ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2005 Справа N 30/289пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Державний ощадний банк України”
на рішення господарського суду Донецької області від
25.04.2005р.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 12.07.2005р.
у справі № 30/289пд
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Державний ощадний банк України”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скольд”
3-тя особа Державне підприємство “Куйбишевське управління
житлово-комунального господарства” Виробничого об’єднання
“Донецьквугілля”
за участю Прокуратури Донецької області
про спонукання до укладання додаткової угоди до договору
оренди № 208 від 01.05.1999р. на не житлове приміщення, що
розташоване по вул.Матросова, 1 у м. Донецьку,
за участю представників сторін:
від позивача: Оніщук О.Л. (довіреність від 11.03.05р.),
від відповідача: Суржанська Н.І. (довіреність від 28.09.05)
від 3-тьої особи: не з’явився,
від Генеральної прокуратури України: Івченко О.А. прокурор
відділу (посвідчення № 218)
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”
звернувлося до господарського суду Донецької області з позовом
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скольд”, 3-тя особа
Державне підприємство “Куйбишевське управління
житлово-комунального господарства “ВО “Донецьквугілля” про
спонукання до укладання додаткової угоди до договору оренди
№ 208 від 01.05.1999р. на нежиле приміщення, що розташоване по
вул.Матросова, 1 у м. Донецьку
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на
договір оренди № 208 від 01.05.1999р., проект додаткової угоди
до договору, листування з відповідачем з приводу укладання
додаткової угоди, належне виконання обов’язків орендаря.
У доповненні до позовних вимог позивач просить визнати договір
оренди № 208 від 01.05.1999р. діючим після 01.05.2004р. У
подальшому позивач уточнив, що визнання діючим договору оренди
№ 208, вважає одним з обґрунтувань позовних вимог, але належним
чином відмови від позову в цій частині суду не представив.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.2005р.
(головуючий, суддя Приходько І.В., судді Склярук О.І.,
Сковородіна О.М.), залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 12.07.2005р. (головуючий,
суддя Шевкова Т.А., судді Акулова Н.В., Діброва Г.І.) відмовлено
у задоволенні позовних вимог про спонукання до укладання
додаткової угоди до договору оренди № 208 від 01.05.1999р. на
нежиле приміщення, що розташовано по вул.Матросова, 1 у
м. Донецьку.
Припинено провадження у справі за позовом ВАТ “Державний ощадний
банк України” в особі філії Куйбишевського відділення № 5403 до
ТОВ “Скольд” про встановлення діючим договором оренди № 208 від
01.05.1999р. після 01.05.2004р.
Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суди двох
інстанцій встановили, що 01.05.1999р. між позивачем та 3-тьою
особою був укладений договір оренди № 208 на приміщення
загальною площею 320 кв.м. , що розташоване у м. Донецьку по
вул.Матросова, 1. Термін дії договору встановлений до
01.05.2002р. (п. 9.1. договору).
За домовленістю сторін договору оренди № 208 термін його дії був
продовжений до 01.05.2004р. (лист орендодавця № 34 від
01.04.2002р. а.с.12).
05.02.2003р. між 3-тью особою і позивачем була укладена
додаткова угода, відповідно до якої площа за договором № 208
зменшилась до 242,5 кв.м.
У зв’язку з тим, що спірне приміщення перебувало в заставі, воно
було реалізоване з прилюдних торгів 27.06.2003р. і придбане за
203 тис.грн. ТОВ “Скольд”. Право власності ТОВ “Скольд”
(відповідача) на приміщення площею 242,5 кв.м. встановлено на
підставі акта про проведення прилюдних торгів від 27.06.2003р.
та постановою Вищого господарського суду України від
30.06.2004р. у справі № 39/363.
Виконуючи умови договору № 208 від 01.05.1999р. ТОВ “Скольд”, як
власник майна, направило на адресу позивача лист № 26/3-1 від
26.03.2004р., відповідно до якого повідомило, що договір оренди
№ 208 після закінчення встановленого строку на новий термін
продовжуватись не буде. Одержання вказаного листа орендарем
(позивачем) підтверджується його відповіддю № 1031 від
16.04.2004р.
Отже, встановивши, що ТОВ “Скольд” до закінчення терміну дії
договору оренди № 208 повідомив позивача про наміри припинити з
ним договірні відносини і неможливість пролонгації договору на
новий термін, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи
договір оренди № 208 припинив свою дію за сплином строку на який
він укладався.
Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог про
визнання договору оренди № 208 від 01.05.1999р. діючим після
01.05.2004р, суд першої інстанції керувався приписами ст.ст. 11,
16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
виходив з того, що за своєю суттю позовна вимога про
встановлення факту дії договору оренди № 208 після 01.05.2004р.
спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не
поновлює порушене право або інтерес, що охороняється
законом. Цей факт встановлений господарським судом при вирішенні
спору щодо спонукання до укладання додаткової угоди. Його
встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та
обґрунтованості вимог.
Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з
порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 334, 764 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, та норм процесуального права, а саме ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ухваливши нове рішення про задоволення
позовних вимог про спонукання.
Зокрема, скаржник стверджує, що про свій намір не продовжувати
строк дії договору оренди (лист № 26/3-1 від 26.03.2004р.)
відповідач повідомив коли не мав на це правових підстав,
оскільки право власності на спірне майно у ТОВ “Скольд”
(відповідача) виникло 23.06.2005р. (дата реєстрації права
власності на нерухоме майно у БТІ м. Донецька). За висновком
скаржника за відсутністю заперечень орендодавця (3-тьї особи)
строк дії договору вважається продовжений до 01.05.2007р.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому
просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін, а
скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування судами норм матеріального та процесуального права
при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Право власності може виникати за наявності певних юридичних
фактів, зазначених у ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(УРСР).
Судами двох інстанцій встановлено, що відповідачу 02.07.2003р.
приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу на
підставі акта про проведення прилюдних торгів від 27.06.2003р.
видано свідоцтво про придбання арештованого майна з прилюдних
торгів, а саме: нежитлового вбудованого приміщення першого
поверху житлового будинку, розташованого за адресою: м. Донецьк,
вул.Матросова, 1 загальною площею 242,5 м2.
В силу ст. 128 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв на час набуття
відповідачем права власності, право власності (право
оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з
моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або
договором.
Разом з тим, слід зазначити, що спірне майно було набуто
відповідачем не за договором, а в порядку, встановленому для
проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна, на яке
звернено стягнення відповідно до чинного законодавства.
Згідно пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок проведення
прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, у редакції з
11.02.2003р. ( z0111-03 ) (z0111-03)
, після повного розрахунку покупців за
придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних
торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за
придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені
прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику
відповідного відділу державної виконавчої служби.
На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про
придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (п. 6.4.
Тимчасового положення ( z0111-03 ) (z0111-03)
).
При цьому, законодавством, яке регулює набуття майна з прилюдних
торгів, не встановлено особливого моменту виникнення у набувача
права власності на це майно. У цивільному кодексі УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв на момент проведення прилюдних торгів,
також відсутні норми, які б безпосередньо визначали законодавчо
той чи інший момент виникнення права власності.
Отже, з моменту видачі нотаріусом відповідачу свідоцтва про
придбання арештованого майна з прилюдних торгів, яке є
правовстановлюючим документом, у позивача виникло право
власності на майно, придбане ним з прилюдних торгів.
У зв’язку з чим колегія суддів погоджується з судами двох
інстанцій про те, що перехід права власності на спірне
приміщення до ТОВ “Скольд” є доведеним.
З виникнення у набувача права власності він має право
здійснювати правомочності власника щодо володіння, користування
та розпорядження набутим майном.
Статтею 268 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, чинною на момент зміни власника
спірного приміщення, визначено, що при переході права власності
на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи договір
найму зберігає чинність для нового власника.
Як встановлено судами, пунктом 9.5 договору оренди № 208
передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторони про
припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця
після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим
на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені
договором.
За домовленістю між переднім власником (3-тьою особою) та
позивачем, термін дії договору оренди № 208 від 01.05.1999р. був
продовжений до 01.05.2004р. (а.с.12)
В силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень та ст. 764 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, який набув чинності 01.01.2004р., якщо
наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку
договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця
протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк,
який був раніше встановлений договором.
Новий власник спірного приміщення (відповідач) згідно
повноважень, наданих йому законом щодо володіння, користування
та розпорядження належним йому майном на свій розсуд (ст. 4
Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
), а також виконуючи
умови договору оренди № 208 від 01.05.1999р., а саме п. 9.5.,
своїм листом № 26/3-1 від 26.03.2004р. (а.с.35) повідомив
позивача про свій намір не продовжувати строк дії договору
оренди після його закінчення.
Враховуючи, що даний позов подано 22.11.2004р., а договір оренди
№ 208 припинив свою дію за сплином строку, на якій він
укладався, а саме 01.05.2004р. і його дію не було продовжено, то
колегія суддів погоджується з висновками судів двох інстанцій
про те, що позовні вимоги про спонукання до укладання додаткової
угоди до договору оренди № 208, є безпідставними.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підстав для
зміни або скасування оскаржуваних рішення та постанови немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Державний
ощадний банк України” залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2005р. у
справі № 30/289пд - без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій