420/244/19 Про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" - 21.12.2020 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №420/244/19

за позовом Приватного підприємства "БУГЕНВІЛ" до Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу від 08 січня 2019 року № 34/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шляхтицького О.І., суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "БУГЕНВІЛ" звернулось до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 08 січня 2019 року №34/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на момент розгляду відповідачем скарги ОСОБА_1 від 07.12.2018 року №07/12/2018 існував судовий спір між тими самими сторонами, з того ж предмету та з тих же підстав, а також надавалась копія ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2018 року про відкриття провадження у справі №522/22020/18 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Новотех", Приватного підприємства "Бугенвіл" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі- продажу та іпотеки.

Позивач наголошує, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018 року №43354724 державним реєстратором комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кравець О.В. винесено з дотриманням положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) та Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскаржуваний Наказ Міністерства юстиції України від 08 січня 2019 року №34/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" прийнято правомірно, обґрунтовано та з урахуванням положень чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та прийнято нове, яким адміністративний позов Приватного підприємства "БУГЕНВІЛ" задоволено. Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.2019 року №34/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спірний наказ прийнято із порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (1952-15) та статті 2 КАС України, що є підставою для його скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

9. Верховний Суд ухвалою від 15 серпня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

10. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Приватне підприємство "БУГЕНВІЛ" звернулось до державного реєстратора комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кравця Олександра Володимировича із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30422041 від 02.10.2018 року, до якої додано: Іпотечний договір від 10.01.2008 року №9, Договір про внесення змін від 13.02.2008 року №608, Договір відступлення (передачі) прав за іпотечним договором від 15.08.2018 року №1535, Вимоги від 22.08.2018 року №01-03, та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №6503800730680, №6503800730671, №6503800730698.

12. 04.10.2018 року державним реєстратором комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кравцем Олександром Володимировичем винесено Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43354724, яким за Приватним підприємством "БУГЕНВІЛ" зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 72/100 нежитлового приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17182351101), розташованого за адресою: м. Одеса, вул.Катерининська,1, приміщення 102.

13. Прийняття державним реєстратором комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кравцем О.В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018 року №43354724 стало підставою для звернення ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріаті Міністерства юстиції України зі скаргою №07/12/2018 від 07.12.2018 року щодо його скасування.

14. В обґрунтування скарги №07/12/2018 від 07.12.2018 року ОСОБА_1 наголошено, що рішенням державного реєстратора комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кравця О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018 року №43354724 на користь ПП "БУГЕНВІЛ" відчужено частку об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 72/100, котра належить ОСОБА_1 на праві власності. Зазначила, що жодного повідомлення про порушення іпотечного договору від ПП "БУГЕНВІЛ" власниця не отримувала та вказаний об`єкт нерухомості в іпотеку означеному Підприємству не передавала.

15. У Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 03.01.2019 року зазначено, на час прийняття державним реєстратором комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кравцем О.В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018 року №43354724, 72/100 частки об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належали ОСОБА_1, будь-які докази на підтвердження надіслання Приватним підприємством "БУГЕНВІЛ" на адресу ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення, відсутні.

Також встановлено, що, розглядаючи заяву Приватного підприємства "БУГЕНВІЛ" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30422041 від 02.10.2018 року, державним реєстратором комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кравцем О.В. не перевірено документи на наявність підстав для зупинення державної реєстрації прав.

Згідно доданих ПП "БУГЕНВІЛ" до заяви №30422041 від 02.10.2018 року документів вбачається, що Підприємством позивача державному реєстратору не було надано: статут ПП "БУГЕНВІЛ", оцінку об`єкта суб`єктом оціночної діяльності; копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої ПП "БУГЕНВІЛ" скаржниці; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання копії вказаної вимоги, квитанцій та описів вкладень про відправку вимог, з метою встановлення, що саме вимоги направлялися з рекомендованими повідомленнями.

16. Наказом Міністерства юстиції України від 08 січня 2019 року №34/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018 року №43354724 державного реєстратора комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кравець О.В.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України (2747-15) ) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України (2747-15) , внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .

20. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX (394-20) .

22. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача - ПП "БУГЕНВІЛ" з наказом Мін`юсту від 08 січня 2019 року №34/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким скасовано державну реєстрацію за ПП "БУГЕНВІЛ" права власності на 72/100 частки об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належав на праві приватної власності належали ОСОБА_1 (скаржниці).

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття позивачем права власності на частку об`єкта нерухомості, який належить на праві приватної власності третій особі - ОСОБА_1, і впливають на майнові права та інтереси цих осіб, колегія суддів Верховного Суду, не зважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

23. Тобто, предметом спору у цій справі є вирішення питання щодо права власності ПП "БУГЕНВІЛ" на 72/100 частки об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, тобто права цивільного, правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

24. Частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

25. З огляду на суб`єктний склад учасників даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

26. Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

27. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

28. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС).

29. Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

30. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

31. Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

32. Керуючись статтями 238, 341, 344, 349, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №420/244/19 - скасувати.

3. Провадження у справі №420/244/19 за позовом Приватного підприємства "БУГЕНВІЛ" до Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу від 08 січня 2019 року № 34/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень"- закрити.

4. Роз`яснити Приватному підприємству "БУГЕНВІЛ" право на звернення до суду за правилами господарського судочинства.

5. Роз`яснити Приватному підприємству "БУГЕНВІЛ" право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.