815/429/17 Про визнання протиправною бездіяльності митного органу щодо незавершення митного оформлення та зобов`язання митного органу завершити процедуру митного оформлення - 21.01.2021 Прийняття

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 (головуючий суддя Джабурія О.В., судді: Вербицька Н.В., Турецька І.О.) у справі № 815/429/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "T.T.D. Timber SRL" до Одеської митниці ДФС третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління служби безпеки України в Одеській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

Товариство з обмеженою відповідальністю "T.T.D. Timber SRL" (надалі позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності митного органу щодо незавершення митного оформлення та зобов`язання митного органу завершити процедуру митного оформлення.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 23.03.2017 позов задовольнив частково.

Зобов`язав митний орган завершити процедуру митного огляду та митного оформлення в режимі експорту вантажу за митними деклараціями: №500060702/2016/013400, №500060702/2016/013420, №500060702/2016/013424, №500060702/2016/013282, №500060702/2016/013287, №500060702/2016/013296, №500060702/2016/013493, №500060702/2016/013498, №500060702/2016/013427, №500060702/2016/013414, №500060702/2016/013452, №500060702/2016/013299, №500060702/2016/013301, №500060702/2016/013298, №500060702/2016/013285, №500060702/2016/013446, №500060702/2016/013463, №500060702/2016/013294, №500060702/2016/013293, №500060702/2016/013471, №500060702/2016/013497, №500060702/2016/013291, №500060702/2016/013288, №500060702/2016/013303,

у відповідності до вимог чинного законодавства України.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 26.06.2017 змінив постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2017.

Виключив з абзацу другого резолютивної частини постанови слова "митного огляду та". В іншій частині постанову залишив без змін.

В подальшому, 02.05.2018 через канцелярію суду першої інстанції від Товариства надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду в порядку ст. 383 КАС України.

У вказаній заяві Товариство просить суд визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні за № UA500030/2018/00048 від 22.03.2018, видану Одеською митницею ДФС, та зобов`язати Одеську митницю ДФС випустити товари задекларовані за зазначеними митними деклараціями за межі митної території України.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 21.06.2018 вказану заяву залишив без задоволення.

На думку суду позивачем обраний невірний спосіб захисту свого порушеного права, та зазначено, що Товариство має право звернутися до суду в порядку позовного провадження з позовною заявою до Одеської митниці ДФС, в якій просити визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні, а також зобов`язати оформити доручення на навантаження та випустити за межі митної території України лісоматеріали за кодом згідно УКТЗЕД 4403203100, задекларовані за митними деклараціями.

Постановою від 23.07.2018 Одеський апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу суду першої інстанцій.

Прийняв нову постанову, якою задовольнив заяву Товариства про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду в порядку ст. 383 КАС України.

Визнав протиправною та скасував картку відмови Одеської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500030/2018/00048 від 22.03.2018.

Встановив порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2017, яким зобов`язав Одеську митницю ДФС оформити доручення на навантаження №9-16 від 26.09.2016, № 8-16 від 26.09.2016, ; №4-16 від 20.09.2016, №3-16 від 20.09.2016, №5-16 від 20.09.2016, № 6-16 від 26.09.2016, № 7-16 від 26.09.2016, та випустити за межі митної території України лісоматеріали за кодом згідно УКТЗЕД 4403203100, задекларовані за вказаними митними деклараціями.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Митний орган стверджує, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 були виконані митні формальності з метою завершення митного оформлення за зазначеними митними деклараціями.

Постановою від 19.03.2018 Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 815/429/17 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відзив на касаційну скаргу митного органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Представник третьої особи на стороні відповідача Управління Служби безпеки України в Одеській області надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому наводить доводи, аналогічні викладеним відповідачем, просить касаційну скаргу задовольнити.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У вказаній заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 Товариство просить суд визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні за № UA500030/2018/00048 від 22.03.2018, видану Одеською митницею ДФС, та зобов`язати Одеську митницю ДФС випустити товари задекларовані за зазначеними митними деклараціями за межі митної території України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 06.07.2017 відкрито виконавче провадження ВП № 54240000 з виконання виконавчого листа № 815/429/17 Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2017 про зобов`язання Одеську митницю ДФС завершити процедуру митного оформлення в режимі експорту вантажу за вказаними митними деклараціями, у відповідності до вимог чинного законодавства України.

22.03.2018 митним органом була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2018/00048, якою відмовлено у пропуску товарів через митний кордон України.

В картці відмови зазначено, що декларанту відмовлено у пропуску товарів через митний кордон України, а не відмовлено у митному оформленні цих товарів в режимі експорту.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 256 Митного кодексу України (4495-17) відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції встановив, що постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 19.03.2018 виконавче провадження №54240000 з примусового виконання виконавчого листа №815/429/17 закінчено саме з тих підстав, що боржником надано повідомлення про фактичне повне виконання рішення суду.

Суду не надавались докази оскарження позивачем вказаної постанови.

Суд погоджується висновком суду першої інстанції, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2018/00048 від 22.03.2018, була видана митним органом не у зв`язку з виконанням постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 815/429/17, яка змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі № 815/429/17, а в зв`язку з відмовою у пропуску товарів через митний кордон України. Суд першої інстанції правильно зазначив, що питання пропуску товарів через митний кордон України, в тому числі зобов`язання оформити доручення на навантаження та випуск товару за межі митної території України не досліджувалось під час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог.

Відтак, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем обраний невірний спосіб захисту свого порушеного права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийняте з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасоване апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.