820/2403/17 Про скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 22.01.2021 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''ЄФГ Трейдинг'' до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступник Головного управління ДФС у Харківській області) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 (суддя Спірідонов М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (головуючий суддя - Бондар В.О., судді - Калиновський В.А., Чалий І.С.),

У С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ''ЄФГ Трейдинг'' (далі - позивач, ТОВ ''ЄФГ Трейдинг'', Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 26.05.2017 №0000251408 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 265' 103,85 грн, встановлених абзацом третім частини першої статті 1 Указу Президента України ''Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки'' від 12.06.1995 №436/95 (далі - Указ №436/95);

від 26.05.2017 №0000261408 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3' 612' 593,80 грн, встановлених пунктом 6 статті 17 та статтею 20 Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР (265/95-ВР) ).

Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що висновки фактичної перевірки, оформлені актом від 21.04.2017, на підставі якого були прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення, є безпідставними.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 31.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, адміністративний позов задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 26.05.2017 №0000251408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 265' 103,85 грн та від 26.05.2017 №0000261408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3' 612' 593,80 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у судовому процесі висновки фактичної перевірки позивача, оформлені актом перевірки від 20.04.2017, не підтвердилися.

ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у цій справі.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на висновки, які були зроблені за результатами фактичної перевірки позивача, доводячи їх відповідність дійсним обставинам, які стали підставою для застосування фінансових санкцій до Товариства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача ОСОБА_1., суддів Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у цій справі.

На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.11.2020 №2287/0/78-20 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №820/2403/17 між суддями, про що складено протокол від 25.11.2020.

Для розгляду справи №820/2403/17 визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Усенко Є.А., судді Гімон М.М., Гусак М.Б.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Верховний Суд перевірив обґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів та заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга ГУ ДФС задоволенню не підлягає.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки 21.04.2017, зареєстрованого в органі ДФС 24.04.2017 за №1011/1000/14/40408479 (далі - акт перевірки). Відповідно до висновків, викладених в цьому акті, позивач порушив норми: пункту 2.6 постанови Правління Національного банку України ''Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні'' 15.12.2004 №637, зареєстрованої Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №40/1-320 (далі - Положення №637), внаслідок несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у сумі 53' 020,77 грн; пункти 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР внаслідок проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості та реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Об`єктивну сторону першого із зазначених порушень (порушення пункту 2.6 Положення №637) в акті перевірки вказано, що відповідно до даних системи збору та обробки інформації від РРО на сервері Національного банку України Z-звіт №109 за робочу зміну 09.03.2017 із сумою готівкових коштів 53' 020,77 грн фактично сформовано 10.03.2017.

Об`єктивна сторона порушення пунктів 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР була визначена контролюючим органом в акті перевірки як проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості та реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Такий висновок в акті перевірки вмотивований тим, що: провести заміри фактичних залишків пального в резервуарах АЗС не було можливо через хворобу відповідальної особи, у якої на момент початку перевірки перебували ключі від резервуарів; накладні на паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) та газ скраплений не надавались, походження ПММ не підтверджено; коди УКТ ЗЕД в розрахункових документах відсутні, а залишки пального в резервуарах АЗС на початок робочої зміни (на дату перевірки) та відображені в денному Х-звіті РРО мають невстановлене походження та належним чином не обліковані. Такий висновок обґрунтований посиланням на те, що відповідно даних Х-звіту РРО (фіскальний номер 3000268836) залишки пального на початок робочої зміни складали: А-92-13 189,38 л по ціні 22,99 грн/л на суму 303' 223,85 грн; А-92Є-15 517,21 л по ціні 23,49 грн/л на суму 364' 499,26 грн; А-95Є-7883,48 л по ціні 23,99 грн/л на суму 189' 124,69 грн; ДПЄ-15' 858,59 л по ціні 22,49 грн/л на суму 356' 659,69 грн; ДП- 9922,80 л по ціні 21,49 грн/л на суму 213' 240,97 грн; ДП ТІR-4952 л по ціні 20,99 грн/л на суму 65' 663,46грн; газ скраплений 5765,01 л по ціні 11,39 грн/л на суму 6563,46 грн.

Згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, позивача було притягнуто до відповідальності за порушення пункту 2.6 Положення №637 (застосовано фінансові санкції - штраф у розмірі 265' 103,85грн, встановлені нормою абзацу третього частини першої статті 1 Указу №436/95) та за порушення пунктів 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР (застосовано фінансові санкції - штраф у розмірі 3' 612' 593,80 грн, передбачені пунктом 6 статті 17 та статтею 20 Закону №265/95-ВР).

Відповідно до пункту 2.6. Положення №637 (втратило чинність з 05.01.2018 згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148) вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (абзаци перший - третій цього пункту).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, із загальної суми розрахунків відповідно до Z-звіту №109, сформованого 10.03.2017, Товариство отримало готівкою 53' 020,77 грн.

Також, судами встановлено, що під час перевірки посадовим особам контролюючого органу були надані пояснення, що в результаті збою програмного забезпечення система керування не дала змоги вчасно закрити зміну, тому Z-звіт №109 за 09.03.2017 з технічних причин був роздрукований з перевищенням 24-годинного інтервалу із затримкою на 4 хвилини 10.03.2017. На підтвердження цих обставин були надані акт ТОВ "СЕРВІС НД" від 14.03.2017 №00291-17 про факт збою програмного забезпечення РРО та книга обліку обслуговування касового апарату.

Будь-які операції з продажу товарів за готівку після збою програмного забезпечення касового апарату та з моменту повідомлення Центру сервісного обслуговування (далі - ЦСО) про технічну неполадку не здійснювалися.

За результатами перевірки факту оприбуткування готівкових коштів не в повній сумі контролюючим органом в акті перевірки зафіксовано не було.

Так, отримана позивачем 09.03.2017 готівка в сумі 53' 020,77 грн, яку контролюючий орган кваліфікував як несвоєчасно оприбуткованою, тобто 10.03.2017 (не в день отримання), була фактично оприбуткована цього ж дня, а саме 09.03.2017. Сума 51' 500,00 грн із зазначеної 53' 020,77 грн була інкасована АТ "ОщадБанк" 09.03.2017 о 16 год. 28 хв. 11 с., про що свідчить копія супровідної відомості від 09.03.2017 №306/1 (сектор інкасації №11 ГУ м. Києва та області АТ "ОщадБанк") та чек.

Система керування була відновлена 10.03.2017 о 00 год. 04 хв., між тим як операція з інкасації 51' 500,00 грн опосередкована операцією в РРО із службової видачі готівки в цій сумі в момент, коли РРО працював, про що свідчить витяг з книги обліку розрахункових операцій за 09.03.2017.

Крім того, згідно із Z-звітом за 09.03.2017 №109, що був роздрукований 10.03.2017, та книгою обліку розрахункових операцій станом на початок робочого дня 09.03.2017 залишок готівкових коштів в касі склав 14' 919,58 грн, виручка готівкою за 09.03.2017 - 53' 020,77 грн, інкасація готівки до АТ "ОщадБанк" по чеку від 09.03.2017 №ФН 3000268836 - 51' 500,00 грн, залишок готівки на кінець робочого дня 09.03.2017 - 16' 440,35 грн.

Ці обставини сторони не заперечують.

Згідно з пунктом 7 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (199-2002-п) , усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, службою ЦСО було вчасно повідомлено ДПІ про технічний збій у програмному забезпеченні РРО, що підтверджується копією довідки ЦСО, наданої позивачем суду.

Зважаючи на викладене, висновок судів попередніх інстанцій, що оприбуткування готівки, отриманої за розрахунковими операціями 09.03.2017, до каси Товариства відбулося своєчасно та в повному обсязі без порушення касової дисципліні і що застосування до Товариства штрафу в розмірі 265' 103,85 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.05.2017 №0000251408 є протиправним, відповідає обставинам у справі, які встановлені повно і всебічно, та нормам матеріального права.

Нормою абзацу третього статті 1 Указу №436/95 (який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20.06.2019 №418/2019 (418/2019) ) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

06.07.1995 Верховною Радою України прийнятий Закон №265/95-ВР (265/95-ВР) , у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України (2755-17) , не допускається.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР (265/95-ВР) визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Законом №265/95-ВР (265/95-ВР) також установлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги). Перелік таких порушень та санкції визначені розділом V ''Відповідальність за порушення вимог цього Закону''.

Так, пунктом 8 частини першої статті 17 Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті.

Питання застосування наведених вище норм було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду (постанова від 20.05.2020 у справі №1340/3510/18).

Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 02.04.2013 №2-77а13.

У зазначеному судовому рішенні викладено висновок, що оскільки шляхом прийняття Закону №265/95-ВР (265/95-ВР) ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ №436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення вже не мали застосовуватися.

Тобто, у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом №265/95-ВР (265/95-ВР) застосування положень Указу №436/95 неможливо.

Підстави для відступу від вказаної правової позиції Верховного Суду відсутні.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій в частині вирішення справи щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.05.2017 №0000261408, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до пунктів 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Суди попередніх інстанцій встановили, що висновок про порушення Товариством норми пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР (проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД) на загальну суму 1' 806' 254,40грн) контролюючий орган зробив на підставі данних Х-звіту РРО (фіскальний номер 3000268836). Водночас, такий звіт був витребуваний у Товариства посадовими особами відповідача 20.04.2017, коли обов`язок з його складання у суб`єкта господарювання ще не настав, зважаючи, що робоча зміна на АЗС за вказану дату не була закінчена. З врахуванням цієї обставини суд дійшов висновку, що фактично відповідачем було досліджено дані Z-звіту РРО, який носить інформативний характер і не є фіскальним звітом.

На підставі дослідження Z-звітів, роздрукованих на РРО, що використовується на АЗС, суди встановили, що вони містять всі відомості, зокрема, про фактичні залишки пального у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних резервуарів, внесення яких передбачено у змінний звіт АЗС за формою №17-НП.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155, на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН) та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС повинен оприбуткувати прийняті нафтопродукти за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), зробивши при цьому відповідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані щодо оприбуткованих нафтопродуктів відображаються у змінному звіті АЗС за формою №17-НП. Пунктами 10.3.1.1, 10.3.1.3 цієї Інструкції визначено, що розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1315 від 29.08.2002 (1315-2002-п) , з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Порядок обліку нафтопродуктів на АЗС визначено пунктом 16 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яким передбачено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН, змінним звітом АЗС за формою N17-НП), за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

У судовому процесі встановлено, що ТОВ "ЄФГ ТРЕЙДИНГ" здійснює роздрібну торгівлю паливом, що отримує за договорами поставки. Всі операції з придбання/відпуску нафтопродуктів проводилися позивачем із використанням належного РРО (спеціалізований електронний контрольно - касовий апарат ND 74, фіскальний номер 3000268836, зареєстрований Чугуївською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області), та книги обліку розрахункових операцій від 14.02.2017 №3000268836/2, яка зареєстрована у Чугуївській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Операції Товариства з придбання ПММ (договори поставки з ПП "НП-ТРЕЙДІНГ" від 01.07.2016 № 01-07/16-1 та від 01.09.2016 № 01-09/16-2) відображені в бухгалтерському обліку та включені до податкового обліку.

Поставка ПММ на АЗС за адресою м. Ірпінь смт. Гостомель вул. Чкалова, 31/А, де проводилася фактична перевірка, підтверджена: видатковою накладною від 28.12.2016 №12/28-12 (дизельне паливо - 8 324,93 л, (6933 кг.) код УКТ ЗЄД -2710194300), ТТН №НПТ-12/28-12 від 28.12.16 на перевезення 6933 кг дизельного палива за адресою: м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 31/А; видатковою накладною № 3/21-8 від 21.03.2017 (дизельне паливо - 8 165,32 л (6820 кг) код 2710194300, ТТН №НПТ-03/21-81, адреса розвантаження (та сама); сертифікатом відповідності UA/TR.037.00231-16, паспортом якості №1157; видатковою накладною №3/7-20/1 від 07.03.2017 (дизельне паливо - 8144,46 л (6803 кг)), код 2710194300; ТТН № НПТ-03/07/20 від 07.03.16 на перевезення дизельного палива 68003 кг; видатковою накладною від 21.03.2016 №3/21-8/1 (дизельне паливо 8468,22 л (7073 кг)), код 2710194300; ТТН №НПТ-03/21-8 від 21.03.2017, паспортом якості №469; видатковою накладною №4/1- 12 від 10.04.2017 (бензин марки А-92Євро - 19' 372,82 л (14' 388 кг)) код 2710124194; ТТН №НПТ-04/10-12 від 10.04.2017, сертифікатом відповідності UА1.145.000547-17, паспортом якості №326; видатковою накладною №4/13-12 від 13.04.2017 (бензин марки А-92Євро-Є5 13' 587,46 л (9927 кг)), код 2710124192; ТТН №НПТ-04/14-12 від 13.04.2017; видатковою накладною №4/10-11 від 10.04.2017 (бензин марки А-95 Євро 10' 635,27 л (7845 кг)) код 2710125512; ТТН №НПТ-04/10-11, сертифікатом відповідності 10ХЦ.00080-15; видатковою накладною №4/8-5 від 08.04.2017 (газ вуглеводний скраплений 6727,71 л (3593 кг)) код УКТ ЗЕД 2711129700; ТТН №НПТ-04/08-5; видатковою накладною №4/16-1 від 16.04.2017 (газ вуглеводний скраплений 5092,98 л (2706 к.)) код УКТ ЗЕД 2711129700; ТТН №НПТ-04/16-1 від 16.04.2017, сертифікатом відповідності UА1.201.0041155-16.

Згідно з пунктом 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 №88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Суди попередніх інстанцій встановили, що первинні документи бухгалтерського обліку та документи що підтверджують походження ПММ, на момент перевірки (20.04.2017) були у Товариства та зберігалися на АЗС та в офісі Товариства, а операції з придбання ПММ та їх відпуску відтворені в регістрах бухгалтерського обліку.

Судами також встановлено, що змінний звіт за формою №17-НП складається оператором АЗС після завершення зміни у двох примірниках. Зміст звіту полягає у наведенні звітних, узагальнюючих даних про рух ПММ протягом робочої зміни АЗС. Отже, при спробі оформлення звіту форми №17-НП по відкритій, поточній зміні можуть будуть отримані неповні та некоректні дані за поточну, ще не закриту зміну. Змінні звіти форми №17 НП по всім попереднім закритим робочим змінам містять вже старі дані, які можна роздрукувати без будь-яких обмежень, як при закритій так і у відкритій робочій зміні.

Змінний звіт АЗС за формою №17-НП опосередковує приймання-передачу ПММ між робочими змінами на АЗС. Відсутність на час проведення фактичної перевірки доступу до змінного звіту АЗС за формою №17-НП суди попередніх інстанцій справедливо розцінили як обставину, яка не свідчить про порушенням порядку приймання-передачі зміни на АЗС чи про порушенням Товариством правил обліку ПММ та пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Сама по собі відсутність на момент перевірки первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'', не є підставою для застосування санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР.

Відтак, на підставі досліджених у судовому процесі доказів, оцінка яким дана з дотриманням норм статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС), суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про неправомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3' 612' 593,80 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.05.2017 №0000261408.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо підстав визнання оскаржуваних Товариством податкових повідомлень-рішень неправомірними та їх скасування.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

У зв`язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 (537-2019-п) Верховний Суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС.