552/6184/15-а Про визнання протиправними дії УПФУ щодо відмови призначити особі пенсію за віком з урахуванням відповідного стажу роботи, та зобов'язання УПФУ призначити особі пенсію за віком з урахуванням відповідного стажу роботи - 26.01.2021 Прийняття

1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також - відповідач-1), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі також - Управління МВС України в Полтавській області, відповідач-2), у якому просив:

- визнати неправомірною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку призначеної пенсії, що виразилось у неврахуванні періоду служби позивача на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника для бродяг, підпорядкованого Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, у період з 19 липня 2000 року по 14 листопада 2005 року при пільговому обчисленні;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням періоду його служби на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника для бродяг, підпорядкованого Управлінню МВС України в Полтавській області, в період з 19 липня 2000 року по 14 листопада 2005 року при пільговому обчисленні з розрахунку один місяць за сорок днів.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що вважає відмову відповідачів врахувати період служби позивача на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника для бродяг, підпорядкованого Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в період з 19 липня 2000 року по 14 листопада 2005 року при пільговому обчисленні пенсії незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права позивача, закріплені законодавством України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського районного суду м. Полтави від 11 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, позовні вимоги задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з наказом МВС України від 20 жовтня 2008 року №545 "Про затвердження переліків посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах" (далі також - наказ №545) вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується працівникам, зазначеним у пунктах 1.1 та 1.2 цього наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1803 (1803-2003-п) "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17липня 1992 року №393 (393-92-п) ", при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах. Таким чином, час проходження ОСОБА_1 служби на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника для бродяг наказом МВС №545 було визначено як пільговий. 05 грудня 2011 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ №895, яким визнано таким, що втратив чинність наказ МВС України від 20 жовтня 2008 року №545. Таким чином, з цього стажу строк служби на посадах в приймальнику-розподільнику для бродяг не зараховувався як пільговий. На час прийняття наказу №895 позивач не працював в приймальнику-розподільнику, відтак цей наказ не скасовує для нього пільговий стаж роботи, який відпрацьовано ним в період з 2000 по 2005 роки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з постановою Київського районного суду м. Полтави від 11 січня 2016 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційну скаргу подано до суду 17 березня 2016 року.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 552/6184/15-а.

8. Справу передано до Верховного Суду 01 лютого 2018 року.

9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року для розгляду цієї справи колегію суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О. та Коваленко Н.В.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ і наказом від 27 лютого 2015 року №88 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, звільнений з органів податкової міліції за підпунктом "ж" пункту 64 (за власним бажанням).

11. Позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за поданням Управління МВС України в Полтавській області призначена пенсія за вислугу років.

12. При призначенні пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області враховано вислугу років, яка складає 22 роки 00 місяців 19 днів.

13. При призначенні пенсії ОСОБА_1 не враховано стаж роботи на пільгових умовах, а саме відповідно до Витягу з послужного списку від 12 серпня 2015 року №1/13-Т-362 період служби з 19 липня 2000 року по 14 листопада 2005 року на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника для бродяг, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області.

14. Позивач 18 серпня 2015 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії.

15. 21 серпня 2015 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надіслало для розгляду за належністю звернення ОСОБА_1 щодо правильності визначення вислуги років для призначення пенсії Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

16. 09 вересня 2015 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області за №1/4-3146 надіслало позивачу лист, в якому повідомило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780 (780-2011-п) ), наказу МВС України від 05 грудня 2011 року № 895, затверджено перелік посад рядового і начальницького складу ОВС, час проходження служби на яких зараховується на пільгових умовах. Приймальника-розподільника в переліку даного наказу немає. Крім того, пунктом 3 наказу МВС України від 05 грудня 2011 року № 895 визнано таким, що втратив чинність наказ МВС України від 20 жовтня 2008 року № 545, в переліку якого був приймальник-розподільник. З огляду на наведене, для проведення перерахунку призначеної пенсії з врахуванням служби на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника немає законних підстав.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанції дійшли помилкового висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, відтак такий поновлення не потребує. Судами також не враховано, що відповідач при обчисленні вислуги років позивача керувався вимогами чинного на той час наказу МВС України від 05 грудня 2011 року № 895 і не міг врахувати положення наказу МВС України від 20 жовтня 2008 року № 545, який втратив чинність з 16 січня 2012 року.

18. Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України (2747-15) ) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Щодо доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, про неврахування судами під час прийняття оскаржуваних рішень факту пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

22. Відповідно до статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

23. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Як встановлено судом апеляційної інстанції, про порушення свого права на проведення перерахунку пенсії з урахуванням періоду його служби на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника для бродяг, підпорядкованого Управлінню МВС України в Полтавській області, в період з 19 липня 2000 року по 14 листопада 2005 року в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць за сорок днів, позивач дізнався 12 вересня 2015 року з листа Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області за №1/4-3146, а з позовом до суду звернувся у жовтні 2015 року, відтак колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не пропущеного строк звернення до суду.

25. Щодо доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі про неврахування судами попередніх інстанцій того факту, що відповідач при обчисленні вислуги років позивача керувався вимогами чинного на той час наказу МВС України від 05 грудня 2011 року № 895 і не міг врахувати положення наказу МВС України від 20 жовтня 2008 року № 545, який втратив чинність з 16 січня 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

26. Згідно з підпунктом "г" пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (393-92-п) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1803 (1803-2003-п) ), до вислуги років зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджених відповідно Міністерством внутрішніх справ, Державним департаментом з питань виконання покарань, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.

27. Із постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1803 (1803-2003-п) вбачається, що така набирає чинності із 01 січня 2004 року.

28. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

29. У своєму Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України (254к/96-ВР) принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

30. Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

31. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 23 квітня 2014 року у справі № 6-26цс14 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 травня 2018 року у справі № 904/7981/17, від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/17, від 11 липня 2019 року у справі № 320/1175/17-а, від 18 вересня 2019 року у справі №826/12479/14.

32. Окрім того, Конституційний суд України в рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

33. Враховуючи вищенаведене колегія суддів зазначає, що із 01 січня 2004 року позивач працюючи на посаді інспектора-чергового приймальника розподільника для бродяг підпорядкованого Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області має право на зарахування вислуги років на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів, оскільки саме з цього періоду відбулись відповідні зміни у законодавстві.

34. З урахуванням викладеного, реалізація права працівника на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) здійснюється з моменту його вступу на службу до моменту скасування такої пільги.

35.Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2019 року у справі №802/1877/17-а.

36. Як вбачається із підпункту "г" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до вислуги років зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів, зокрема, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво.

37. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1803 (1803-2003-п) Міністерство внутрішніх справ України видало наказ №545 від 20 жовтня 2008 року, згідно з яким затверджено Перелік посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які проходять службу в ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для утримання осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, час служби в яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії один місяць за сорок днів. Згідно з даним Переліком до таких посад віднесено посаду інспектора-чергового у приймальнику-розподільнику для осіб, затриманих за бродяжництво.

38. В наказі Міністерства внутрішніх справ України від 20 жовтня 2008 року №545 зазначено, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується працівникам, зазначеним у пунктах 1.1 та 1.2 цього наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1803 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" (1803-2003-п) , при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.

39. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (780-2011-п) внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев`ятий підпункту "в" виключено; підпункт "г" доповнено абзацом такого змісту: "час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ."

40. Наказ МВС України від 20 жовтня 2008 року №545 "Про затвердження переліків посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах", яким визначений відповідний перелік, згідно з яким до таких посад віднесено посаду інспектора-чергового у приймальнику-розподільнику для осіб, затриманих за бродяжництво, втратив чинність 16 січня 2012 року у зв`язку із набранням чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 грудня 2011 року № 895 "Про затвердження переліків посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, час проходження служби на яких зараховується на пільгових умовах" (z1572-11) , яким затверджено перелік, у якому посада інспектора-чергового у приймальнику-розподільнику для осіб, затриманих за бродяжництво, відсутня.

41. Відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку призначеної пенсії з урахуванням служби на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області виходило з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (393-92-п) (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780 (780-2011-п) ), наказу МВС України від 05 грудня 2011 року №895, посада, на якій працював позивач, не входила до переліку посад рядового і начальницького складу ОВС, час проходження служби на яких зараховується на пільгових умовах. Крім того, згідно з пунктом 3 наказу МВС України від 05 грудня 2011 року №895 наказ МВС України від 20 жовтня 2008 року №545, відповідно до якого до даного переліку входила посада позивача, втратив чинність.

42. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком відповідача про відсутність правових підстав для врахування періоду служби позивача з 19 липня 2000 року до 01 січня 2004 року на вказаній посаді для обчислення пільгової вислуги років, оскільки наказ МВС України від 20 жовтня 2008 року №545 скасовано.

43. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій, що позивач має право на пільгове обчислення з розрахунку один місяць за сорок днів у період з 19 липня 2000 року по 01 січня 2004 року за наведеного вище правового регулювання та встановлених обставин у справі є помилковими.

44. При цьому, колегія суддів зауважує, що неправомірним є позбавлення особи набутого статусу (наприклад, статусу особи, яка має стаж роботи на певній посаді у конкретному кількісному вимірі), оскільки це не узгоджується з принципом правової визначеності, а тому задоволенню підлягають вимоги в частині пільгового обчислення вислуги років з розрахунку один місяць за сорок днів період з 01 січня 2004 року по 14 листопада 2005 року.

45. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

46. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

47. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

48. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

49. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

50. Частинами 1 та 3 статті 351 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення) передбачено, що Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

51. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , яким внесено зміни, зокрема, щодо меж касаційного перегляду, підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень.

52. Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

53. Відповідно до частин 1 та 3 статті 351 КАС України (у редакції, чинній від 15 грудня 2017 року) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

54. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено необґрунтовані рішення, які постановлено без дотриманням норм матеріального права, у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити частково.

2. Постанову Київського районного суду м. Полтави від 11 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити частково.

3. Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку призначеної пенсії, що виразилось у неврахуванні періоду служби на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника для бродяг підпорядкованого Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у період з 01 січня 2004 року по 14 листопада 2005 року в пільговому обчисленні.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду служби на посаді інспектора-чергового приймальника-розподільника для бродяг підпорядкованого Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у період з 01 січня 2004 року по 14 листопада 2005 року в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць за сорок днів.