360/5498/19 Про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу та зобов`язання списати безнадійний податковий борг - 28.01.2021 Прийняття

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Луганськ-Авто" на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя Чернявська Т. І.) від 25 березня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Гайдар А. В., Компанієць І. Д., Сіваченко І. В.) від 30 вересня 2020 року,

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Луганськ-Авто" (далі - ПрАТ) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Луганській області щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174 628,89 грн як такого, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази Антитерористичної операції на території м. Сєвєродонецька в період з червня 2014 року по січень 2015 року;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо зарахування спрямованих ПрАТ "Луганськ-Авто" на виконання податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017- 2019 років на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174 628,89 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області списати ПрАТ "Луганськ-Авто" безнадійний податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб по території м. Сєвєродонецька в сумі 174 628,89 грн, який виник в період з червня 2014 року по січень 2015 року внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) станом на день виникнення такого боргу, скасувати пеню та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області зарахувати кошти, спрямовані ПрАТ "Луганськ-Авто" на виконання податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017- 2019 років згідно з черговістю виникнення таких зобов`язань.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий борг позивача з орендної плати з юридичних осіб в сумі 174 628,89 грн виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань за період червень 2014 року - січень 2015 року унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази антитерористичної операції на території м. Сєвєродонецька Луганської області.

Однак відповідач всупереч вимогам Податкового Кодексу України (2755-17) (далі - ПК України) та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 (z1844-13) (далі - Порядок) відмовив у задоволені його заяви щодо списання безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю, хоча ним було надано необхідні документи, як це передбачено названими нормативно-правовими актами.

3. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, залишено без розгляду позовну заяву ПрАТ "Луганськ-Авто" до Головного управління ДПС у Луганській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017- 2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174 628,89 грн та похідними позовними вимогами про скасування пені та штрафних санкцій, нарахованих на безнадійний податковий борг, зарахування коштів на виконання податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017- 2019 років згідно з черговістю виникнення таких зобов`язань.

4. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, відмовлено ПрАТ "Луганськ-Авто" у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 13 листопада 2020 року ПрАТ "Луганськ-Авто" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 15 грудня 2020 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Луганській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу ПрАТ "Луганськ-Авто" без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року - без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ "Луганськ-Авто" (ідентифікаційний код 03112828, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 2-А) зареєстровано як юридична особа, як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк).

10. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 січня 2020 року за № 1006150576 основним видом діяльності ПрАТ "Луганськ-Авто" є 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

11. З інтегрованої картки платника за платежем "орендна плата з юридичних осіб" за 2014 - 2020 роки судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з несплатою згідно з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 19 лютого 2014 року № 9008083486 податкових зобов`язань з орендної плати за податкові періоди (календарні місяці) червень-грудень 2014 року та розстрочених зобов`язань згідно з рішенням про розстрочення грошового зобов`язання від 28 лютого 2014 року № 10-12-14-25-76, у ПрАТ "Луганськ-Авто" у період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року утворився податковий борг в загальній сумі 174 753,76 грн, у тому числі недоїмка в сумі 174 628,89 грн та пеня в сумі 124,87 грн.

12. Водночас постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 812/1261/15, яка набрала законної сили 16 березня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до ПрАТ "Луганськ-Авто" про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за період червень 2014 року - січень 2015 року у розмірі 174 753,76 грн відмовлено, оскільки таке стягнення суперечить вимогам Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) (далі - Закон № 1669-VII (1669-18) ).

13. Також згідно інтегрованої картки платника податків за платежем "орендна плата з юридичних осіб" за 2015-2017 роки слідує, що сплачені ПрАТ "Луганськ-Авто" у період з 01 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року кошти зараховані на погашення податкового боргу в загальній сумі 174 753,76 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року. Під час зарахування коштів на погашення податкового боргу в загальній сумі 174 753,76 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року, ПрАТ "Луганськ-Авто" у період з 02 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року нараховано пеню на податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який позивач вважає безнадійним податковим боргом, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

14. На підставі акта від 27 липня 2018 року № 3296/12-32-12-06/03112828 "Про результати камеральної перевірки своєчасності грошових (податкових) зобов`язань з плати за землю (орендна плата за землю) за червень-грудень 2014 року, січень-квітень 2017 року ПрАТ "Луганськ-Авто" (податковий номер 03112828)", який отриманий платником податків 31 липня 2018 року, Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення рішення від 14 серпня 2018 року № 0043231206 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення строків сплати грошового зобов`язання з орендної плати за землю, яке отримано платником податків 20 серпня 2018 року.

15. В зазначеному акті та додатку до податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2018 року № 0043231206 вказано інформацію щодо платіжних доручень, за якими відбувалось погашення податкових зобов`язань з орендної плати за землю за червень-грудень 2014 року (податкова декларація від 19 лютого 2014 року № 9008083486), та дати погашення податкових зобов`язань (01 березня 2017 року - 30 жовтня 2017 року).

16. 30 жовтня 2019 року ПрАТ "Луганськ-Авто" звернулось до Головного управління ДПС у Луганській області з заявою за № 43 про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 174 628,89 грн, до якої додало сертифікат № 828 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 08 жовтня 2014 року за № 3645/05-4, та сертифікат № 863 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 09 жовтня 2014 року за № 3666/05-4.

17. Сертифікатом № 828 (висновком) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 ПК України Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 02 червня 2014 року для ПрАТ "Луганськ-Авто" при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

18. Сертифікатом № 863 (висновком) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 02 червня 2014 року для ПрАТ "Луганськ-Авто" при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

19. Листом від 29 листопада 2019 року за № 2268/10/12-32-50-08 Головне управління ДПС у Луганській області повідомило ПрАТ "Луганськ-Авто" про відсутність законних підстав та повноважень для визнання податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 174 628,89 грн безнадійним та прийняття рішення про його списання.

20. Вважаючи протиправними дії контролюючого органу щодо зарахування сплачених ПрАТ "Луганськ-Авто" у період з 01 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року коштів на погашення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в загальній сумі 174 753,76 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року, а також відмови у визнанні податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 174 628,89 грн безнадійним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що надані позивачем до заяви про списання безнадійного податкового боргу сертифікати № 828 та № 863 (висновки) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), видані Торгово-промисловою палатою України, засвідчують позивачу настання форс-мажорних обставин з 02 червня 2014 року відповідно до пунктів 100.4 та 100.5 статті 100 ПК України, які регулюють розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов`язань, та відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 ПК України, які регулюють продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, що не є тотожним списанню податкового боргу.

Натомість сертифікат Торгово-промислової палати України, який звільняє від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань (як передбачено статтею 10 Закону № 1669-VII, позивачем до заяви додатково поданий не був.

22. Також суди першої та апеляційної інстанцій зауважили про відсутність підстав для здійснення списання безнадійного податкового боргу позивачу відповідно до підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 ПК України, у тому числі з врахуванням доданих позивачем до заяви сертифікатів Торгово-промислової палати України, оскільки на час звернення з заявою від 30 жовтня 2019 року за № 43 про списання безнадійного податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 174 628,89 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року, такий податковий борг був відсутній внаслідок повного погашення коштами, що сплачені ПрАТ "Луганськ-Авто" у період з 01 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року та зараховані контролюючим органом згідно з положеннями пункту 87.9 статті 87 ПК України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

23. З огляду на зазначене, суди дійшли висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у списанні податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 174 628,89 грн як такого, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

25. Зокрема, скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до невірного висновку про відсутність у контролюючого органу обов`язку списати ПрАТ "Луганськ-Авто" наявну безнадійну заборгованість з орендної плати за землю, адже воно звільнене від її сплати в силу вимог Закону № 1669-VII (1669-18) .

26. Щодо відсутності в сертифікатах Торгово-промислової палати України посилання на статтю 101 ПК України, яка регламентує списання безнадійного податкового боргу, скаржник зауважив, що діючим законодавством не передбачено засвідчення суб`єктам господарської діяльності обставин непереборної сили (форс-мажорних) обставин окремо по кожній статті ПК України (2755-17) .

27. Окремо скаржник звертає увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, що стягнення або зарахування коштів за період з червня 2014 року по січень 2015 року протирічить чинному законодавству та постанові Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року по справі № 812/1261/15, оскільки незважаючи на ухвалення цієї постанови, відповідач продовжує облікувати наявність у підприємства податкового боргу на суму.

28. Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції без постановлення відповідної ухвали, на свій розсуд розділив позовні вимоги ПрАТ "Луганськ-Авто" на дві складові та по суті ухвалив два окремих судових рішення на однин позов чим порушив підпункт 4 пункту 5 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

30. Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

31. Пунктом 288.7 статті 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285- 287 цього розділу.

32. Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

33. Податкове зобов`язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України).

34. Як свідчать матеріали справи, порядок обчислення орендної плати, строк та порядок сплати плати за землю не є спірним в межах розгляду даної справи. Проблемним питанням цієї справи є неправомірність, на думку позивача, дій контролюючого органу щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174 628,89 грн як такого, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

35. За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

36. Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

37. У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

38. Отже невиконання платником податку обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

39. Проте за наявності певних обставин, визначених законодавством, податковий борг може бути визнаний безнадійним та списаний.

40. Правила списання безнадійного податкового боргу врегульовані статтею 101 ПК України, у відповідності до пункту 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

41. У пункті 101.2 вказаної статті наведено перелік ознак, що дозволяють відрізнити податковий борг від безнадійного податкового боргу.

42. Так, під терміном "безнадійний" розуміється, окрім іншого, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (підпункт 101.2.4).

43. Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 101.5 статті 101 ПК України).

44. Отже зміст наведених положень законодавства свідчить про те, що безнадійним визнається податковий борг, який, окрім іншого, виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов`язань. Ці умови можна охарактеризувати як ознаки, що дозволяють віднести податковий борг до категорії "безнадійного".

45. Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків № 577, який розроблений відповідно до статті 101 ПК України.

46. Факт непереборної сили, зокрема, настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України підтверджується Торгово-промисловою палатою України (пункт 2.1 Порядку).

47. Підпунктом 4.1 розділу ІV Порядку передбачено, що випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

48. Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

49. Отже, податковий борг, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є безнадійним і може бути списаний податковим органом за результатами оцінки відповідної заяви платника податків та доданих документів у підтвердження таких обставин.

50. Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР "Про Торгово-промислові палати України" (далі - Закон № 671/97-ВР (671/97-ВР) ) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

51. За частиною другою вказаної статті Закону № 671/97-ВР (671/97-ВР) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

52. Тобто на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати покладено повноваження щодо видачі суб`єктам господарювання сертифікатів про засвідчення настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об`єктивно унеможливлюють виконання ними обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

53. Разом з тим Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

54. З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) (далі - Закон № 1669), статтею 1 якого визначено, що періодом проведення АТО є час між датою набрання чинності Указом Президента України № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

55. Отже датою початку періоду проведення АТО є 14 квітня 2014 року. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не приймався, тобто період проведення антитерористичної операції триває.

56. На виконання вимог Закону № 1669-VII (1669-18) розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (1053-2014-р) та від 02 грудня 2015 року № 1275-р (1275-2015-р) затверджено перелік населених пунктів, на території яких у розглядуваний період здійснювалась АТО, до якого, зокрема, включено місто Сєвєродонецьк.

57. Згідно зі статтею 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

58. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що позивач звернувся до податкового органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу, долучивши до такої заяви сертифікати Торгово-промислової палати України, якими засвідчено настання обставин непереборної сили для позивача з 02 червня 2014 року, однак отримав відмову, мотивовану відсутністю правових підстав для здійснення списання безнадійного податкового боргу сплачені ПрАТ "Луганськ-Авто" у відповідності до статті 101 ПК України.

59. Верховний Суд вважає, що сам факт наявності у позивача такого сертифікату не є безумовною підставою для визнання податкового боргу безнадійним та його списання податковим органом. Для визнання податкового боргу безнадійним має бути встановлений (доведений) причинно-наслідковий зв`язок між виникненням податкового боргу платника та форс-мажорними обставинами. При цьому платник податку не обмежений у доказах, які він може долучити до заяви про списання безнадійного податкового боргу у підтвердження наявності обставин форс-мажору.

60. Встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили з виникненням податкового боргу, тобто визнання його безнадійним, є компетенцією суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви платника податків.

61. У разі звернення платника податку до податкового органу із заявою щодо списання безнадійного податкового боргу необхідно у кожному конкретному випадку досліджувати вплив наявності обставин непереборної сили, засвідчених відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання та на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами.

62. Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 805/760/16, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17.

63. Такі обставини судами попередніх інстанцій не встановлювались, проте вони впливають на право платника податку бути звільненим від виконання свого обов`язку (погашення податкового боргу) шляхом списання безнадійного податкового боргу, що є предметом цього позову.

64. Залишення поза увагою судів попередніх інстанцій особливостей здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України, а також невстановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили з виникненням податкового боргу свідчить про передчасність висновку про необґрунтованість позовних вимог.

65. При цьому Верховний Суд вважає передчасним твердження судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для здійснення списання безнадійного податкового боргу позивачу через те, що такий податковий борг був відсутній внаслідок повного погашення коштами, що сплачені ПрАТ "Луганськ-Авто" у період з 01 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року та зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, оскільки рішення контролюючого органу про відмову у визнанні податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб безнадійним ґрунтується виключно на висновку контролюючого органу, що видані позивачу Торгово-промисловою палатою України сертифікати із засвідчення настання обставин непереборної сили розповсюджуються на реалізацію пунктів 100.4- 100.5 статті 100 та пунктів 102.6- 102.7 статті 102 ПК України, які регламентують процедуру розстрочення, відстрочення сплати грошових зобов`язань, а також продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, а не на процедуру звільнення від такої сплати або нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань.

66. Не достатній мірі надана оцінка та встановленим обставинам у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 812/1261/15, яка набрала законної сили 16 березня 2016 року, відповідно до якої у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до ПрАТ "Луганськ-Авто" про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за період червень 2014 року - січень 2015 року у розмірі 174 753,76 грн відмовлено, оскільки таке стягнення суперечить вимогам Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) , та як наслідок обґрунтованості зарахування контролюючим органом в рахунок погашення спірного податкового боргу згідно з черговістю його виникнення коштами, що сплачені ПрАТ "Луганськ-Авто" у період з 01 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року.

67. Згідно положень частини четвертої статті 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

68. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

69. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).

70. Стаття 72 КАС України встановлює, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

71. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 КАС України).

72. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або підлягають витребуванню, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

73. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

74. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

75. Враховуючи наведене, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході проведення якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.