ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2005 Справа N 7/1074
Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко
В.С.–головуючий, судді Джунь В.В. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційну скаргу Хмельницької обласної державної
телерадіокомпанії “Поділля-Центр”, м. Хмельницький (далі
–Телерадіокомпанія “Поділля-Центр”)
на рішення господарського суду Хмельницької області від
18.04.2005
та
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
12.07.2005
зі справи № 7/1074
за позовом Хмельницького обласного радіотелевізійного
передавального центру, м. Хмельницький (далі –Передавальний
центр)
до Телерадіокомпанії “Поділля-Центр”
про: стягнення заборгованості у сумі 42 493,88 грн. за
послуги, надані у 2003 році, понад обсяги, встановлені
держзамовленням;
визнання факту прийняття відповідачем пропозицій з укладення
договору від 25.12.2003 № 12 на 2004 рік;
стягнення заборгованості у сумі 39 387,88 грн. з оплати послуг,
наданих у 2004 році понад обсяги, встановлені держзамовленням,
та
зустрічним позовом Телерадіокомпанії “Поділля-Центр”
до Передавального центру
про визнання недійсним договору від 02.01.2003 № 20 у частині
оплати послуг щодо розповсюдження телерадіопрограм.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача –Подворної Т.О. (за довіреністю Передавального центру),
відповідача - Трачука А.Я., Довгань Т.М. (за довіреністю
Телерадіокомпанії “Поділля-Центр”).
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.04.2005
(колегія суддів у складі: Крамар С.І. –головуючий, судді Гладій
С.В. і Розізнана І.В.), залишеним без змін постановою
Житомирського апеляційного господарського суду від 12.07.2005
(колегія суддів у складі: Зарудяна Л.О. –головуючий, судді
Вечірко І.О. і Ляхевич А.А.), первісний позов задоволено
частково: стягнуто з Телерадіокомпанії “Поділля-Центр” на
користь Передавального центру 42 493, 88 грн. заборгованості; у
стягненні 39 387, 88 грн. заборгованості відмовлено; у частині
позовної вимоги про визнання факту прийняття Телерадіокомпанією
“Поділля-Центр” пропозицій з укладення договору від 25.12.2003
№ 12 на 2004 рік провадження зі справи припинено на підставі
пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі –ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
). У
задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення судових
інстанцій по суті спору зі справи з посиланням на приписи статей
41 та 153 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статті
193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
(далі –ГК
( 436-15 ) (436-15)
), статей 11, 509, 525-526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
(далі –ЦК ( 435-15 ) (435-15)
), статей 33-34 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
мотивовано у частині часткового задоволення первісного позову
тим, що Передавальним центром доведено суму заборгованості за
надані ним послуги зв’язку у 2003 році понад обсяги, встановлені
держзамовленням, і не доведено надання цих послуг у 2004 році.
Рішення судових інстанцій у частині відмови у задоволенні
зустрічного позову мотивовано цивільно-правовою природою спірних
відносин сторін зі справи, а тому, за їх висновком, приписи
Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
(далі –БК ( 2542-14 ) (2542-14)
) на
ці відносини не поширюються.
У касаційній скарзі від 11.08.2005 до Вищого господарського суду
України Телерадіокомпанія “Поділля-Центр” просить скасувати
зазначені рішення судових інстанцій зі справи та прийняти нове
рішення, яким задовольнити зустрічний позов. Касаційну скаргу
мотивовано необхідністю застосування приписів статей 1, 2, 23,
29, 30 та 51 БК ( 2542-14 ) (2542-14)
до спірних відносин сторін, оскільки
Телерадіокомпанія “Поділля-Центр” є бюджетною установою.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
належним
чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- згідно з статутом, затвердженим наказом Державного комітету
інформаційної політики, телебачення і радіомовлення (далі
–Держкомінформ) і зареєстрованим в реєстрі суб’єктів
підприємницької діяльності 21.03.2001 за № 1759,
Телерадіокомпанія “Поділля-Центр” є бюджетною установою та
юридичною особою, яка заснована на державній власності і
підпорядкована Держкомінформу; веде інформаційну,
творчо-виробничу і господарську діяльність і не ставить за мету
отримання прибутку; фінансується за рахунок держбюджету, а також
коштів і майна як компенсації вартості отриманих платних послуг,
а також надходжень, що не заборонені чинним законодавством
України; закріплене за телерадіокомпанією майно передано їй на
праві оперативного управління; майно формується за рахунок
коштів держбюджету, коштів, отриманих від реклами, надання
платних послуг, кредитів банків, інших надходжень, що не
заборонені чинним законодавством України;
- Передавальним центром та Телерадіокомпанією “Поділля-Центр”
укладено договір від 02.01.2003 № 20 про надання послуг з
обслуговування обладнання та послуг зв’язку на 2003 рік (далі -
договір від 02.01.2003 № 20), відповідно до умов якого позивач
за первісним позовом надає відповідачеві послуги зв’язку для
поширення частини власних телерадіопрограм телерадіокомпанії, що
перевищують обсяги держзамовлення;
- згідно з пунктом 3.1 договору від 02.01.2003 № 20 оплата за
цим договором буде проводитись у тому випадку, якщо сума
вартості наданих телерадіокомпанії послуг буде перевищувати
ліміт, доведений в централізованому договорі від 20.01.2003 № 21
між концерном РРТ та Передавальним центром про виконання
держзамовлення з розповсюдження телерадіопрограм у 2003 році;
- згідно з пунктами 5.1 та 5.6 договору від 02.01.2003 № 20
оплата за надані послуги здійснюється за фактично відпрацьовані
години за місяць відповідно до протоколів оперативних нарад,
підписаних сторонами; при зміні тарифів телерадіокомпанія
повідомляється письмово з наданням розрахунку; дія договору
поширюється на послуги, що надаються Передавальним центром понад
ліміт годин, встановлений централізованим договором від
20.01.2003 № 21 між концерном РРТ та Передавальним центром;
- згідно з пунктами 8.1 та 8.4 договору від 02.01.2003 № 20 цей
договір діє з 01.01.2003 по 31.12.2003; якщо жодна з сторін не
заперечує проти умов договору, можлива його пролонгація на новий
строк в разі письмового підтвердження сторін;
- Телерадіокомпанією “Поділля-Центр” свої обов’язки з оплати
наданих їй послуг зв’язку у 2003 році виконано частково:
утворилася дебіторська заборгованість у сумі 42 493, 88 грн.;
- Передавальним центром не доведено надання послуг зв’язку
Телерадіокомпанії “Поділля-Центр” на суму 39 387, 88 грн. у 2004
році.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про правову
природу розрахунків між сторонами за надані Передавальним
центром послуги зв’язку для Телерадіокомпанії “Поділля-Центр”.
Попередніми судовими інстанціями з достатньою повнотою
встановлено обставини у цій справі та їм дана правильна юридична
оцінка.
Судові інстанції дійшли правильного висновку про
цивільно-правову природу спірних відносин сторін спору з цієї
справи, оскільки розрахунки між ними стосуються виключно послуг
зв’язку, наданих Передавальним центром для державної
телерадіоорганізації, що перевищують ліміт годин, необхідних для
розповсюдження телерадіопрограм відповідно до державного
замовлення. Телерадіокомпанію “Поділля-Центр” не позбавлено
права на власну господарську діяльність відповідно до її
статутних цілей та завдань.
Згідно з приписами статті 13 Закону України “Про телебачення і
радіомовлення” ( 3759-12 ) (3759-12)
телерадіоорганізації, в тому числі
державні, є суб'єктами господарської діяльності.
Відповідно до частини 3 статті 39 Закону України “Про власність”
( 697-12 ) (697-12)
державна установа (організація) відповідає за своїми
зобов'язаннями коштами, що є в її розпорядженні. При
недостатності у державної установи (організації) коштів
відповідальність за її зобов'язаннями несе власник.
Тому на відносини сторін спору щодо розрахунків за послуги
зв’язку не поширюються норми БК ( 2542-14 ) (2542-14)
.
Судові інстанції дали неправильну юридичну оцінку вимозі
первісного позову про визнання факту прийняття
Телерадіокомпанією “Поділля-Центр” пропозицій на укладення
договору від 25.12.2003 № 12 на 2004 рік. Суд першої інстанції
дійшов правильного висновку про невідповідність згаданої вимоги
встановленим законом судовим способам захисту порушених прав,
проте помилково припинив провадження зі справи у цій частині
первісного позову на підставі пункту 1 частини першої статті 80
ГПК. Верховним Судом України в постанові від 13.07.2004 зі
справи № 10/732 зазначено: дійшовши висновку, що предмет позову
не відповідає встановленим законом або договором способам
захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти
провадження у справі за її непідвідомчістю суду. Тому рішення
попередніх судових інстанцій у відповідній частині первісного
позову підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82 - 84, 111-9
–111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Хмельницької обласної державної
телерадіокомпанії “Поділля-Центр” зі справи № 7/1074 залишити
без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від
18.04.2005 та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 12.07.2005 з цієї справи скасувати у
частині, що стосується позовної вимоги Хмельницького обласного
радіотелевізійного передавального центру про визнання факту
прийняття Хмельницькою обласною державною телерадіокомпанією
“Поділля-Центр” пропозицій на укладення договору від 25.12.2003
№ 12 на 2004 рік.
У задоволенні цієї позовної вимоги відмовити.
3. В інший частині рішення господарського суду Хмельницької
області від 18.04.2005 та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 12.07.2005 зі справи № 7/1074 залишити
без змін.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко