465/11/16-а Про визнання неправомірними дій об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначені особі пенсію за віком, зобов`язання ОПФУ призначити та перерахувати особі пенсію за віком - 24.11.2020 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 465/11/16-а

адміністративне провадження № К/9901/23488/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №465/11/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова

третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 березня 2017 року (головуючий суддя: Козюренко Р.С.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Макарика В.Я., суддів: Большакової О.О., Глушка І.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.07.2015 здійснити перерахунок розміру та виплати пенсії за період страхового стажу з 01.01.1995 по 31.12.1999 з урахуванням заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, без застосування обмеження розміру 5,6 середньомісячних зарплат по Україні;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.07.2015 року здійснити перерахунок розміру та виплати пенсії з виключенням з обчислення розміру пенсії та коефіцієнта заробітної плати період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2003;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.07.2015 здійснити перерахунок розміру та виплати пенсії з виключенням з обчислення заробітної плати період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2003;

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про припинення виплати ОСОБА_1 з 01.03.2013 суми проіндексованої пенсії в розмірі 73,21 грн. та здійснити відповідну виплату з індексацією пенсії відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) ;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.01.2016 здійснити перерахунок та виплату пенсії з індексацією основного її розміру в 2014-2015 роках та нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати донарахованої пенсії а виконавчим листом від 03.06.2015 № 1326/10519/2012;

- визнати незаконним заокруглення відповідачем 12 днів лютого 2004 року та 11 днів лютого 2010 року як за два повні місяці страхового стажу до дня призначення пенсії та зобов`язати здійснити перерахунок розміру коефіцієнта заробітної плати та виплату пенсії з 01.01.2016 з урахуванням фактично набутого стажу до 11.02.2010".

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що при обчисленні пенсії відповідач неправильно застосував законодавство, а саме застосував положення ст. 40, 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до пенсійних правовідносин, які мали місце до набрання чинності цим Законом чим погіршив його становище. На думку позивача, ні ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ні інші нормативні акти, що регулюють розмір оплати праці, що враховується при обчисленні розміру пенсії, не встановлювали обмеження щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду в 1995-1999 роках і аж до 31.12.2003 року. Лише з набранням чинності з 01.01.2004 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , ст. 41 якого передбачено обмеження таких відрахувань у розмірі 5,6 середньої заробітної плати на день отримання доходів. Також позивач стверджував, що коефіцієнт трудової участі, нарахований відповідачем за період трудового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2004 становить меншу величину коефіцієнту, нарахованого за період трудового стажу з 01.01.1995 по 31.12.1999 та після 2003 року, а тому не повинен застосовуватись при обчисленні належного позивачу розміру пенсії, оскільки Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) погіршує становище застрахованої особи. Таким чином, позивач вважав, що відповідач без належної правової підстави здійснив обмеження позивача у сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду в період з 01.01.1995 по 31.12.2004. Крім того, позивач вважав, що відповідач повинен відповідно до ч.1 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) проіндексувати пенсію та виплати її частки на підставі судового рішення від 07.05.2015 на 68,25 відповідно до індексу інфляції за 2014-2015 років. Вважав, що за даними персоніфікації до його страхового стажу для обчислення пенсії зараховано 12 днів лютого 2004 року, що становить 0,41379 частки місяця та 11 днів лютого 2010 року, що становить 0,39286 частки такого, тобто сумарно за ці місяці до його страхового стажу роботи зараховано 0,81165 місяця, які у розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати зазначили як два повні місяці, що призвело до заниження призначеної пенсії на 1%.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Франківського районного суду м. Львова від 17 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

4. Львівським апеляційним адміністративним судом замінено відповідача управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова на процесуального правонаступника Залізничне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки пенсійні правовідносини виникли з 12.02.2010, тобто коли порядок обчислення пенсії врегульовувався саме ст. 41 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", то відповідачем вірно обчислювалась пенсія з урахуванням вимог цього Закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, в якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" чи інші нормативні акти, що регулюють розмір оплати праці, що враховується при обчисленні розміру пенсії, не встановлювали обмеження щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду по 31.12.2003 року, а тому застосування відповідачем граничного розміру таких внесків, встановлених ст. 41 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", який вступив в силу з 01.01.2004, не може поширюватись на правовідносини. Коефіцієнт заробітної плати, нарахований відповідачем за період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2003 становить меншу величину від 2,42 визначену відповідачем при обчисленні пенсії, відтак зазначений період страхового стажу взагалі не мав братись до уваги при обчисленні розміру пенсії. На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015 його індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з липня 2011 року зріс з 2,26 до 2,42, а тому Пенсійний фонд вишукав спосіб невиконання такого рішення позбавленням його права на індексацію розміру пенсії в порядку ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", позбавивши його такої індексації в розмірі 73,21 грн. з 1 березня 2012 року та зарахувавши таку виплату в належні позивачу кошти за цим рішенням суду, та припинили таку виплату в подальшому з листопада 2015 року. В лютому 2004 року та в лютому 2010 року відповідач зарахував до страхового стажу позивача при обчисленні пенсії 23 дні, що вбачається з даних персоніфікації та призначеної йому пенсії з 12.02.2010, а при визначенні коефіцієнта заробітної плати у знаменнику зазначив, як два повні місяці, що призвело до заниження розміру такого, однак суди не зобов`язали відповідача виправити таку очевидну арифметичну помилку.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) . З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).

10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (2747-15) , касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М., справу передано головуючому судді.

13. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 №740/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

14. Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 24 листопада 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. ОСОБА_1 з 12.02.2010 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Страховий стаж позивача становить 41 рік 09 місяців 08 днів (по 01.02.2013). Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року 1,35% - 0,5636. Середньомісячний заробіток обчислений на підставі поданих документів за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 з урахуванням роботи за сумісництвом та персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 28.02.2010 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік (1650,43 грн.), становить 3782.39 грн. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,2.29176. При підрахунку середньомісячного заробітку з урахуванням оптимізації вилучено період з 01.01.2005 по 31.12.2008 (10% тривалості страхового стажу згідно з абз. 3 ст.40 Закону України № 1058, де коефіцієнт заробітної плати найменший).

16. На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015 та відкритого на її підставі виконавчого провадження № 48754249, Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова провело перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням доходів, отриманих за 1998-1999 роки в ДП "Бібрський лісгосп", ВАТ "Західшляхбуд", ТзОВ "Рута-з", ВТГО "Сімекс" з 13.07.2011 року. Доплату до пенсії за рішенням суду було проведено у листопаді 2015 року, лютому, березні та квітні 2016 року. Після проведеного перерахунку пенсії, на підставі вказаного судового рішення, з 13.07.2011 індивідуальний коефіцієнт підвищення пенсії у 2012 році склав 1,1119 (2372,04:2133,25), що є більшим за 1,0352.

17. Розмір пенсії ОСОБА_1 за віком після проведених перерахунків становить 2606,43 грн., з яких: 2255,34 грн. - пенсія за віком; 171,84 грн. - доплата за 16 років понаднормового стажу; 79,25 грн. - підвищення за ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" з 01.03.2011; 100,00 грн. - доплата згідно з Постановою КМУ від 23.04.2012 №327 (327-2012-п) .

18. Зазначені фактичні обставини сторони визнають, однак, позивач вважає, що внаслідок застосування відповідачем Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) до даних правовідносин, що виникли до набрання ним чинності, відбулось погіршення його прав, яке полягає в зменшенні розміру призначеної пенсії за віком. Таким чином, між сторонами виник спір щодо правомірності застосування відповідачем при визначенні щомісячного коефіцієнту заробітної плати за 1995-1999 роки застосування обмеження для нарахування такого, запровадженого з 2004 року та правомірності застосування цього коефіцієнту заробітної плати до 01.01.2004 року за період з 01.07.2000 по 31.12.2003.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, який набрав чинності 1 січня 2004 року (далі - Закон №1058-ІV (1058-15) ), виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат, умови набуття та порядок визначення їх розмірів.

22. Згідно з частиною першою статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

23. Згідно зі статтею 41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (2464-17) - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

24. Отже, обмеження сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , показником 5,6 застосовується саме до заробітних плат, які отримувались до встановлення такого обмеження (до 1 липня 1998 року), тобто в даному випадку до виплат, які отримував позивач в період з 01.01.1995 по 01.07.1998.

25. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2020 року (справа №348/2381/16-а), 08 вересня 2020 року (справа №350/1607/16-а).

26. Відповідно до частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

27. Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

28. Як вбачається з матеріалів справи, пенсію позивачу призначено з 12.02.2010 року. Із сум доходу, отриманого після 01.01.2004 року були сплачені усі страхові внески. За період до 01.01.2004 року страховий стаж обчислювався в порядку встановленому ч.2 ст. 24 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

29. При цьому, посилання позивача на порушення його права у зв`язку із застосуванням Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності, є безпідставними, з огляду на наступне.

30. У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року (v001p710-99) у справі №1-7/99 № 1-рп/99 вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення).

31. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки пенсійні правовідносини виникли з 12.02.2010, тобто коли порядок обчислення пенсії врегульовувався саме ст. 41 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", то відповідачем вірно обчислювалась пенсія з урахуванням вимог цього Закону.

32. Стосовно посилань позивача на те, що відповідачем при розрахунку розміру його пенсії невірно був визначений коефіцієнт заробітної плати колегія суддів зазначає наступне.

33. Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

34. З матеріалів справи убачається, що позивач просив врахувати коефіцієнти заробітної плати за періоди до 01.01.2004 року в періоді з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року, тобто врахувати з урахуванням заробітної його заробітної плати за визначені ним 60 календарних місяців.

35. Водночас, як уже зазначалось вище за приписами ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

36. Таким чином, заявлена позивачем вимога про зарахування його заробітку до 01.07.2000 р., тобто з 01.01.1995 р. по 31.12.1999 р. та після 2003 р., який повинен враховуватися при обчисленні його пенсії, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки він не відповідає вимогам ст. 40 Закону №1058-IV, та не спростовує розрахунок розміру його заробітку при обчисленні пенсії, який був проведений відповідачем.

37. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача стосовно зобов`язання відповідача з 01.07.2015 року здійснити перерахунок розміру та виплати пенсії з виключенням з обчислення розміру пенсії та коефіцієнта заробітної плати період страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги суперечать положенням ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення періоду страхового стажу при врахуванні заробітної плати для обчислення пенсії.

38. Відповідно не підлягають до задоволення і інші вимоги позивача, а саме щодо визнання протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про припинення виплати ОСОБА_1 з 01.03.2013 року суми проіндексованої пенсії в розмірі 73,21 грн. та здійснення відповідної виплати з індексацією пенсії відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення; зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.01.2016 року здійснити перерахунок та виплату пенсії з індексацією основного її розміру в 2014-2015 роках та нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати донарахованої пенсії за виконавчим листом від 03.06.2015 року № 1326/10519/2012; визнання незаконним заокруглення відповідачем 12 днів лютого 2004 року та 11 днів лютого 2010 року як за два повні місяці страхового стажу до дня призначення пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок розміру коефіцієнта заробітної плати та виплату пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням фактично набутого стажу до 11.02.2010 року, оскільки правомірність таких безпосередньо обумовлена з вимогами в задоволенні яких суд вважає слід відмовити.

39. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 303-A, п. 29).

40. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

41. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.