 від 18.02.04 за яким постачальник зобов'язався
поставити, а замовник прийняти та оплатити вартість літака АН -
74 ТК –300 Д, вартістю 69810000 грн.
Згідно графіка платежів, що є додатком № 2 до договору поставки
строк платежу встановлено :
- 01.03.2029 –23270000
- 01.04.2029 –23270000
- 01.05.2029 –23327000
Тобто, розрахунки за цією угодою мали розпочатися лише через 25
років.
Замовник отримав літак, згідно видаткової накладної № РН
–0000002 від 26.02.04, що підтверджено підписами представників
сторін.
29.07.2004 ВАТ лізингова компанія “Укртраслізинг” (первісний
кредитор) та Укрзалізницею укладено договір
відступлення права вимоги за № 421/01, за яким первісний
кредитор передає, а новий кредитор набуває прав первісного
кредитора та приймає право вимоги до ДАП “Україна” про
зобов'язання щодо оплати за договором поставки від 18.02.04 №
551.
Згідно пункту 5 цієї угоди через 30 днів з моменту її підписання
і незалежно від виконання зобов'язань боржником
перед новим кредитором, у первісного кредитора виникає право
вимоги до нового кредитора на суму відступлення вимоги.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами ( п.
7 договору).
Відповідно до п. 1 Положення про Державну адміністрацію
залізничного транспорту України, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 29.02.96 за № 262 Укрзалізниця є
органом управління залізничним транспортом загального
користування та не здійснює підприємницької діяльності.
Компетенція Укрзалізниці, як органу управління залізничним
транспортом визначається вказаним Положенням.
Судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті
оскаржуваних рішень повно та всебічно досліджені повноваження
Укрзалізниці у сфері виробничо-господарської діяльності і
обґрунтовано зроблено висновок про те, що в Укрзалізниці
відсутня спеціальна правоздатність щодо укладення господарських
договорів, не пов'язаних з її господарськими потребами як
юридичної особи.
Обґрунтовано судові інстанції дійшли висновку про те, що
оскаржуваний договір укладено з метою, яка завідомо суперечить
інтересам держави та суспільства. Укрзалізниця та підпорядковані
їй підприємства є державними за формою власності. Виконання умов
оскаржуваного договору щодо оплати вартості літака протягом 30
днів з моменту підписання договору № 421/04 можливо за рахунок
прибутку державних підприємств, що входять до складу
Укрзалізниці, що призведе до зменшення надходжень до прибуткової
частини державного бюджету.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
юридичну оцінку, дану місцевим та апеляційним судами обставинам
справи такою, що ґрунтуються на матеріалах справи та чинному
законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.06.05 у справі № 27/16 залишити без змін, а касаційну скаргу
без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська