520/109/20 Про поновлення строку на звернення з адміністративним позовом - 16.12.2020 Прийняття

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, постановлену у складі судді Волошина Д.А., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів: Любчич Л.В., Спаскіна О.А.,

в с т а н о в и в :

08.01.2020 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила зобов`язати відповідачку здійснити перебудову самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 та привести у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, а саме: зменшити геометричні розміри балкону квартири (на 30-50 см) в три напрямки з метою приведення його загальної площі у відповідність до технічного паспорту, виготовленого станом на 22.11.2010 Харківським міським бюро технічної інвентаризації, а саме до 2,8 кв.м.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, позов повернуто позивачу, оскільки Інспекцією не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску тримісячного строку звернення до суду з цим позовом.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначає, що правопорушення у вигляді невиконання вимог припису відноситься до триваючого правопорушення, у зв`язку з чим строк звернення до суду з даним позовом Інспекцією не порушено.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судами, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 22.08.2018 винесено припис ОСОБА_1 №901-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено, що ОСОБА_1 проведені будівельні роботи зі самовільного збільшення балкону квартири АДРЕСА_2 (на 30-50 см) в три напрямки та не представлено документ, що надає право на виконання будівельних робіт, не представлена проектна документація. З метою усунення виявлених порушень вимагається в термін до 22.10.2018 усунути допущені порушення.

Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Світличним Євгенієм Вячеславовичем на підставі наказу Інспекції №1 від 11.04.2016 та припису від 22.08.2018 № 901-Пр-У відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п) , згідно направлення Інспекції для проведення позапланового заходу від 25.10.2018 № 1158-Н здійснено вихід на об`єкт: "Квартира АДРЕСА_1 " (термін перевірки з 29.10.2018 до 02.11.2018).

Згідно доповідної записки на ім`я начальника Інспекції від 02.11.2018 р., під час виходу на місце суб`єкт містобудування, що має відношення до даного об`єкта з відповідними підтверджуючими документами був відсутній. У зв`язку з чим не видалося за можливе провести перевірку у відповідності до Порядку. Об`єкт знаходиться в незмінному стані. ОСОБА_1 30.10.2018 за №2964/0/250-18 направлено лист з вимогою прибути до Інспекції з правовстановлюючими документами для розгляду питань відповідно до компетенції Інспекції, однак станом на 02.11.2018 р. інформація про виконання вимог припису (№901-Пр-У від 22.08.2018) до Інспекції не надходила, ОСОБА_1 (уповноваженою особою) не представлено документів, що підтверджують виконання вимог зазначеного припису.

Повертаючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом та не надано доказів на підтвердження поважності пропуску тримісячного строку звернення до суду з ним.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Частиною 2 статті 122 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Отже, положення частина 1 статті 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 28.11.2018 у справі №815/2311/15.

За змістом статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 (553-2011-п) , передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Верховний Суд звертає увуагу, що у приписі суб`єкта владних повноважень встановлюється строк для усунення недоліків, а не строк для проведення перевірки виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Також, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що за своєю юридичною природою самочинне будівництво - це правопорушення, яке носить триваючий характер.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положення частини 2 статті 122 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №464/2638/17 та 28.11.2018 у справі № 815/2311/15.

Отже, захист прав позивача має відбуватися не за терміном перевірки виконання вимог припису, а обґрунтовуватися правомірністю його вимог та обставинами, встановленими під час перевірки.

Водночас, відповідач зобов`язаний виконати вимоги припису у встановлений термін або оскаржити в судовому порядку, а не сподіватися на сплив строку на проведення суб`єктом владних повноважень перевірки за результатом виконання припису.

Враховуючи, що встановлення факту невиконання припису зафіксовано в акті суб`єкта владних повноважень від 02.11.2018 та беручи до уваги, що на дату звернення з позовною заявою не припинили існувати підстави для звернення до суду, колегія суддів Верховного Суду не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо порушення позивачем строків звернення до суду.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що згідно частини 2 статті 122 КАС України строк звернення до суду з цією позовною заявою не є пропущеним.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey № 22277/93).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, суд першої інстанції при постановленні ухвали порушив норми процесуального права, а саме щодо строку звернення до адміністративного суду, а суд апеляційної інстанції не виправив таке порушення, тому колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості.

Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведених вище обставин, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - скасувати, а справу №520/109/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.