ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2005 Справа N 5/505-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника Шинкаренка Я.А. та представників
позивача: відповідача –Гавриша В.І., Рой Л.О.,
Круподер О.В.
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Агрофірма “Северинівська”
на постанову від 12.05.2005
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 5/505-04
господарського суду Сумської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Агрофірма “Северинівська”
до Северинівської сільської ради
про визнання договору оренди недійсним
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Агрофірма “Северинівська” звернулося з позовом до
Северинівської сільської ради про визнання договору оренди
земельних часток (паїв) від 10.08.2000 недійсним.
Рішенням господарського суду Сумської області від 24.03.2005 у
справі № 5/505-04 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
12.05.2005 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення
господарського суду Сумської області від 24.03.2005, постанову
апеляційного суду від 12.05.2005 та прийняти нове рішення. Свої
вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови
порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема,
ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. 153 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 13, 14 Закону України “Про
оренду землі” ( 161-14 ) (161-14)
, вимоги Наказу Державного комітету
України по земельних ресурсах № 5 від 17.01.2000 “Про
затвердження форми Типового договору оренди земельної частки
(паю)” ( z0101-00 ) (z0101-00)
, вимоги Постанови КМУ від 12.10.1995 № 801
“Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку
(пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на
земельну частку (пай)” ( 801-95-п ) (801-95-п)
, Указ Президента України від
03.12.1999 № 1529/99 “Про невідкладні заходи щодо прискорення
реформування аграрного сектора економіки” ( 1529/99 ) (1529/99)
та вимоги
Постанови КМУ від 24.01.2000 № 119 “Про затвердження Порядку
реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)”
( 119-2000-п ) (119-2000-п)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову
апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача
–без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Харківським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.08.2000 між
сторонами у справі був укладений договір оренди земельних часток
(паїв) загальною площею 291,6 гектарів, відповідно до умов якого
відповідач, як тимчасовий власник невитребуваних земельних
часток кількістю 72 шт. із земель колективної власності
колишнього КСП ім. Чапаєва, передав відповідачу в оренду
зазначені невитребувані земельні частки для
сільськогосподарських потреб. Відповідно до умов зазначеного
договору щорічна орендна плата складає 1% від грошової оцінки
земельного масиву.
Крім того, договором було встановлено, що орендар сплачує
орендну плату протягом терміну дії договору, але не пізніш як у
термін від 1.01.до 31.12.кожного року. Строк дії договору
визначено з 01.04.2000 року до часу звернення за зазначеними
земельними частками (паями) їх власників чи спадкоємців. Даним
договором також передбачено порядок повернення земельних часток
(паїв) та передбачена відповідальність сторін за невиконання
умов договору.
Судами також було встановлено, що право на земельну частку (пай)
підтверджується сертифікатами на право на земельну частку (пай),
виданими громадянам, зазначеним у спірному договорі оренди, які
містять розмір земельних ділянок в умовних кадастрових гектарах
без визначення меж часток в натурі (на місцевості) з вказівкою
вартості земельної частки (паю).
Наведеним обставинам апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов
до обгрунтованого висновку про безпідставність заявленого
позову. При цьому, апеляційний суд правомірно виходив з
вищенаведених фактичних обставин справи, а також того, що
позивач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
надав суду доказів тому, що оспорюваний договір укладений з
порушенням вимог законодавства, яке діяло на час його укладання.
Такі висновки апеляційного суду не суперечать наявним у справі
документам, а отже оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає
вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Агрофірма “Северинівська” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 24.03.2005 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
12.05.2005 у справі № 5/505-04 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.