ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2005 Справа N 26/168
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши ТОВ “Туристична компанія “Май Тревел”
матеріали
касаційної скарги
на постанову від 23.05.2005 Київського апеляційного
господарського суду
та рішення від 16.03.2005 господарського суду міста Києва
у справі № 26/168
за позовом ЗАТ “Страхова компанія “Тревел Іншуранс Клаб”
до ТОВ “Туристична компанія “Май Тревел”
Про стягнення 29141,15 грн.,
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Каменська О.А.,
- відповідача –не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 16.03.2005 господарського суду міста Києва (суддя
Пінчук В.І.) у справі № 26/168 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ
“Туристична компанія “Май Тревел” на користь ЗАТ “Страхова
компанія “Тревел Іншуранс Клаб” основний борг у сумі 23960,99
грн., 3498,30 грн. інфляційних, 1681,86 грн. штрафу, 291,41 грн.
витрат по держмиту та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового
процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою від 23.05.2005 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 26/168 рішення від 16.03.2005 господарського
суду міста Києва у цій справі залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою від 23.05.2005 Київського
апеляційного господарського суду та рішенням від 16.03.2005
господарського суду міста Києва у справі № 26/168, ТОВ
“Туристична компанія “Май Тревел” звернулося до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою, в якій
просить скасувати вказані рішення місцевого та постанову
апеляційного господарських судів та постановити нове рішення про
відмову в позові.
Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, судова колегія
Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що 26.06.2003 між ЗАТ “Страхова компанія “Тревел
Іншуранс Клаб” та ТОВ “Туристична компанія “Май Тревел” укладено
договір доручення № 443-03-А, відповідно до умов якого позивач
як поручитель бере на себе зобов’язання забезпечити страхування
туристів, відповідно до укладених відповідачем в особі директора
–агентом договорів страхування з особами, які здійснюють подорож
Україною або в іншу країну з будь-якою, не забороненою законом
країни перебування метою, а також, доручає, а агент за
винагороду приймає на себе зобов’язання по укладенню від імені
та в інтересах поручителя відповідних договорів страхування з
юридичними та фізичними особами по одержанню страхових платежів
від страхувальників за договорами страхування та перерахування
їх на рахунок поручителя. Судовими інстанціями встановлено, що
заборгованість агента перед поручителем склала 23960,99 грн.
Ст. ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язань
недопустима. Таким чином, господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій обґрунтовано задоволено позовні вимоги в
частині стягнення суми основного боргу.
Ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом. Отже, господарські суди
попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку щодо стягнення
3498,30 грн. інфляційних.
Судовими інстанціями також встановлено, що відповідно до п. 4.3.
даного договору, агент несе відповідальність у вигляді штрафу за
несвоєчасне перерахування страхових платежів поручителю у
розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення від
суми. Таким чином, господарські суди вірно дійшли висновку про
задоволення вимог в частині стягнення 1681,86 грн. штрафу
відповідно до умов договору № 443-03-А від 26.06.2003.
Щодо посилань скаржника на розділ 3 спірного договору, то
відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги,
що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що постанова від 23.05.2005 Київського апеляційного
господарського суду та рішення від 16.03.2005 господарського
суду міста Києва у справі № 26/168 прийняті з дотриманням норм
процесуального та матеріального права, а тому підстави для зміни
чи скасування вказаних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Туристична компанія “Май Тревел” на
постанову від 23.05.2005 Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 16.03.2005 господарського суду міста Києва
у справі № 26/168 залишити без задоволення.
Постанову від 23.05.2005 Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 16.03.2005 господарського суду міста Києва
у справі № 26/168 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
І.Плюшко