823/1492/18 Про скасування рішення про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки - 11.02.2021 Прийняття

1. У квітні 2018 року Виконавчий комітет Черкаської міської ради (далі також - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І. С. (далі також - відповідач), за участю третіх осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареон" (далі також - ТОВ "Ареон"), у якому просив скасувати рішення відповідача від 01 грудня 2017 року № 1477 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, у задоволені позову відмовлено.

3. 16 жовтня 2018 року до Верховного Суду від ТОВ "Ареон" надійшла касаційна скарга на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Желєзного І. В., суддів: Шарапи В. М. та Чиркіна С. М.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що право оренди земельної ділянки площею 0,5743 га у ТОВ "Ареон" виникло на підставі договору оренди землі від 25 грудня 2013 року. Земельна ділянка передана в оренду під нежитлове приміщення з підвалом, яке належить ТОВ "АРЕОН" на праві приватної власності.

7. 13 липня 2015 року представник ТОВ "Ареон" звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень до якої додав відповідні документи.

8. 16 жовтня 2015 року Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради рішенням № 1133 "Про надання ТОВ "Ареон" містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26", надав ТОВ "Ареон" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26 для будівництва складу.

9. 22 листопада 2017 року уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22 вересня 2017 року № 1480 та направлень на проведення планової перевірки від10 жовтня 2017 року № 49 та від 09 листопада 2017 року № 49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради. За результатами якої складено акт перевірки від 22 листопада 2017 року.

10. 01 грудня 2017 року на підставі вищезазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято рішення № 1477 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (додаток до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 жовтня 2015 № 1133).

11. Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. ТОВ "Ареон" зазначав, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (далі також - Закон № 3038-VI (3038-17) ), Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07 липня 2011 року №109 (далі також - Порядок № 109) скасував дію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки. Виконавчим комітетом Черкаської міської ради не порушено пункт 1.2 Порядку № 109 та підпункти 5, 6, 7 та 11 розділу "Містобудівні умови та обмеження", порушення строку розгляду заяви на видачу містобудівних умов та обмежень не може бути підставою для скасування таких.

Скасовуючи містобудівні умови та обмеження, відповідач не врахував рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2015 року у справі №712/5912/15а, яким зобов`язано виконавчий комітет Черкаської міської ради і Департамент архітектури та містобудування надати ТОВ "Ареон" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, площею 5743,0 кв. м по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси.

13. Відповідач акцентував на наявності усіх правових підстав для скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Добровольського, 5/1. Так, під час перевірки в матеріалах справи був наявний містобудівний розрахунок, який містив план поверху будівлі, фасади будівлі, розрізи будівлі, креслення розпланування, але не містив граничнодопустимих параметрів забудови, умов ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

Крім того, замовником до заяви про видачу містобудівних умов надано незасвідчені в установленому порядку копії документів про право власності (користування) земельною ділянкою (копія договору оренди землі від 25 грудня 2013 року, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права). Зазначені копії не містили підписів та відповідних реквізитів осіб, що видали зазначені документи або записів у відповідності до Закону України "Про нотаріат" (3425-12) .

Станом на час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси № 1133 наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513, та генеральному плану, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29 грудня 2011 року № 3-505.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси № 1133 наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513 та генеральному плану, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29 грудня 2011 року № 3-505. Оскільки відсутні будь-які рішення про внесення змін до містобудівної документації, оскаржуване рішення відповідача від 01 грудня 2017 року № 1477 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (додаток до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 жовтня 2015 року №1133) є законним та не підлягає скасуванню.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

15. ТОВ "Ареон" у касаційній скарзі зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, оскільки ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скасовуючи надані ТОВ "Ареон" містобудівні умови і обмеження відповідач вважав, що рішення суду, що набрало законної сили, не є обов`язковим до виконання позивачем та застосував норму, яка зумовлює відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, не дивлячись на те, що судом така відмова визнана протиправною.

16. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2015 року у справі № 712/5912/15а не спростовує факту порушення об`єктом нагляду законодавства у сфері містобудівної діяльності під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України (2747-15) ), колегія суддів зазначає наступне.

18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Повноваження ДАБІ у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом № 3038-VI (3038-17) , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (698-2015-п) (далі - Порядок № 698) та Порядком № 109.

21. Статтею 6 Закону № 3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

22. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

23. Згідно з положеннями частини 1 статті 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

24. Частиною 2 статті 41-1 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

25. Згідно з положеннями частини 3 статті 41-1 Закону №3038-VI з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

26. Частиною 4 статті 41-1 Закону №3038-VI передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

27. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що Законом №3038-VI (3038-17) передбачено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у формі державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, які відрізняються суб`єктами та об`єктами перевірки. Так, контроль передбачає систему заходів щодо перевірки дотримання суб`єктами господарської діяльності (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а нагляд здійснюється щодо уповноважених органів містобудування та архітектури.

28. Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком № 698.

29. Пунктом 2 Порядку № 698 передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

30. Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

31. Відповідно до пункту 5 Порядку № 698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

32. Відповідно до пункту 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

33. Пунктом 32 Порядку № 698 передбачено, що якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

34. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду входить проведення перевірок щодо дотримання уповноваженими органами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил і у разі виявлення порушень об`єктами нагляду, скасовувати чи зупиняти дії прийнятих ними рішень.

35. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі №823/687/18, від 03 жовтня 2019 року у справі №823/2149/18, від 18 жовтня 2019 року у справі №821/140/18, від 20 жовтня 2019 року у справі №826/12171/17, від 20 грудня 2019 року у справі №826/12171/17.

36. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, відповідно до якого відповідач при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду щодо дотримання уповноваженим органом містобудування, а саме Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил діяв у межах повноважень, визначених Законом.

37. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 22 листопада 2017 року уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22 вересня 2017 року № 1480 та направлень на проведення планової перевірки від10 жовтня 2017 року № 49 та від 09 листопада 2017 року № 49/1, проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради. За результатами якої складено акт перевірки від 22 листопада 2017 року.

38. 01 грудня 2017 року на підставі вищезазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято рішення № 1477 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (додаток до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 жовтня 2015 № 1133).

39. Із оскаржуваного рішення вбачається, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки прийнятті з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме пункту 1.2 розділу І; пунктів 2.1, 2.2 та 2.4 розділу ІІ; пункту 3.6 розділу ІІІ, додаток "Поряду надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109; підпункту 4 пункту 2.1, підпункту 7 пункту 2.2, підпункту 3 пункту 4.2; підпункту 1 пункту 5.1 Пояснювальної записки плану зонування території, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513, пункту 8 частини 1 статті 1, частини 7 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

40. Відповідно до статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

41. Містобудівна документація це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

42. Частиною 1 статті 2 Закону №3038-VI встановлено, що планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

43. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону №3038-VI інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

44. Частиною 1 Закону №3038-VI (3038-17) визначено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

45. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку (частина 2 Закону №3038-VI (3038-17) ).

46. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (частина 3 Закону №3038-VI (3038-17) ).

47. Згідно із частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

48. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

49. Частиною 1 статті 18 Закону №3038-VI встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

50. Отже, основним видом містобудівної документації на місцевому рівні є генеральний план населеного пункту на основі якого (у його складі або як окремий документ), з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, може розроблятися план зонування території відповідного населеного пункту.

51. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 24 Закону №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

52. Згідно із частиною 1 статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

53. Частиною 2 статті 26 Закону №3038-VI передбачено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

54. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (частина 4 статті 26 Закону №3038-VI).

55. Частиною 1 статті 29 Закону №3038-VI встановлено, що однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження.

56. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (часина 2 статті 29 Закону №3038-VI).

57. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина 4 статті 29 Закону №3038-VI).

58. Згідно із частиною 5 статті 29 Закону №3038-VI розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

59. Частиною 7 статті 29 Закону №3038-VI визначено, що склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

60. Абзацом 1 частини 1 статті 31 Закону №3038-VI передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

61. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

62. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі 445/765/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі №809/721/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №260/1499/18, від 20 лютого 2020 року у справі №813/52/13-а.

63. Пунктом 2.1 Порядку № 109 визначено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

64. Згідно пункту 2.2 Порядку № 109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

65. Відповідно до пункту 2.4 Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) . Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

66. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси № 1133 наміри забудови такої не відповідали положенням плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513 та генеральному плану, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29 грудня 2011 року № 3-505, оскільки згідно плану зонування території земельна ділянка відноситься до чотирьох зон Ж-4п, Ж-2п, ТР-3 та Р-Зп, проте жодна з зазначених зон не передбачає розміщення складів, що підтверджується планом зонування території міста Черкаси та фрагментом плану зонування території міста Черкаси.

67. Згідно із частинами 5 та 8 статті 18 Закону №3038-VI внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

68. Судами попередніх інстанцій встановлено, що будь-які рішення про внесення змін до містобудівної документації відсутні.

69. Колегія суддів зазначає, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня); забудова здійснюється у нерозривному взаємозв`язку територій у місті з врахуванням оточуючих об`єктів і безумовно повинна відповідати містобудівній документації.

70. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 521/4789/17.

71. З огляду на наведене правове регулювання та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси № 1133 не відповідають положенням плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513 та генеральному плану, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29 грудня 2011 року № 3-505, що є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.

72. Щодо доводів касаційної скарги про наявність рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 червня 2015 року у справі № 712/5912/15а, яке не враховано відповідачем під час проведення перевірки, а також судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що, у даному випадку, зазначене рішення не спростовує висновків перевірки встановлених актом дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 листопада 2017 року.

73. Колегія суддів зауважує, що доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. При цьому колегія суддів зауважує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

74. Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми права та, врахувавши встановлені у справі обставини, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених містобудівним законодавством підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 01 грудня 2017 року № 1477 (додаток до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 жовтня 2015 року №1133).

75. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

76. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

77. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

78. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

79. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

80. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

81. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареон" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року - без змін.