802/1133/18-а Про визнання неправомірними дій об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначені особі пенсії як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, зобов`язання ОПФУ призначити та перерахувати особі пенсію як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - 24.11.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у складі колегії суддів: Совгири Д.І. (суддя-доповідач), Франовської К.С., Кузьменко Л.В. у справі №802/1133/18-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (надалі - відповідач, УПФУ в м. Вінниці) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивача, як учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у зв`язку із зміною частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (надалі - Закон №796-XII (796-12) ) та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до статті 59 Закону №796-XII з 01.11.2017.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2018 позовні вимоги задоволено частково.

2.1. Визнано неправомірними дії УПФУ в м. Вінниці щодо відмови в перерахунку пенсії учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону №796-XII.

2.2. Зобов`язано УПФУ в м. Вінниці здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, що обчислена з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно до положень статті 59 Закону №796-XII з 01.01.2018.

2.3. У задоволенні решти вимог відмовлено.

3. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2018 і ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

4.1. Позивач, ОСОБА_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, та є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2, категорії 1 серії НОМЕР_3 .

4.2. Згідно довідки МСЕК №681724 від 23.12.2010 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково, захворювання якого пов`язане із виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ступінь втрати професійної працездатності складає 50 відсотків, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії 10АНА №681724 від 23.10.2010.

4.3. ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Вінниці з 17.06.2006 як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та одержує пенсію по інвалідності III групи, захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 23.12.2010 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону №796-XII (796-12) .

4.4. Згідно довідки №ВК/400 від 28.07.2005 Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1, 1956 року народження, було призвано на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 09.09.1986 по 11.12.1986 в зону відчуження.

4.5. Управлінням Прикарпатського військового округу 18.12.1992 видано архівну довідку №3131 про те, що позивач в складі військової частини 55064 (Буда-Варовичі) виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у період з 09.09.1986 по 11.12.1986.

4.6. Також, військовою частиною №55064 видано довідку №00357 про те, що позивач у період з 09.09. по 11.12.1986 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та його доза опромінення складає 21,54 рентгенів.

4.7. ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Вінниці з вимогою щодо здійснення йому належного обчислення (перерахунку) пенсії по інвалідності з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно з частиною 3 статті 59 Закону №796-XII та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (1210-2011-п) .

4.8. УПФУ в м. Вінниці листом №65/К-2 від 10.04.2018 відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з тих підстав, що в період участі в ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи з 09.09.1986 по 11.12.1986 у військовій частині 55064 виконував військовий обов`язок при проходженні зборів, а не під час проходження дійсної строкової служби. Згідно записів у трудовій книжці з 04.01.1981 по 01.02.1993 працював старшим інженером в центральному конструкторському бюро інформаційної техніки.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для перерахунку пенсії позивачу відповідно до частини 3 статті 59 Закону №796-XII відсутні, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної військової служби, а як військовозобов`язаний, який був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

6. 27.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 за виключними обставинами, в якій просить скасувати зазначено постанову та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2018.

7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 за виключними обставинами відмовлено.

7.1. В основу прийняття вказаного судового рішення покладено висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав вважати, що у даній справі наявні виключні обставини, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 (va01p710-19) у справі №3-14/2019, на яке посилався позивач, визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII, проте, ці положення втратили чинність з 25.04.2019.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8. Позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2018.

8.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що встановлена Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2019 у справі №3-14/2019 неконституційність словосполучення "дійсної строкової", вжитого у частині 3 статті 59 Закону №796-XII, є безумовною підставою для перегляду постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 за виключними обставинами та визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії по інвалідності з 01.10.2017 та зобов`язання перерахувати таку пенсію.

9. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

9.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10. Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 (va01p710-19) у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

11. Згідно з вказаним рішенням словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

12. Частинами 1-2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

13. Норми аналогічного змісту закріплені у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII.

14. Як слідує з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 (va01p710-19) у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

15. Отже, наявність Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 (va01p710-19) у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при розв`язанні спору.

16. Правові висновки аналогічного змісту наведені у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №818/1610/18

17. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню.

18. Частиною 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15) ) визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

19. Також, за змістом положень пункту 1 частини 5 статті 361 КАС Україні, підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

20. Частиною 6 статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

21. У даній справі судом апеляційної інстанції обґрунтовано не було встановлено наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами і доводи касаційної скарги правильності висновку суду апеляційної інстанцій не спростовують.

22. За приписами статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

23. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін.

24. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,