260/779/19 Про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з митних органів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 29.01.2021 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 260/779/19

адміністративне провадження № К/9901/36304/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України (відповідач-1), Закарпатської митниці ДФС (відповідач-2)

про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 (головуючий суддя - Гаврилко С.Є.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 (головуючий суддя - Обрізко І.М., судді - Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України та Закарпатської митниці ДФС, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати: наказ Державної фіскальної служби України від 07.03.2019 №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення"; наказ Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 №217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" та наказ Закарпатської митниці ДФС від 27.05.2019 №422-о "Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 № 217-о";

- поновити ОСОБА_1 з 28.05.2019 на займаній до звільнення посаді начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС;

- зобов`язати Закарпатську митницю ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, з 28.05.2019 по дату постановлення судового рішення, з утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів до Державного бюджету України;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що підставою для прийняття спірних наказів стали результати тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС, проведеної на виконання розпорядження ДФС від 17.10.2018 №109-р, якою встановлено, що позивачем несумлінно виконанні службові обов`язки, що свідчило про вчинення дисциплінарного проступку - порушення присяги державного службовця. Однак, на думку позивача, спірні накази не містять обґрунтувань, в чому саме полягали допущені позивачем порушення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.09.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 07.03.2019 № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення". Визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 № 217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення". Визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці ДФС від 27.05.2019 № 422-о "Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 № 217-о".

Поновлено ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС з 28.05.2019.

Стягнуто із Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 28.05.2019 по 27.09.2019, із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів у розмірі 52 117,72 грн.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС з 28.05.2019 та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12 423,46 грн.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. Судом першої інстанції встановлено, що кваліфікуючи дії позивача як порушення Присяги, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Закарпатської митниці ДФС не наведено ґрунтовних та достатніх мотивів, за наявності яких проступок позивача можливо було б кваліфікувати саме як порушення Присяги.

5. Суд зазначив, що відповідачем не доведено жодного факту, який би вказував на будь-яку причетність позивача до вчинення підлеглим протиправного діяння, або ж вчинення позивачем дій або бездіяльності, яка б свідчила про недобросовісне (ставлення) виконання, саме позивачем покладених на нього обов`язків. Відповідачем не надано доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що свідчить про безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

6. Суд апеляційної інстанції підтримав вказані висновки та вказав, що передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. Однак службового розслідування щодо ОСОБА_1 не проводилось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. У грудні 2019 року Закарпатською митницею ДФС подано касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019. У касаційний скарзі відповідач-2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що неналежно виконуючи свої службові обов`язки, позивач не вжив ефективних заходів, спрямованих на запобігання та виявлення корупційних правопорушень. Скаржник стверджує, що відповідачами було дотримано встановлену процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема вимог Закону України "Про державну службу". Вказує на те, що під час здійснення дисциплінарного провадження було встановлено наявність дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 зазначеного Закону.

9. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Позивач зазначає, що ним вживались необхідні заходи щодо належного функціонування підпорядкованого підрозділу, та посилається на протоколи нарад зборів особового складу митного поста, що проводилися протягом 2018 року, якими підтверджується сумлінне виконання позивачем службових обов`язків. Вказує, що ним неодноразово видавались окремі розпорядження стосовно дотримання законодавства з питань державної митної справи, проводились постійні оперативні наради, на яких наголошувалося на неухильному дотриманні вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що посилання відповідачів на причинно-наслідковий зв`язок між службовою діяльністю позивача та можливими порушеннями з боку окремих посадових осіб митного посту не підтверджені матеріалами справи та носять ймовірний характер.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 для розгляду справи №260/779/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Білак М.В., Калашнікова О.В.

11. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці ДФС, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

12. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2021 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

13. Наказом Державної фіскальної служби України від 07.03.2019 №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 звільнено з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця.

14. Наказом Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 №217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення"", встановлено вважати ОСОБА_1 звільненим з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС в перший день виходу на роботу, на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги державного службовця.

15. Відповідно до наказу Закарпатської митниці ДФС від 27.05.2019 №422-о "Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 №217-о", у зв`язку із виходом 27.05.2019 після завершення терміну тимчасової непрацездатності начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 : 1) Пункт 1 наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 №217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" викладено в наступній редакції, зокрема: " 1. Вважати ОСОБА_1 звільненим з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС в перший день виходу на роботу 27.05.2019, на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги державного службовця".

16. Підставою для звільнення позивача з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця слугували акт тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС від 15.11.2018 № 2547/99-99-22-01-01-21-2, доповідна записка Головного управління внутрішньої безпеки ДФС від 15.12.2018 № 2833/99-99-22-01-01-18 та доручення до неї від 08.01.2019 №7/99-99-01-25д (22), пояснення ОСОБА_1 від 25.10.2018 та подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26.02.2019 № 306/99-99-00-ДК-18.

17. Так, розпорядженням ДФС від 17.10.2018 №109-р "Про проведення тематичної перевірки" зобов`язано посадових осіб у місячний провести тематичну перевірку Закарпатської митниці ДФС з метою аналізу стану дотримання вимог чинного законодавства посадовими особами Закарпатської митниці ДФС.

18. За результатами такої перевірки складено акт тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС від 15.11.2018 №2547/99-99-22-01-01-21-2, яким зокрема встановлено, що 30.09.2018 співробітниками Служби безпеки України на митному посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС було проведено оперативно-слідчі дії, в ході яких було здійснено переогляд автомобіля марки Opel Vivaro під керуванням гр. України ОСОБА_2, що слідував через митний пост "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС у напрямку виїзд з України. В результаті переогляду було виявлено понад одну тонну каміння, схожого на бурштин. Митні формальності щодо вищевказаного транспортного засобу проводились державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС Стольцем І.І . Крім того, встановлено, що 12.01.2018 об 11 год. 27 хв. на ділянку "виїзд з України", через міжнародний пасажирський для автомобільного сполучення пункт пропуску "Косино-Барабаш" на державному кордоні України з Угорщиною, заїхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1, який слідував із України до Угорської Республіки. Після перетину митного кордону України вказаним транспортним засобом, співробітниками контролюючих органів Угорщини в пункті пропуску "Барабаш" (суміжний з міжнародним автомобільним пунктом пропуску "Косино") за допомогою рентген-сканеру було виявлено факт незаконного перевезення через державний кордон України в Угорщину каміння бурштину. Після вказаної події, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Закарпатської митниці ДФС відповідно до статей 69, 71, 72, 77 Закону України "Про державну службу" на підставі наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.01.2018 за №12 "Про відкриття дисциплінарного провадження" здійснено дисциплінарне провадження відносно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 Косино митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_4 за фактом неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків під час здійснення митних формальностей мікроавтобусу марки Mercedes Sprinter, у якому посадовими особами митних органів Угорщини було виявлено каміння бурштину.

19. Відповідно до пояснень ОСОБА_1, наданих в.о. Голови ДФС України Власову В. від 25.10.2018, позивач, зокрема, вказав, що причини та умови порушень при здійсненні митних формальностей щодо транспортного засобу Opel Vivaro, які проводились державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС Стольцем І.І. пояснити не може. З приводу вказаного ним як начальником митного посту "Лужанка" щодо безперешкодного пропуску через митний кордон України вказаного транспортного засобу вказівок не надавалось.

20. Відповідно до доповідної записки Головного управління внутрішньої безпеки ДФС від 17.12.2018 №2833/99-99-22-01-01-18 та доручення до неї від 08.01.2019 №7/99-99-01-25д, на підставі статей 64-69 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з вчиненням працівниками митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС дисциплінарних проступків, зважаючи на значні порушення з боку ОСОБА_1, ініційовано дисциплінарне провадження стосовно начальника митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1, за результатами якого на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66, 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу", за порушення присяги державного службовця необхідним є застосування до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

21. Відповідно до подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26.02.2019 №306/99-99-00-ДК-18 вирішено, враховуючи дисциплінарні стягнення та системність порушень, рекомендувати на підставі статей 65, 66, 77 Закону України "Про державну службу" застосувати до начальника митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 65 частиною 2 пунктом 1 Закону України "Про державну службу".

22. Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем, у відповідності до функціональних повноважень, протягом 2016-2018 років були видані доручення щодо посилення контролю за переміщенням товарів та транспортних засобів у пунктах пропуску зони діяльності митного поста "Лужанка", щодо посилення контролю за переміщенням громадянами через митний кордон України наркотичних засобів, психотропних речовин та зброї, щодо дотримання порядку здійснення документального контролю, щодо посилення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, щодо посилення контролю за дотриманням підлеглими нормативно-правових актів України у сфері запобігання і протидії корупції та з питань державної служби, щодо проведення заходів посилення контролю за виявленням порушень митних правил при переміщенні транспортних засобів особистого користування, щодо посилення контролю за переміщенням через митний кордон України бурштину, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них, культурних цінностей, тютюнових виробів та інші.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

23. Конституція України (254к/96-ВР)

23.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (889-19)

24.1. Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

24.2. Частиною 2 статті 65 Закону визначено, що дисциплінарним проступком є, зокрема, порушення Присяги державного службовця.

24.3. За приписами статті 66 Закону звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

24.4. Згідно зі ст. 77 Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

24.5. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

25. Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 (3723-12) (в редакції, чинній на момент складення позивачем присяги)

25.1. Відповідно до статті 17 Закону громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту:

"Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки".

26. Порядок проведення службових розслідувань стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №950 від 13.06.2000 (950-2000-п)

26.1. Пунктом 1 Порядку передбачено, що стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян.

26.2. Пунктами 7, 10 Порядку встановлено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. За матеріалами службового розслідування особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

IV. Позиція Верховного Суду

27. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

29. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця. Наведений висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року (v002p710-11) у справі № 2-рп/2011.

30. Верховний Суд зазначає, що порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

31. Звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

32. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

33. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

34. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

35. Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

36. Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

37. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

38. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Зазначені правові висновки були неодноразово викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 27.04.2020 у справі №826/10854/17, від 30.06.2020 у справі №826/14823/16, від 28.10.2020 у справі №826/7297/15.

39. Матеріалами справи підтверджено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді звільнення зі служби слугувало здійснення неналежного контролю за підлеглими працівниками, як наслідок притягнення підлеглих до дисциплінарної відповідальності. Натомість, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем не конкретизовано, в чому саме полягає неналежний контроль за підлеглими працівниками, як наслідок притягнення підлеглих до дисциплінарної відповідальності. Крім того, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 мав реальну можливість проконтролювати правильність митного оформлення товарів, які надходили до пункту пропуску зони діяльності митного поста "Лужанка", у періоди, що вказані в акті тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС.

40. З приводу складеного відповідачем акту тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС, Верховний Суд зауважує наступне. Аналіз наведених у пунктах 25-27 цієї постанови норм законодавства щодо порядку притягнення державних службовців до відповідальності за дисциплінарні проступки дає підстави для висновку про те, що дисциплінарне провадження передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, прийняття рішення за наслідками такого розгляду. Однак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, службового розслідування стосовно позивача не проводилось.

41. Верховний Суд звертає увагу, що, кваліфікуючи дії позивача як порушення Присяги, відповідачем не наведено відповідні мотиви, який проступок можна кваліфікувати саме як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення. Касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що підставою для винесення спірних наказів слугували виключно припущення, в основу яких не було покладено жодного належного та достатнього доказу, які б підтверджували вчинення позивачем зазначених у акті тематичної перевірки дисциплінарної комісії порушень.

42. За таких обставин і такого правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС.

43. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

44. Отже, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 відсутні.

45. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

47. Зважаючи на результат касаційного перегляду справи судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 260/779/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.