ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2004                                       Справа N 16/309

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну

скаргу   ВАТ   “КЗ”   на  постанову  Харківського   апеляційного

господарського суду від 06.04.2004р. у справі за позовом ВАТ “П”

до ВАТ “КЗ” 

про   розірвання договору

Заслухавши    пояснення   представника   позивача,   перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд

                       У С Т А Н О В И В:

У вересні 2003 р. ВАТ “П” пред’явило в господарському суді позов

до ВАТ “КЗ” про розірвання договору № 337 від 27.02.2003р. з тих

підстав, що відповідач порушив строки оплати продукції.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.01.2004р.

провадження у справі було припинено.

Позивач оскаржив дану ухвалу в апеляційному порядку.

Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від

06.04.2004 р. апеляційну скаргу було задоволено частково, ухвалу

господарського   суду  Полтавської  області   від   22.01.2004р.

скасовано,  справу  передано  на  розгляд  господарському   суду

Полтавської області.

У  касаційній скарзі відповідач просить залишити в  силі  ухвалу

господарського   суду  Полтавської  області  від   22.01.2004р.,

посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та

процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Припиняючи  провадження у справі, господарський  суд  виходив  з

того, що спір за заявленим позовом відсутній, строк дії договору

щодо якого виник спір сплив.

Проте,  як  було  встановлено  апеляційним  судом.  між  цими  ж

сторонами  і  за  цим же договором, по іншій  справі  №  16/312,

розглядається спір щодо стягнення з ВАТ “КЗ” грошових коштів.

Отже,   сплив   строку  договору  не  є  свідченням   припинення

зобов’язання, так як відповідно до ст. 216 ЦК УРСР ( 1540-06  ) (1540-06)
        

(діяв  на  період виникнення спірних правовідносин) зобов’язання

припиняється виконанням проведеним належним чином.

При  цьому  ст.  213  цього ж Кодексу, з  якої  виходив  позивач

заявляючи  позов по даній справі, не передбачає ні  попереднього

позасудового  порядку його вирішення, ні  інших  обмежень  в  її

застосуванні.

За   цих  обставин,  а  також  того,  що  суд  першої  інстанції

закінчення строку дії договору помилково ототожнив з відсутністю

предмету  спору,  суд  апеляційної інстанції  мав  підстави  для

скасування  ухвали господарського суд про припинення провадження

у справі.

Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 -  111-12  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу ВАТ “КЗ” залишити без задоволення, а постанову

Харківського  апеляційного господарського суду від  06.04.2004р.

без змін.