ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2005 Справа N 2-9/11076-04
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у Відкритого акціонерного товариства
відкритому судовому “Крименерго”, м. Сімферополь
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 17.11.2004
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-9/11076-04
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Крименерго”, м. Сімферополь
до Відкритого акціонерного товариства
пансіонат “Київ”, м. Керч
Про стягнення 29 258, 69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – Бакаєва О.О.
від відповідача – не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
16-23.09.2003, яке залишено без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.11.2004 відмовлено в позові Відкритому акціонерному
товариству “Крименерго” Керченські РЕМ до Відкритого
акціонерного товариства пансіонат “Київ” про стягнення 29 258,69
грн. збитків за порушення правил користування електроенергією.
Суд мотивував своє рішення тим, що акти №№ 749 та 750 про
порушення правил користування електричною енергією не можуть
бути доказом порушення відповідачем цих правил, оскільки в
зазначених актах містяться дані про незгоду відповідача з їх
складанням.
Крім того, при наявності незгоди відповідача з пошкодженням
пломб без проведення відповідної експертизи підтвердити чи
спростувати факт пошкодження устаткування неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від
відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що
це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Довідкою, яка видана 3-и відділом ВМ КМУ МУМВС України в
Автономній Республіці Крим, зазначає суд, підтверджений факт
крадіжки лічильників, тобто настали форс-мажорні обставини.
Оскаржуючи постанову апеляційного суду та рішення господарського
суду скаржник просить їх скасувати посилаючись на те, що при
винесенні постанови апеляційним судом порушено норми
матеріального права.
Зокрема, законодавством не передбачено обов’язкове проведення
експертизи електролічильників. Зазначена експертиза проводиться
за ініціативою власника лічильників.
Крім того, довідка, на яку посилається апеляційний суд,
підтверджує факт крадіжки приладів обліку, а не порушення правил
користування електричною енергією, які зафіксовані відповідними
актами.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Між Відкритим акціонерним товариством “Крименерго” в особі
Керченського РЕМ та Відкритим акціонерним товариством пансіонат
“Київ” 10.12.2003 укладено договір № 1167 про поставку
електричної енергії відповідно до умов якого постачальник
поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує іі
вартість і здійснює інші платежі відповідно до умов договору та
додатків до нього.
Відкритим акціонерним товариством “Крименерго” 20.02.2004
здійснено перевірку відповідача, якою виявлені порушення
цілісності пломб електропостачальної організації на клемних
кришках електролічильників і пломб.
За результатами перевірки складено акти №№ 749 та 750 про
порушення Правил користування електричною енергією для юридичних
та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності та на
підставі актів нараховано збитки у сумі 29 258,69 грн.
Однак, у вказаних актам є відмітка відповідача про незгоду з
виявленими порушеннями та фактом складання таких актів.
Відповідно до п. 1.3 Положення про проведення експертизи приладі
обліку електричної енергії у побутових споживачів затвердженого
наказом Міністерства палива та енергетики України від № 322 від
21.06.2003 ( z0565-03 ) (z0565-03)
експертиза лічильників проводиться у
разі зокрема, наявності ознак порушення пломб чи підробку
відтиску тавра територіального органу Державного комітету
України з питань технічного регулювання та споживчої політики
або енергопостачальника, втручання і лічильний механізм.
Після проведення перевірки, лічильники, які перевірялися були
зняті та опломбовані для доставки в Енергонагляд, позивач
зобов’язав відповідача надати зняті лічильники на експертну
перевірку в строк до 27.02.2004, однак у встановлений строк
лічильники надані не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від
відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що
це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Пунктом 4.3.1 договору, який укладено між сторонами передбачено,
що сторони не несуть відповідальності за повне або часткове
невиконання своїх зобов’язань по договору, якщо воно є
результатом дій непереборної сили.
Суд першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого
висновку про форс-мажорні обставини в даній справі, що
підтверджується довідкою правоохоронних органів про факт
крадіжки підготовлених для відправки на експертизу лічильників.
Враховуючи те, що в актах про порушення Правил користування
електричної енергії є відмітка про незгоду відповідача із
складанням актів, а направлення опломбованих лічильників на
експертизу є неможливим, суди попередніх інстанцій підставно
визнали заявлені позовні вимоги необгрунтованими.
Посилання скаржника на те, що законодавством не передбачено
обов’язкове проведення експертизи електролічильників та те, що
довідка, на яку посилається апеляційний суд, підтверджує факт
крадіжки приладів обліку, а не порушення правил користування
електричною енергією, які зафіксовані відповідними актами
перевірено судом апеляційної інстанції і відхилено, як
необґрунтоване, а тому додаткова оцінка цих обставин, відповідно
до ч. 2 ст. 111-7 не відноситься до юрисдикції касаційної
інстанції.
Суд першої та апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваних
рішень повно і всебічно з’ясували фактичні обставини справи,
дослідили та надав оцінку як доводам позивача так і запереченням
відповідача.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.
З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає
юридичну оцінку, дану Севастопольським апеляційним господарським
судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах
справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.11.2004 у справі № 2-9/11076-04 залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий: Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська