819/1386/17 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб власників транспортних засобів - 22.01.2021 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №49175-13 від 30.06.2017, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 (суддя Дерех Н.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя Гудим Л.Я., судді Довгополов О.М., Святецький В.В.),

У С Т А Н О В И В :

Громадянка ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - ОДПІ, відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №49175-13 від 30.06.2017, згідно з яким їй визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку за 2017 рік в розмірі 6250,00 грн.

Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що належний їй автомобіль Audi Q7, рік випуску - 2015 рік, з об`ємом двигуна 2967 куб. см, дата реєстрації 14.06.2016, не є об`єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість менша за 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.09.2017, залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом не доведено, що автомобіль позивачки відноситься до об`єктів оподаткування транспортним податком за 2017 рік.

ОДПІ подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач вказує, що відповідно до переліку, якій міститься на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, автомобіль марки AUDI Q7, рік випуску (включно) до 2 років, об`єм циліндрів двигуна 3,0, тип пального дизель - є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Ухвалою від 03.05.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шипуліної Т.М., суддів Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. відкрив касаційне провадження у справі № 819/1386/17 за касаційною скаргою Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017.

На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді Шипуліної Т.М. у відставку, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 819/1386/17 між суддями, про що складено протокол від 24.11.2020.

Для розгляду справи №819/1386/17 визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Усенко Є.А., судді Гімон М.М., Гусак М.Б.

Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачка є власником транспортного засобу марки Audi Q7, 2015 року випуску, з об`ємом двигуна 2967 куб. см, дата реєстрації 14.06.2016, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу № НОМЕР_1 .

30.06.2017 відповідачем на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК прийнято податкове повідомлення-рішення №49175-13, яким позивачці визначено суму податкового зобов`язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за 2017 рік у розмірі 6250,00 грн.

Відповідно до абзацу першого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - дати прийняття оскаржуваного позивачкою податкового повідомлення-рішення) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абзац другий цього підпункту).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлено нормами Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (66-2016-п) (з наступними змінами) (далі - Методика).

Пунктом 2 Методики (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 N 428 (428-2017-п) , яка набрала чинності з 24.06.2017 (далі - так само)), середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403 (403-2013-п) (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576).

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті (абзаци перший та другий пункту 13 Методики).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що визначення середньоринкової вартості автомобіля для цілей оподаткування, так само, як і визначення переліку автомобілів (марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального), що є об`єктами оподаткування у податковому (звітному) році, є компетенцією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Повноваження контролюючого органу у сфері оподаткування полягають у визначенні суми податкового зобов`язання з транспортного податку в податковому повідомленні-рішенні на підставі зазначеної інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку щодо зазначеного переліку автомобілів.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в оприлюдненому на офіційному сайті Мінекономрозвитку переліку автомобілів, які є об`єктами оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, середньоринкова вартість автомобіля Audi Q7, 2015 року випуску, з об`ємом двигуна 2967 куб. см становить 1 004 335,00 грн, що не перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року ( Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII (1801-19) встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2017 року на рівні 3200,00 грн; середньоринкова вартість автомобіля, як ознака обєкта оподаткування транспортним податком в 2017 році, складає 1 200 000,00 грн (3200,00 грнх375)).

На спростування цих обставин відповідач як під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, так і в касаційній скарзі, доводів, зокрема, щодо недостовірності доказу, на підставі якого суди встановили ці обставини, не навів.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, зробивши висновок про неправомірність податкового повідомлення-рішення, якого стосується спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі.

Відповідно до статті 52 КАС суд допустив заміну відповідача на Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області як на правонаступника Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 (537-2019-п) .

За правилом частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ (08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 52, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 залишити без змін.