554/8932/16-а Про визнання бездіяльності УПФУ протиправною та зобов`язання перерахувати пенсію колишньому працівникові органів внутрішніх справ - 27.01.2021 Прийняття

на постанову Октябрського районного суду м. Полтава у складі судді Савченка А. Г. від 10 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Жигілія С. П., Дюкарєвої С. В., Перцової Т. С. від 05 жовтня 2017 року

у справі № 554/8932/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання перерахувати пенсію,

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також - відповідач, у якому просив:

- визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку йому пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України № 900 від 23 грудня 2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) , № 947 від 18 листопада 2015 року (947-2015-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268 (268-2006-п) " протиправною;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату йому пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України № 900 від 23 грудня 2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) , № 947 від 18 листопада 2015 року (947-2015-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268 (268-2006-п) " без обмеження граничного розміру;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.

2. Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 10 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо неприйняття рішення про перерахунок пенсії позивачу. Зобов`язано відповідача розглянути заяву позивача від 05 жовтня 2016 року про проведення перерахунку пенсії у відповідності до вимог Закону України № 900 від 23 грудня 2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та прийняти рішення за результатами її розгляду. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. 06 листопада 2017 року до Верховного Суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшла касаційна скарга на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 10 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, у якій просить такі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження у справі № 554/8932/16-а.

5. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) . З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).

6. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

7. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України справа передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05 жовтня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про проведення перерахунку його пенсії у відповідності до вимог Закону України № 900 від 23 грудня 2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

10. Листом від 12 жовтня 2016 року № 541/П-03 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило позивачу в проведенні перерахунку його пенсії з підстав відсутності нормативно-правових актів для здійснення такого перерахунку.

11. Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 2013 року, а пенсія призначена відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) . Відповідачем протиправно відмовлено йому у перерахунку пенсії з підстав відсутності нормативно-правового регулювання перерахунку пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

13. Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється у повній відповідності з вимогами закону, а тому відсутні правові підстави для проведення її перерахунку.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Cуд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції частково задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії без прийняття відповідного рішення, виклавши свої міркування з цього приводу в листі, що є порушенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій та зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у частині вимог за період з 01 січня 2016 року до 11 квітня 2016 року, а тому позовні вимоги у цій частині необхідно залишити без розгляду, оскільки відсутні підстави для поновлення процесуального строку.

Крім того, суди попередніх інстанцій помилково прийняли рішення про зобов`язання прийняти відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) рішення щодо перерахунку пенсії позивачу за результатами розгляду заяви, оскільки заява встановленого зразка до відповідача не надходила, а тому відсутні підстави щодо розгляду заяви невстановленої форми.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

17. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Щодо доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, про неврахування судами під час прийняття оскаржуваних рішень факту пропуску позивачем строку звернення до суду у частині вимог за період з 01 січня 2016 року до 11 квітня 2016 року,

колегія суддів зазначає наступне.

20. Відповідно до статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

21. Застосовуючи строки у даному випадку, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

22. Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

23. Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

24. Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

25. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.

26. При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

27. З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

28. Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного права на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

29. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.

30. Згідно з частиною 3 статті 51 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

31. Системний аналіз зазначеного вище законодавства дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

32. Аналогічна правова позиція стосовно застосування процесуального строку у спорах, пов`язаних із правом особи на соціальний захист, викладена у постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, від 9 липня 2019 року у справі 676/1557/16-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 30 січня 2020 року у справі №554/5119/16-а.

33. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позивачем не пропущеного строк звернення до суду у частині вимог за період з 01 січня 2016 року до 11 квітня 2016 року.

34. Щодо доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі про неврахування судами попередніх інстанцій того факту, що до відповідача заява про перерахунок пенсії позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) встановленого зразка не надходила, колегія суддів зазначає наступне.

35. Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України від 09 квітня1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII (2262-12) ) перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених для поліцейських.

36. Статтю 63 Закону №2262-XII доповнено вказаною частиною згідно із Законом №900-VIII (900-19) , який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 29 грудня 2015 року).

37. Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону.

38. Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

39. Відповідно до статті 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом №2262-XII (2262-12) .

40. Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

41. Постановою Кабінету Міністрів України № 988 встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

42. Відтак, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичне складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника органів внутрішніх справ.

43. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 липня 2018 року у справі № 822/2560/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 552/5474/16-а, від 12 червня 2019 року у справі № 243/7339/17.

44. Поряд з цим, здійсненню перерахунку пенсії передує чітко визначена Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (45-2008-п) (далі - Порядок № 45) процедура.

45. Так, відповідно до пункту 1 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII (2262-12) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

46. Пунктами 2, 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

47. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

48. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

49. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

50. Отже, цим Порядком встановлена наступна послідовність дій: МВС України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

51. Матеріали справи не містять доказів про те, що ГУ ПФУ повідомлялось уповноваженими органами про підстави перерахунку пенсії позивачу, так само, й відсутні докази про отримання необхідної для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення.

52. Отже, без повідомлення МВС та отримання відповідної довідки у ГУ ПФУ були відсутні правові підстави та повноваження для проведення перерахунку пенсії позивачу.

53. При цьому колегія суддів зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , затверджений Постановою Правління ПФУ від 30 січня 2007 року №3-1 (z0135-07) (далі - Порядок №3-1).

54. Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

55. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

56. Водночас, абзацом 1 пункту 4 Порядку №3-1 встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

57. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

57. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року с справі № 21-484а13.

58. Перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

59. При цьому, колегія суддів вказує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

60. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії, проте листом від 12 жовтня 2016 року № 541/П-03 повідомлено, що підстав для перерахунку пенсії не має.

61. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії.

62. З огляду на те, що відповідач фактично не приймав рішення про відмову у перерахунку із зазначенням причини, то, на думку колегії суддів, з метою ефективного відновлення порушеного права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 05 жовтня 2016 року про проведення перерахунку пенсії у відповідності до вимог Закону України № 900 від 23 грудня 2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та прийняти рішення за результатами її розгляду.

63. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №553/3438/16-а.

64. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

65. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

66. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 10 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.