ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 816/1868/16

адміністративне провадження № К/9901/18440/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 816/1868/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія"

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Бойка С.С.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Сіренко О.І., Дюкарєвої С.В.),

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" звернулося до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності винесена з порушенням п. 9 порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (553-2011-п) . Позивач стверджував, що товариством не було допущено порушень п. 5.18 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками", Робоча документація. Том 3. Архітектурні креслення. Креслення марки АР. 3089.14-01-2014-АР, виконана з дотриманням вимог п. 4.1.ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 01 грудня 2016 року Полтавський окружний адміністративний суд вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час складення протоколу, розгляду справи про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності та накладення на позивача відповідного штрафу, було дотримано процедуру, визначену Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (244-95-п) , натомість позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про дотримання ним вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності в перевіреному відповідачем періоді.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 28 лютого 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. по справі № 816/1868/16 залишити без змін.

6.Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.13 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії "Арія".

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 816/1868/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати протиправною та скасувати постанову від 03 жовтня 2016 року за № П 36-16-Ю/106-6.2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

У касаційній скарзі позивач посилається на порушення відповідачем процедури проведення планової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, через відсутність при її проведенні суб`єкта містобудування щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, що на думку скаржника нівелює результати такої перевірки.

8. Ухвалою від 14 березня 2017 року Вищого адміністративного суду України було відкрито касаційне адміністративне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії "Арія".

9. 06 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення третьої особи на касаційну скаргу.

10. 08 лютого 2018 року касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М.

12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 816/1868/16. Крім того відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14.Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 19 серпня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області Салітрою Ольгою Володимирівною, головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Діденком Валентином Васильовичем проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки складено акт яким зафіксовано зокрема:

Проектувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" передано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Архімета" для виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10. м. Полтава. Друга черга будівництва" проектну документацію розроблену з порушенням вимог будівельних норм державних стандартів і правил, а саме п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

20 вересня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - Діденком Валентином Васильовичем складено протокол № П33-16-10/1016-6.10 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Вказаним протоколом зафіксовано, що проектувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" передано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Архімета" для виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10. м. Полтава. Друга черга будівництва" проектну документацію розроблену з порушенням вимог будівельних норм державних стандартів і правил, а саме п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

03 жовтня 2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - Діденком Валентином Васильовичем винесено постанову №П36-16-10/1016-6.2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130 500,00 грн.

Позивач не погодившись з вказаною постановою звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з преамбулою до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ (3038-17) (далі - Закон № 3038-VІ (3038-17) ), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об`єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі №153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

При цьому у відповідності до статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об`єкта будівництва: проектна організація-у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Таким чином відповідальність за недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності несуть різні суб`єкти містобудування, поміж яких також можна виділити суб`єкта містобудування, який здійснює проектування об`єктів, при цьому сфера відповідальності для кожного суб`єкта містобудування є різною, як і штрафні санкції та підстави їх застосування у разі здійснення таким суб`єктом відповідних порушень.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 19 серпня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області Салітрою Ольгою Володимирівною, головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Діденком Валентином Васильовичем проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами перевірки 19 серпня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області складено акт перевірки, протокол та видано припис, що у свою чергу не заперечується позивачем, з огляду на зміст касаційної скарги.

Зі змісту акту перевірки від 19 серпня 2016 року вбачається, що проектувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" передано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Архімета" для виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10. м. Полтава. Друга черга будівництва" проектну документацію розроблену з порушенням вимог будівельних норм державних стандартів і правил, а саме п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Отже наведеним актом було встановлено порушення вимог будівельних норм державних стандартів і правил, під час здійснення проектування об`єкту будівництва, сфера відповідальності за вчинення яких належить до суб`єкта містобудування, який здійснює проектування об`єктів, в нашому випадку до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія".

Таким чином доводи скаржника в касаційній скарзі з приводу допущення контролюючим органом у сфері містобудування порушення процедури перевірки, з огляду на складання акту перевірки, протоколу, припису щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та винесення постанови про накладання штрафу щодо позивача, з огляду на ту обставину, що він не являється суб`єктом містобудування, в даній справі є недоцільними та безпідставними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил проводилась в присутності директора ТОВ "Архімета" (замовника будівництва), представника ТОВ "Новос Девелопмент" (будівельної організації) та особи відповідальної за здійснення технічного нагляду - Столяренка О.В., а отже підстав вважати проведення даної перевірки за відсутності суб`єкта містобудування у суду не має.

З огляду на вищенаведені обставини справи, колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій дійшли цілком вірних висновків з приводу дотримання відповідачем процедури проведення планової перевірки дотримання позивачем як суб`єктам містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів.

Згідно статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

За правилами пункту 5 статті 26 вищевказаного Закону проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до статті 31 зазначеного Закону проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно пункту 9 "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16 травня 2011 року № 45, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Статтею 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що на дату проведення перевірки проектна документація, розроблена позивачем та передана замовнику для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розроблена з порушенням вищезазначених вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм державних стандартів і правил, а саме: п. 4.1; п. 4.8 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Пунктом 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації" встановлено, що проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об`єктів без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об`єктів.

Відповідно до пункту 4.8. вказаних ДБН встановлено, що проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Відповідно до пункту 5.3.3 ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації" встановлено, що конструкції фасадної теплоізоляції з опорядженням штукатуркою або дрібноштучними виробами (клас А) при застосуванні теплової ізоляції груп горючості Г1 згідно з класифікацією ДБН В.1.1-7 та штукатурки із негорючих матеріалів та матеріалів Г1 можуть застосовуватися для багатоповерхових будинків з умовною висотою Н ' 26.5 м. При умовній висоті понад Н ' 15 м обов`язкове виконання поясів через кожні три поверхи та обрамлення віконних та балконних прорізів тепловою ізоляцією із негорючих матеріалів завширшки не менше двох товщин використаної ізоляції.

Аналогічна вимога мається й в пункті 5.8 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками", а саме у багатоповерхових будинках до дев`яти поверхів включно із застосуванням при зведенні конструкцій із застосуванням при зведенні конструкцій із фасадною теплоізоляцією класу В пінополістерних плит груп горючості Г1, Г2 згідно з класифікацією ДБН В.1.1-7 слід передбачати обрамлення віконних і дверних (ворітних) прорізів стін, а також суцільний пояс на рівні третього поверху, що виконані з негорючих теплоізоляційних матеріалів завширшки не менше як дві товщини плити.

Відповідно до п. 5.18 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками" встановлено, що теплоізоляція балконних плит виконується по всій поверхні на стельовій частині панелі аналогічно утепленню стін. На підлозі теплоізоляційний шар повинен бути захищений шаром стяжки, здатної протидіяти механічним навантаженням у процесу експлуатації, завтовшки не менше 35 мм.

Разом з тим, виготовлена позивачем проектна документація не відповідає вимогам вказаного ДБН та ДСТУ.

При цьому колегія суддів відноситься критично до доводів скаржника з приводу того, що формулювання у п. 5.3.3. ДБН В 2.6-33:2008 у порівнянні з даними з таблиці № 1 "Застосування конструкцій фасадної теплоізоляції в залежності від їх класу, висотності будинків та горючості матеріалів теплоізоляційного та опоряджувального шарів", адже у тексті цього пункту чітко вказано на обов`язковість умови виконання поясів через кожні три поверхи та обрамлення віконних та балконних прорізів тепловою ізоляцією із негорючих матеріалів завширшки не менше двох товщин використаної ізоляції при перевищені позначки висоти об`єкту будівництва понад 15 метрів, а в таблиці наведено можливість застосування тих чи інших видів конструкцій фасадної теплоізоляції, що жодним чином не впливає та не виключає обов`язкові умови, визначені у ДБН в 2.6-33:2008 щодо виконання поясів та обрамлення віконних та балконних прорізів тепловою ізоляцією.

Посилання позивача на лист ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 30.03.2016 № 04-2608/15.06, яким позивачу було повідомлено про відсутність необхідності влаштовувати розділяючи пояси з негорючих матеріалів при умовній висоті будинку до 26,5 м, є безпідставними, оскільки даний лист не є належним доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, до компетенції ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області не належить трактування або роз`яснення Державних будівельних норм, Державних стандартів України, а також погодження проектної документації, що у свою чергу також зазначено у запереченнях третьої особи на касаційну скаргу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що проектна документація, передана проектувальником - ТОВ ВКК "Арія" замовнику ТОВ "Архімета" для виконання будівельних робіт на об`єкті: "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10 м. Полтава. Друга черга будівництва", розроблена з порушеннями вимог вище вказаних будівельних норм державних стандартів і правил, а отже застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 130 500,00 грн. постановою від 03.10.2016 року №П36-16-10/1016-6.2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", є виправданим.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного суду дійшла висновку, що аргументи, наведені позивачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України (2747-15) ) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України (2747-15) , внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

18.Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

19.З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

20.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії "Арія" залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 816/1868/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій